Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Чернігівський Національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка
Інститут історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського
Кафедра педагогіки та методики викладання історії та суспільних дисциплін
Лабораторно-практичні роботи з історії
Курсова робота
Студента 44 групи
Бєлки Віталія Юрійовича
Науковий керівник –
Кандидат педагогічних наук,доцент
Кулик Ірина Олександрівна
Чернігів
2011
Зміст
Вступ
Розділ І Сучасні підходи щодо навчання історії в школі.
Лабораторно-практичні роботи як метод викладання історії
Структура лабораторно-практичних занять
Зміст лабораторно-практичної роботи
Розділ ІІ Особливості організації і проведення лабораторно-практичних робіт з історії в 9-х класах
2.1 Психолого-педагогічна характеристика учнів 9-х класів
2.2 Методика проведення лабораторно-практичних занять з історії в 9-х класах.
Висновки
Методичні додатки
Література
Вступ
Як зазначено в національній доктрині розвитку освіти України, освіта – основа розвитку особистості, суспільства, нації, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.
Згідно з Державною національною програмою «Освіта» («Україна ХХІ століття») шляхом реформування освіти є її розвиток на основі запровадження у НВП сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, відхід від засад авторитарної педагогіки, що утвердилась у тоталітарній державі, проведення науково-дослідницької та експериментальної роботи щодо впровадження педагогічних інновацій.
Значне місце в програмі займає блок «Зміст освіти» де сформульовані стратегічні завдання і одним з них є формування у дітей практичних умінь і навичок, необхідних для оволодіння певною професією.
Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці в усьому світі – все це потребує створення таких умов, за яких народ України став би нацією, що постійно навчається.
Загальна середня освіта має забезпечити продовження всебічного розвитку дитини як цілісної особистості, її здібностей і обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури.
Для свідомого засвоєння знань і вмінь необхідно постійно активізувати пізнавальну діяльність учнів, яка розвиває творчі здібності дитини. Це допоможе їй в майбутньому житті знаходити нові способи вирішення проблем і завдань.
Швидкий технічний та інформаційний розвиток суспільства вимагає від освіти вдосконалення підготовки учнів до практичної діяльності, яка буде складати основу їх професійного життя.
Мета дослідження полягає у вивченні методики проведення лабораторно-практичних робіт з історії.
Завдання дослідження:
визначити сучасні підходи щодо навчання історії в школі;
схарактеризувати зміст і структуру лабораторно-практичних занять;
виявити особливості проведення лабораторно-практичних робіт в 9-х класах.
Об’єктом дослідження виступає процес навчання історії в школі.
Предмет дослідження – особливості підготовки проведення лабораторно-практичних робіт з історії.
Теоретичною розробкою підходів до проведення лабораторно-практичних робіт займалося чимало як вітчизняних, так і західних педагогів. Цей процес набув великого розмаху з початком ХХ століття.
Обґрунтуванням необхідності практичного закріплення вивченого матеріалу займалися Д. Кірюшкін, В. Оніщук. М. Махмутов вводив лабораторно-практичну роботу в різні види уроків. Важливий внесок був зроблений Ф. Фарфаровським, який запропонував поєднати лабораторно-практичний метод навчання з використанням підручника.
К.О. Баханов розкрив значення проведення лабораторно-практичних робіт з історії, провів аналіз досягнень західної і вітчизняної шкіл, обґрунтував структуру, розкрив зміст уроку і визначив його критерії, розробив методику проведення лабораторно-практичних робіт, охарактеризував особливості оцінювання навчальних досягнень учнів.
В. Угланов розкрив суттєві ознаки методу документації. Т. Ладиченко охарактеризувала значення формування історичного критичного мислення на уроках історії.
Розділ І Сучасні підходи щодо навчання історії в школі.