- •Лекція 2.
- •Органи стандартизації та їхні функції.
- •Коротка характеристика нормативних документів (нд).
- •13.020 Захист довкілля
- •4. Правила позначення нд.
- •Лекція 3.
- •1.Маркування продукції знаками відповідності вимогам дсту.
- •2.Інформаційне забезпечення стандартизації, її послуг та право власності на стандарти.
- •4.Фінансування та економічна ефективність стандартизації.
- •5. Правові основи стандартизації
- •6.Міжгалузеві системи стандартизації та їх гармонізація з мс.
- •Лекція 4.
- •1.Значення міжнародної стандартизації в розвитку торговельно-економічних зв’язків між країнами.
- •2. Міжнародна організація зі стандартизації iso.
- •3.Стандартизація в Європейських організаціях.
- •4. Стандартизація в снд.
- •5.Стандартизація в іноземних країнах.
- •6.Міжнародні стандарти.
5.Стандартизація в іноземних країнах.
Стандартизація в США.
Національним органом з стандартизації США є американський національний інститут стандартів і технології NIST. Це неурядова та некомерційна організація, яка координує роботу з добровільної стандартизації в приватному секторі економіки. Вона сама стандартів не розробляє, але є єдиною організацією в США, що приймає національні стандарти.
В США розробляються цільові програми з стандартизації, які охоплюють виробництво та транспортування палива, постачання електроенергії, використання атомної, сонячної та інших видів енергії. Менша увага приділяється розробці стандартів на продукцію – в цій галузі використовуються нормативні документи фірм. Національні (федеральні)стандарти, які мають обов’язковий характер стосуються тільки аспектів безпечності. Окрім цих стандартів чинними в США є технічні регламенти, які приймаються державними органами, Міністерством торгівлі та оборони, Управлінням служб загального призначення, Федеральними агентствами з охорони довкілля, охорони праці та здоров’я на виробництві, Федеральною управою з безпеки харчових продуктів і медикаментів.
Розробляють федеральні стандарти переважно організації, акредитовані NIST-ом. Це переважно товариства інженерів-механіків, автомобілебудівників, інженерів з випробувань матеріалів, контролювання якості, об’єднання випробувальних лабораторій, страхових компаній.
В міжнародних організаціях ISO США очолюють 15 ТК і 212 робочих груп, що дає змогу NIST впливати на прийняття американських національних стандартів як міжнародних.
Стандартизація в Великобританії.
Національним органом з стандартизації є Британський інститут стандартизації (BSI). Розробляють національні стандарти технічні комітети BSI, яких понад 3,5 тис. Біля 25% національних британських стандартів прийняті методом заміни обгортки(міжнародні стандарти які прийняті були як британські). BSI здійснює сертифікацію продукції, очолює роботи з керування якістю продукції. Сертифікати BSI визнаються практично у всіх країнах без додаткових випробувань.
Стандартизація у Франції
Національною організацією з стандартизації є французька асоціація з стандартизації (AFNOR). На неї покладено керівництво стандартизацією, метрологією, сертифікацією та контролюванням якості продукції. Це приватна некомерційна структура. З 1984 р. декретом уряду створено Вищу раду з стандартизації в Міністерстві промисловості.
Стандартизація в Німеччині.
Після об’єднання ФРН з НДР національною організацією з стандартизації в Німеччині є Німецький інститут стандартизації DIN
Робочими органами є комітети DIN, які розробляють стандарти та беруть участь в міжнародних організаціях з стандартизації. Національні стандарти DIN мають необов’язковий характер і розглядаються не як юридичні норми, а як загальні правила техніки. Обов’язкові вимоги – тільки ті, які базуються на федеральних законодавчих нормах. Між урядом і DIN підписано угоду, згідно якої DIN зобов’язався діяти в інтересах всього суспільства, усувати перепони в торгівлі, охороняти працю, інтереси споживачів, чистоту довкілля. Прийняття будь-якого законодавчого акту зумовлює перевід відповідних вимог стандартів до обов’язкових.
Стандартизація в Японії.
Національною організацією з стандартизації в Японії є Японський комітет промислових стандартів JISC, який заснований в 1949р. як консультативний орган при Міністерстві зовнішньої торгівлі і промисловості та підпорядкований Управлінню з науки та техніки. Фінансуються роботи комітету з бюджету уряду. В Японії чинні національні промислові стандарти, галузеві стандарти промислових асоціацій та фірм. Національні стандарти на медичні вироби, засоби захисту с/г рослин і мінеральні добрива є обв’язковими.
Галузеві стандарти промислових асоціацій – це здебільшого деталізація національних стандартів, а фірмові розробляються на основі національних та галузевих у зв’язку з виробничими можливостями фірм. В середині 90-хрр. в Японії були чинними 9 тис. стандартів.
Окрім стандартизації JISC займається сертифікацією промислової продукції. Жодна фірма, продукція якої не має знаку відповідності, не може сподіватись на престижні замовлення від авторитетних компаній , і в першу чергу –від урядових органів. Японія є першою країною, яка підписала Кодекс WTO з стандартизації та з власної ініціативи переглянула свої системи стандартизації та сертифікації. В Японії надають особливу вагу стандартам з захисту споживачів, опіки над перестарілими та охорони довкілля, оскільки обов’язкового законодавства на думку Комітету недостатньо. Наприклад, фірмові стандарти приватного сектору не містять вимог з захисту довкілля. Пришвидшити виробництво товарів можна публікацією «попереднього стандарту», не дочікуючись його прийняття.
Японія приймає активну участь в роботі ISO та IEC з 1950 р. Понад 2000 японських стандартів гармонізовані з міжнародними.