Практичні завдання:

Розв’язати тестові завдання:

1. Кому належала законодавча влада у Речі Посполитій?

а) виключно королю

б) раді бояр

в) сеймові

г) королівській раді

д) королівським зборам

2. Вкажіть одну з провінцій, на яку адміністративно поділялася Річ Посполита?

а) Воєводську Польщу

б) Шляхетську Польщу

в) Королівську Польщу

г) Європейську Польщу

д) Литву

3. Вкажіть, як називався судовий орган за магдебурзьким правом?

а) магістрат

б) війт

в) Рада

г) лава

д) юри дика

4. Назвіть першу спробу кодифікації чинних норм у Великому князівстві Литовському

а) Литовський статут 1529 р.

б) Устава на волоки 1557 р.

в) Судебник Казимира 1468 р.

г) Кревська унія 1385 р.

д) Перший Литовський статут

5. Вкажіть, який з Литовських статутів мав таку структуру: 14 розділів і 367 артикулів?

а) Статут 1588 р.

б) Статут 1529 р.

в) Статут 1566 р.

г) Судебник 1468 р.

Контрольні запитання

1. Коли і як відбулось формування Литовської держави.

2. До складу яких держав входили українські землі (і які саме) у XIV- XVI ст. ?

3. Передумови, зміст і наслідки Люблінської унії

4. Берестейська унія, її передумови, зміст і наслідки.

5. Джерела феодального землеволодіння у литовсько-польській державі.

6. Стани і верстви населення литовсько-польської держави.

7. Правове становище магнатів і шляхти у литовсько-польській державі.

8. Коли і як відбувалося закріпачення українських селян?

9. Устава на волоки 1557 р.

10. Види малоземельних і безземельних селян.

11. Земські устави.

12. Судебник Казимира 1468 р.

13. Редакції Литовських статутів та їх зміст.

14. Адміністративно-територіальний поділ Речі Посполитої.

15. Місцеві органи влади у Речі Посполитій.

16. Поділ міст за правовим становищем.

17. Урядовці міст.

18. Зміст міського самоврядування на підставі магдебурзького права.

19. Органи міського самоврядування.

20. Склад і компетенція міської Ради.

21. Склад і компетенція Лави.

Тема 4. Держава і право козацької доби

1. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ. Органи самоуправління Запорізької Січі. Реєстрове козацтво.

2. Антикріпосницький і національно-визвольний характер народної війни сер. XVII ст.

3. Суспільний і державний устрій України у період народно-визвольної війни.

4. Входження України до складу Росії.

5. Суспільний і державний устрій Козацько-гетьманської держави.

6. Ліквідація автономного устрою України.

7. Характеристика права Козацько-гетьманської держави

Методичні поради. Зверніть увагу, що оформлення Запорозької Січі в окреме об’єднання державного типу (в територіальних межах ВКЛ) відбувалося поступово. Цей процес залежав від джерел поповнення козацтва, від території, від воєнно-політичних умов існування козацтва. Розгляньте козацьку демократичну республіку за елементами державності (територія, військо, населення, структура влади і суду, організація господарського життя, міжнародні зносини, символіка, назва). При цьому зверніть увагу на те, що на Січі ніколи не було кріпацтва, був лише один суспільний стан – козацтво, що перед правом усі козаки були рівні, незалежно від їх походження.

Розгляньте територіальний і військовий поділ та адміністративне управління Січі, вищі органи законодавчої влади, структуру виконавчої влади. Зверніть увагу, що гетьман (пізніше – кошовий отаман) обирався на посаду січовою (генеральною) радою щорічно, але його влада в період володіння булавою була необмеженою. Говорячи про суспільно-політичний устрій Січі, зверніть увагу на те, що такого ступеню демократії і особистої свободи громадян, як на Січі, тоді не мала жодна країна в світі.

