Соціальна відповідальність та організації

Як зазначено, етика стосується окремих людей, їхніх рішень та поведінки. Від організацій же залежить характер середовища, у якому виникають етичні проблеми. Соціальна відповідальність - це сукупність зобов 'юань, що їх організація повинна дотримуватися і за допомогою яких створювати соціальний контекст, у якому вона функціонує. На перший погляд, більшість людей погоджується з тим, що організації повинні бути соціально відповідальні. Та є й противники широкої інтерпретації соці­альної відповідальності, і вони наводять певні аргументи на свою користь¹². Деякі з найвагоміших аргументів цих сучасних дебатів з обох сторін відображені нарис. 2.3.

Аргументи на користь соціальної відповідальності. Люди, які відстоюють со­ціальну відповідальність, стверджують: оскільки організації самі створюють багато проблем, а саме: забруднюють довкілля, воду, виснажують ресурси, то вони повинні відігравати головну роль у їхньому вирішенні. Критики переконані в такому: оскільки корпорації - це юридичні особи майже з такими ж правами, як і фізичні, бізнес не повинен уникати виконання своїх обов'язків. Захисники соціальної відповідальності зазначають: державні організації мають обмежений бюджет, натомість багато великих підприємств мають потрібні ресурси, які можна використати для вирішення названих проблем. Наприклад, IBM постійно дарує комп'ютери школам, а багато ресторанів віддають залишки їжі притулкам для бездомних.

Аргументи проти соціальної відповідальності. Однак деякі особи переконані, що розширення соціальної відповідальності послабить економіку США, відволікаючи бізнес від його головної місії- отримання прибутків для власників. Наприклад, гроші, які Chevron та General Electric вносять на соціальні та благодійні справи, могли б бути розподілені власникам як дивіденди. Ben & Jerry's Homemade Inc. також проводить дуже широку благодійну діяльність. Проте деякі акціонери нещодавно критикувалифірму, коли вона відмовилася від вигідного експорту у Японію, тому що японський дистрибютор не мав подібної соціальної програми¹³.

Інше заперечення проти поглиблення соціальної відповідальності бізнесу таке: корпорації вже й так мають необмежену владу, а їхня активність у соціальних програ­мах додасть їм ще більшої влади. Ще один аргумент проти соціальної відповідальності стосується можливості загострення конфлікту інтересів. Зрештою, критики доводять, що організації не мають досвіду менеджменту соціальних програм, запитуючи, яким чином компанія може достовірно знати, чий курс або програму доцільно підтримувати або на яку найліпше витратити гроші.

Керування соціальною відповідальністю

Заклики до соціальної відповідальності сучасних організацій з боку більш осві­ченої і вимогливої громадськості, настійніші, ніж будь-коли. Як відомо, тих менеджерів, які не відповідають високим етичним нормам, а також ті компанії, які намагаються порушити свої правові зобов'язання, піддають осуду. Тому організаціям потрібно виробити правильний підхід до соціальної відповідальності так само, як вони роз­робляють будь-яку стратегію бізнесу. Це означає, що компанії повинні трактувати соціальну відповідальність головно як виклик, що потребує детального планування, ухвалення рішень, розгляду та оцінки. Організації використовують як формальні, так і неформальні характеристики менеджменту соціальної відповідальності.

Формальні організаційні характеристики. До формальних характеристик ме­неджменту соціальної відповідальності належать законослухняність, етична відпо­відність та філантропічні внески.

Законослухняність - це та міра, до якої організація дотримується місцевих за­конів, законів штатів, федерального та міжнародного законодавства. Завдання ме­неджменту законослухняності, як звичайно, покладають на відповідних функційних менеджерів. Наприклад, менеджер людських ресурсів вищої ланки в організації від­повідає за дотримання законів стосовно приймання на роботу, оплати праці, безпеки робочого місця та охорони здоров'я працівників; виконавчий директор з фінансів у цілому наглядає за дотриманням законодавства щодо цінних паперів та банківського регулювання. Правовий департамент організації також повинен робити свій внесок у забезпечення дотримання законодавства, провадячи загальний нагляд та відповідаючи за адекватне трактування законів та нормативних актів менеджерами.

Етична відповідність - це міра, до якої члени організації дотримуються головних етичних (та правових) норм поведінки. Вище зазначено, що організації проводять занят­тя з етики і розробляють інструкції та кодекси поведінки. Ці заходи спонукають приділяти більше уваги етиці. Багато організацій також створюють спеціальні комітети з етики, на які покладено обов'язки з аналізу пропозицій щодо нових проектів, допомоги в оцінці нової стратегії приймання на роботу або прийняття нового плану захисту довкілля. Такі комітети також можуть стати базою для оцінки неетичної поведінки працівників¹⁴.Філантропічні внески - це виділення коштів на благодійні або інші соціальні І програми. Dayton-Hudson Corp. постійно відчисляє 5% свого оподатковуваного при- 1 бутку на благодійні та соціальні програми. Внески за кордон також стають щораз 1 частішими. Наприклад, Alcoa надала 112 000 дол. маленькому містечку в Бразилії для 1 будівництва заводу з переробки відходів. А японські фірми, такі як Sony і Mitsubishi, ] роблять внески до багатьох соціальних програм у США. На жаль, сьогодні, коли скоро- і чуються бюджетні видатки, багато корпорацій теж змушені обмежити свої благодійні ] програми. А багато фірм, які продовжують робити такі внески, щораз більше прив'я- | зують їх до програм, від яких вони, відповідно, отримають щось для себе. Наприклад, ^! тепер фірми з більшою охотою дають гроші на професійно-освітні програми, аніж на мистецтво, керуючись тим, що вони отримають більшу пряму винагороду від такої форми внесків - ліпше підготовлену робочу силу¹⁵.

