3. Закон найменших

Проголошує, що структурна стійкість цілого визначається найменшою частковою стійкістю. Сумарна стійкість комплексу системи по відношенню до даного середовища є складним результатом часткових стійкостей різних частин цього комплексу щодо направлених на них впливів. Цей закон стосується усіх цілісних утворень в природі і суспільстві. “Там де тонко, там і рветься” – ланцюг надійний настільки, наскільки може витримати вагу його найслабша частина. Також логічний ланцюг доказів руйнується, якщо хоча б одна з ланок вразлива під ударами доказів і аргументів. Важливо враховувати, що система підпадає під нерівномірні впливи в різних своїх частинах, тому стійкість цілого залежить від найменшого відносного опору усіх його частин в будь-який момент.

4. Закон онтогенезу

Сутність його полягає в тому, що кожна система проходить усі стадії життєвого циклу – від зародження до руйнування. ЖЦО як соціальної системи складається із: зародження ідеї, освоєння потужностей, функціонування, розвитку (цього етапу може і не бути), занепаду, закриття. Стадії технічної системи (товару): стратегічний маркетинг, науково-дослідні і проектно-конструкторські розробки, підготовка виробництва, власне виробництво, продаж, підготовка до функціонування, експлуатація, технічне обслуговування і ремонт, утилізація. При вирішенні будь-яких питань забезпечення конкурентоспроможності об’єктів потрібно враховувати взаємозв’язки та інтеграційні процеси по усіх стадіях життєвого циклу. До найбільш поширених етапів ЖЦО відносять:

1. “Народження” – проникнення на ринок; забезпечення виживання, залучення капіталовкладень для започаткування діяльності;

2. “Дитинство” – закріплення на ринку, його окремих сегментах, забезпечення беззбитковості;

3. “Юність” – суттєве розширення цільових сегментів ринку, забезпечення темпів зростання прибутку, інвестування розвитку на засадах самофінансування;

4. “Рання зрілість” – подальше розширення сегментів ринку, орієнтація на регіональну диверсифікацію, забезпечення стабільного росту прибутків на оптимальному рівні;

5. “Завершальна зрілість” – формування іміджу, збалансоване зростання, орієнтація на галузеву диверсифікацію з метою підтримання рівня конкурентоспроможності, забезпечення підтримання рівня прибутковості на оптимальному рівні;

6. “Старіння” – збереження позицій або часткове зменшення обсягів виробництва, згортання діяльності, зниження прибутковості і фінансової стійкості;

7. “Відродження” – суттєве оновлення форм, видів та напрямів діяльності, забезпечення умов для зростання прибутковості, залучення значних обсягів інвестицій.

5.ЗАКОН СИНЕРГІЇ

Цей закон проявляється в тому, що сума властивостей системи (потенціалів, енергії, якостей), тобто організаційного цілого не дорівнює сумі властивостей її компонентів, елементів, які складають це ціле. Ефект синергії виникає за рахунок співзвучності, взаємодії елементів, які знаходяться в межах цілого. Різниця між сумою властивостей системи і сумою властивостей її компонентів називається синергетичним ефектом, додатковим ефектом творчої взаємодії компонентів, елементів. Висока організованість системи визначається тим, що сума властивостей цілого буде вищою від суми властивостей її складових частин. При низькому рівні організованості, навпаки, сума властивостей цілого буде меншою, ніж сума властивостей частин. В процесі функціонування ефективних організацій, як правило, утворюється “ефект синергії” (зростання сукупної ефективності управлінської діяльності внаслідок поєднання, інтеграції та взаємодії керуючої та керованої систем). Синергія створює умови, за яких загальний ефект перевищує суму показників віддачі окремих підсистем організації, які діють незалежно.