- •Договірне право. Загальні положення § 1. Поняття та ознаки господарського договору
- •§ 2. Укладання, зміна і розірвання господарських договорів
- •§ 3. Визнання господарських договорів недійсними і неукладеними
- •§ 4. Попередній договір
- •§ 5. Виконання господарських договорів
- •§ 6. Заходи забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •Неустойка
- •2. Порука
- •3. Гарантія
- •4. Завдаток
- •Застава
- •Притримання
- •§ 7. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань
- •Договори про передачу майна у власність § 1. Договір купівлі-продажу
- •§ 2. Договір поставки
- •§ 3. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 4. Договір енергопостачання
- •§ 5. Договір міни (бартеру)
- •§ 6. Договір дарування
- •§ 7. Договір управління Майном
- •Договори про передачу майна в користування
- •§ 1. Договір найму (оренди)
- •§ 2. Особливості договору оренди державного та комунального майна
- •§ 3. Договір лізингу
- •§ 4. Договір концесії
- •Тема: договори на виконання робіт § 1. Договір підряду
- •§ 2. Договір підряду на капітальне будівництво
- •Тема договори про надання послуг Передмова
- •§ 1. Договори перевезення вантажів, пасажирів і багажу
- •§ 2. Договір транспортного експедирування
- •§ 3. Договір страхування
- •§ 4. Агентський договір
- •§ 5. Договір комісії
- •§ 6. Договір консигнації
- •§ 7. Договір зберігання
- •Тема зобов'язання зі спільної діяльності § 1. Договір про спільну діяльність
- •Глава 77 цк України не передбачає обов'язкових реквізитів договору про спільну діяльність, не встановлюючи переліку істотних умов, необхідних для його виконання.
- •§ 2. Засновницький договір про створення юридичної особи
4. Завдаток
Поняття завдатку
Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Характеристика завдатку
Сторонами відносин надання завдатку можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, незалежно від наявності у них статусу суб'єктів підприємницької діяльності.
Подібно до інших способів забезпечення виконання зобов'язань (наприклад, неустойки) завдаток визначає мінімальний обсяг відповідальності сторони, що порушила договір. Однак у порівнянні з неустойкою завдаток допускає тільки забезпечення виконання зобов'язання в цілому. Якщо воно виконане (або порушене) в частині, завдаток може стягуватися в повному обсязі незалежно від характеру порушення і розміру шкоди, що фактично була заподіяна.
Із наведеного вище визначення випливає, що завдаток видається в рахунок належних платежів уже після того, як сторони взяли на себе певні обов'язки, тобто угода, що забезпечується завдатком, вже була укладена. Тобто завдаток видається з метою засвідчення укладення договору та забезпечення його виконання.
Вищенаведене ставить під сумнів законність внесення завдатку за попередніми договорами. Адже, як йшлося вище, основна мета попереднього договору - укладення в майбутньому основного договору. Наприклад, у попередніх угодах (договорах) на купівлю-продаж квартири, що укладається між громадянами, зазвичай вказується строк, протягом якого основний договір купівлі-продажу повинен бути укладений. Проте у тих же попередніх договорах часто міститься угода про завдаток, за якою покупець нерухомості вносить продавцеві певну грошову суму в рахунок належних із нього платежів за основним договором, якого ще не укладено. Тому, на нашу думку, такі суми не можуть бути визнані завдатком, невиконання попередньої угоди, відповідно, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених ст. 571 ЦК України, а сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, за ч. 2 ст. 570 ЦК України вважається авансом.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Завдаток слід відрізняти від суміжного інституту авансу. Поняття останнього міститься в п. 2 Інструкції з бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей комерційних банків України, затв. постановою Правління Національного банку України від 20 серпня 1999 р. № 419, за яким авансом вважається, зокрема, сума коштів, що сплачується (перераховується) відповідно до умов укладеного договору в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності.
Аванс, як і завдаток, виконує поряд із платіжною функцією функцію підтвердження укладення договору. Однак, на відміну від завдатку, аванс ніколи не має забезпечувального значення. Тобто, якщо сторона, що одержала аванс, не виконала своїх зобов'язань за договором, вона має повернути стороні-платнику лише суму авансу, а не подвійну його суму. Аналогічно, якщо в разі невиконання зобов'язання відповідальною буде сторона, яка передала аванс, вона, незалежно від факту невиконання цього зобов'язання, має право вимагати повернення авансу.