Неформальні організаційні характеристики. Крім формальних вимірів, у менеджменті соціальної відповідальності є ще неформальні характеристики. Лідер­ство, організаційна культура, ставлення в організації до інформаторів - усе це допо­магає формувати та визначати сприйняття людьми позиції організації щодо соціальної відповідальності.

Досвід лідерства та організаційна культура повинні пройти тривалий шлях формування позиції соціальної відповідальності¹⁶. Наприклад, керівництво Johnson & Johnson роками доводило до свідомості працівників, що споживачі, працівники, суспільство, у якому ведуть бізнес, акціонери - усі важливі, причому в наведеному порядку. Тому, коли на полицях аптек у 80-х з'явилися коробки з отруйним тайленолом, персоналу не потрібно було чекати вказівок з материнської компанії, що робити; вони негайно зняли з продажу весь товар¹⁷.

Інформування - це виявлення і повідомлення керівництва про протизаконну або неетичну поведінку працівників організації. Те, як організація ставиться до такої практики, часто відображає її позицію щодо соціальної відповідальності. Інформатори часом повинні пройти через багато інстанцій, перш ніж їх почують: інколи їх навіть можуть звільнити з роботи за такі дії. Однак багато організацій схвалює таке ставлення. Особа, яка бачить неадекватну поведінку, як звичайно, найперше повідомляє про цей випадок своєму безпосередньому керівництву. Якщо керівництво не реагує на інфор­мацію, то така людина може повідомити про це менеджерів вищої ланки або комітет з етики, якщо такий є. Часом особа змушена звертатися до регулювального органу або навіть до засобів масової інформації. Наприклад, Чарльз В. Робінсон колись пра­цював керівником лабораторії SmithKline у Сан-Антоніо. Одного разу він побачив дивний рахунок, який лабораторія подала до оплати фірмі Medicare: у цьому випадку лабораторія вимагала від Medicare значно більше, ніж від інших клієнтів за однакові аналізи. Робінсон повідомив про це менеджерів вищої ланки, однак його проігнору­вали. Тоді він поінформував про це уряд США, який подав на лабораторію SmithKline до суду і в результаті її оштрафували на 325 млн. дол.

Міжнародне середовище менеджменту

Ще однією важливою сферою для менеджерів у сучасних умовах є міжнародний менеджмент. Після розгляду останніх тенденцій міжнародного бізнесу ми проаналі­зуємо види міжнародної економічної діяльності та умови міжнародного бізнесу.

Тенденції міжнародного бізнесу

Підґрунтя теперішнього середовища міжнародного бізнесу закладено наприкінці другої світової війни. Підприємства переможених країн, таких як Німеччина і Японія, потрібно було відбудовувати заново. Керівники цих підприємств за таких умов обдумували кожен напрям своєї діяльності, включно з технологією, виробництвом, фінансами та маркетингом. Хоча відбудова зайняла багато часу, однак було досягнуто успіху й економічна система держав отримала імпульс для зростання. Протягом цього періоду фірми США розширювалися, зростала кількість споживачів. Збільшення кількості населення, зумовлене бумом народжуваності, та післявоєнне економічне піднесення привели до різкого підвищення середнього життєвого рівня. Громадськість США постійно вимагала нових та ліпших товарів і послуг. Багато компаній від цього виграли, однак більшість сприйняла це як належне.

Тепер фірми США не ізольовані від глобальної конкуренції або глобального ринку. Кілька простих цифр дає змогу розповісти цілу історію міжнародної торгівлі та про­мисловості. Перш за все, обсяг міжнародної торгівлі за період від 1960 до 1997 pp. зріс на 3000%. З найбільших світових корпорацій 162 мають свої штабквартири у США, 126-у Японії, 42-у Франції, 41-у Німеччині і 34 - у Великобританії²⁰. У деяких галузях домінують неамериканські фірми. Наприклад, лише один із десяти найбільших світових банків і одна з десяти найбільших електронних компаній базу­ються у США; лише дві з десяти найбільших хімічних компаній - американські. З іншого боку, фірми США становлять шість із восьми найбільших аерокосмічних ком­паній, чотири з семи найбільших авіаліній, шість з дев'яти найбільших компаній з виробництва комп'ютерів, чотири з п'яти найбільш диверсифікованих фінансових компаній, шість з десяти найбільших компаній роздрібної торгівлі²¹.

Керівництво фірм у США також усвідомило, що міжнародна діяльність стає щораз важливішим елементом їхнього збуту та прибутків. Наприклад, у 1996 p. Exxon Cor­poration отримала 80% надходжень і 64% прибутків за кордоном. Для Avon ці показники становили, відповідно, 64 і 68%²². З будь-якого боку очевидно, що ми живемо у справжній глобальній економіці. Фактично усі компанії сьогодні повинні зважати на конкурентну ситуацію і методи конкуренції, з якими вони стикаються в інших держа-