Мовлення жінок та мовлення чоловіків

Розглянемо це питання у двох сферах: у тексті і в асоціативно-вербальному плані.

Так, у власне мовній системі спостерігаються такі прояви гендера:

У моделях побудови текстів були виявлені розбіжності в мовній поведінці чоловіків і жінок. Мовні засоби, якими користуються обидві статі для побудови тексту, відрізняються різноманітністю.

Так, жіночій емоційній мові властиве явище висоти, довготи й сили інтонації, тоді як для чоловіків – такі засоби, як огублення звуків, тобто округлення губ при вимові звуків (наприклад, “о”, “у”), набуття переважно голосних носового тембру та ін.

Чоловіки і жінки, маючи різні сфери діяльності, в тому числі і різні захоплення, мають улюблену тематику бесід (жінки – мода, кулінарія, діти; чоловіки – спорт, техніка, політика), що впливає на знання і використання ними різних груп лексики. У чоловічій мові, у порівнянні з жіночою, проявляється більш сильний вплив фактору “професія”. Чоловічій мові властива тенденція до використання експресивних, зазвичай стилістично знижених засобів; жіночу мову відрізняє більш висока концентрація емоційно-оціночних слів і конструкцій.

Там, де чоловіки звертаються до дуже різких виступів, образливих промов, жінки, зазвичай, віддають перевагу більш м’яким зворотам чи зовнішньо дуже скромно лунаючим вигукам.

Жінки легко переключаються, “змінюють” ролі в акті комунікації, проявляючи велику психологічну підготовленість і гнучкість.

Теми, які пропонують чоловіки, частіше за все мають розвиток, їх думки рідко залишаться без відповідної реакції; у жінок відзначається велика кількість мінімальних відповідних реакцій типу так, ага , мм-м, ніж у чоловіків.

Маючи приблизно однаковий запас мовних стереотипів, жінки активно використовують меншу їх кількість, проявляючи майже дитячу схильність до стабільності, звичним висловами, через це їх мова більш ритмічна; чоловіки ж люблять “блиснути слівцем”, здивувати слухача несподіваною асоціацією, нестандартним зворотом мови.

Специфіка образів мовної свідомості чоловіків і жінок у повній мірі розкривається в асоціативно–вербальній мережі, бо асоціації відбивають глибинні процеси, які відбиваються в свідомості людини. У процесі спостереження за реакцією чоловіків і жінок на слова, були зроблені такі висновки:

- жінки за однаковий проміжок часу вживають більше слів, ніж чоловіки; жінки вживають більше однакових слів;

- вживання лексики чоловіками носить більш індивідуальний характер;

-у словнику жінок є якесь велике центральне ядро, яке широко використовується всіма жінками; у чоловіків цей центральний загальновживаний прошарок лексики менший;

- в якості асоціативних полів у чоловічій і жіночій мові активні різні ділянки семантичного простору. Для жінок характерні ”загальногуманні” асоціації (природа, тварини, оточуючий повсякденний світ і т. д.) Для чоловіків разом з “загальногуманітарними” типовими асоціаціями є техніка, спорт, професія, військова сфера, політика.

Таким чином, беручи за основу ці дані, можна зробити висновок, що гендерний фактор знаходить своє відображення як у системно-структурній будові мови, так і в усній мовній поведінці чоловіків і жінок, а також в асоціативно –вербальній мережі, яка має свої особливості для кожної статі. Разом з тим говорити про якісь глобальні результати, робити узагальнюючі висновки про характер гендерної обумовленості в мові ще рано.