Галузева структура Господарського комплексу регіона а (за чисельністю зайнятих)

Сфера та галузі господарства регіону		Чисельність зайнятих (%)
1.	Сфера матеріального виробництва	76,4
	в тому числі:
	промисловість	24,7
	будівництво	8,3
	сільське господарство	30,3
	лісове господарство	0,6
	транспорт, зв'язок (по обслуговуванню підприємств виробничої сфери)	3,8
	торгівля, громадське харчування, заготівлі, матеріально-технічне постачання та збут	7,3
	інші галузі	1,5
2.	Сфера нематеріального виробництва (сфера обслуговування)	23,6
	в тому числі:
	освіта, культура, мистецтво	9,8
	наука та наукове обслуговування	0,4
	охорона здоров’я, фізична культура та соціальне забезпечення	5,8
	житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування населення	3,0
	транспорт та зв'язок (по обслуговуванню організацій і установ сфери нематеріального виробництва та населення)	2,0
	апарат управління державних, суспільних, кредитних і страхових організацій	2,6
	ВСЬОГО	100,0

Контрольні питання:

1. Який зміст поняття «структура» в загальному розуміння.

2. Які є аспекти системно-структурного аналізу при вивченні структури господарського комплексу регіона.

3. Що є критерієм поділу економіки на сферу матеріального і сферу нематеріального виробництва.

4. Які галузі відносять до сфери матеріального виробництва, а які до сфери нематеріального виробництва.

5. У відповідності з якими ознаками здійснюється виділення галузей.

6. Дати визначення поняття «галузь».

7. Дати визначення поняття «галузева структура господарського комплексу регіона».

8. Здійснити аналіз галузевої структури регіону А.

3. Структурно-міжгалузевий аналіз господарського комплексу регіона

Поряд з аналізом галузевої структури господарського комплексу регіона широке розповсюдження набуло групування галузей та підгалузей за міжгалузевими комплексами. В цьому разі аналіз економіки регіону здійснюється у розрізі міжгалузевих комплексів.

Міжгалузевий виробничий комплекс являє собою сполучення різних галузей та підгалузей, які пов’язані між собою виробничими, технологічними і економічними зв’язками, а також спільністю економічного призначення продукції.

В народногосподарській практиці традиційно виділяють такі міжгалузеві комплекси: паливно-енергетичний, горнометалургійний, хіміко-лісовий, машинобудівельний, будівельно-індустріальний, агропромисловий тощо.

Міжгалузеві комплекси формуються як в сфері виробництва, так і в сфері обслуговування, а також в інфраструктурних галузях.

В останній час перелік міжгалузевих комплексів зростає. Так, виокремлюють рекреаційний, морепромисловий, інформаційний, управлінський та інші міжгалузеві комплекси.

Необхідно відмітити, що більшість міжгалузевих комплексів не має відповідних управлінських структур або органів і виконує функції методичного інструменту (або способу) для аналізу структури господарства.

Міжгалузеві комплекси можуть мати певні «перекриття». Так, сільськогосподарське машинобудування є одночасно складовою частиною агропромислового комплексу і машинобудівного. Курортне господарство в приморських регіонах одночасно розглядається у складі морегосподарського і рекраційного комплексів. Таке перекриття може мати для аналізу господарства регіонів відповідну змістовну орієнтацію: чим більше перекривають один іншого міжгалузеві комплекси регіону, тим більше взаємопов’язаним і комплексним є його господарство.

За характером зв’язків між галузями виокремлюють таки типи міжгалузевих комплексів.

До міжгалузевих комплексів першого типу відносять галузі, підприємства яких пов’язані послідовною і (або) паралельною переробкою певного виду сировини, включаючи і її добуток (вирощування). До них відносяться агропромислові і лісопромислові комплекси.

До міжгалузевих комплексів другого типу належать однорідні галузі, зв’язки між підприємствами яких виникають на основі виробництва взаємозамінної продукції (послуг). Наприклад, паливно-енергетичний комплекс, транспортний та інші.

Міжгалузевий комплекс третього типу – це комплекси, які складаються з сукупності декількох галузей, діяльність підприємств котрих спрямована на рішення певної господарської або регіональної проблеми. Наприклад, продовольчий, рекраційний комплекси та інші.