Судова влада на Січі не була відокремленою від адміністративної. Спочатку розгляньте нижчі суди (паланкові і курінні), обсяги їх компетенції, а потім – вищі (військового судді, гетьмана або кошового отамана, Січової ради). Всі козаки на Січі підпадали під дію звичаєвого (“козацького”) права, яке витворювалося в процесі формування Запорозької Січі.

Окремо розгляньте питання про злочини і покарання на Січі. Суворі умови життя козаків у багатьох випадках вимагали застосування смертної кари за вчинені злочини. Зверніть також увагу на моральні фактори покарань на Січі за певні злочини. Аналізуючи судовий процес, зауважте, що він здійснювався швидко, без зволікання і без занесення справи до протоколу. Судовий процес здійснювався з дотриманням обрядових елементів.

Насамкінець, не обійдіть увагою реєстрове козацтво, яке з 1572 р. було взяте на державну військову службу. Хоча це була незначна частина козацтва, але її права і привілеї були оговорені публічно-правовими актами, що перетворювало реєстровців в окремий суспільний стан. Саме з середовища реєстрового козацтва формувалася українська політична еліта, в руках якої знаходилася справа будівництва Української козацької держави, яке розпочалося в середині XVII ст.

Вивчаючи дану тему, зверніть увагу на те, що держава формувалася в ході Національно-визвольної війни українського народу на визволеній території, і її межі визначалися успіхами чи поразками повстанців. Фактично, Українська козацька держава виникла у 1648 р., а юридичне визнання вона отримала за Зборівським договором 1649 р. Оскільки держава виникла і формувалася у воєнних умовах, то її внутрішнє і зовнішньополітичне життя залежало цілком від численного на той час воєнного стану – козацтва. Простежте розвиток держави по періодам від 1648 р. до 1782 р., звернувши увагу на те, що на її еволюцію впливали два взаємовиключні процеси: з одного боку, природне вдосконалення військової і цивільної, законодавчої, виконавчої і судової влади, а з іншого – поступове обмеження її автономії аж до повної ліквідації. Розгляньте всі ознаки державності – від назви до символіки.

Треба розглянути також питання, які соціально-економічні наслідки мала визвольна війна. Треба зазначити ліквідацію кріпосного права, зміну форм землеволодіння, зміну соціальної і національної структури населення та правового становища окремих його категорій.

Говорячи про адміністративно-територіальний поділ Гетьманщини, її поділ на полки та сотні як одночасно і військові одиниці, зазначте, що рухливість кордонів держави припинилася лише у 60-ті роки XVII ст., що кількість населення в полках і сотнях була різною. Зазначте нерозмежованість військової і цивільної, адміністративної та судової влади. Гетьман (за виключенням періодів 1722-1727, 1734-1750 рр., коли не було гетьманства, а правління здійснювали створені царським урядом установи) був головнокомандувачем війська, очолював законодавство, адміністративне управління і суд, головував на старшинських з’їздах і був верховним розпорядником землі. Розгляньте структуру законодавчої влади і адміністративного управління. Особливу увагу зверніть на зміну ролі генеральної ради, яка скликалася лише для формального обрання нового гетьмана, фактично призначеного царем.

Простежте, як від договірних статей Б.Хмельницького (1654) до “Рішительних пунктів” (1728) обмежувалася автономія України, як її намагався відродити К.Розумовський і як суспільно-політичний устрій Гетьманщини був ліквідований на початку 80-х рр. XVIII ст.

Говорячи про правову базу нової держави, перш за все треба уяснити собі, що вона була синтезом давнього українського звичаєвого права, козацького права Запорозької Січі і реєстрових полків, а також прав, які діяли на українських землях в литовсько-польську добу (Литовський Статут, Магдебурзьке право, привілеї). Її складали також договірні статті, які підписували новообрані гетьмани з царським урядом, і російське законодавство, бо від петровських часів тричі скасовувалося гетьманство і вводилися не властиві козацькій державі органи верховного управління і суду, коли на Гетьманщину почали поширюватися окремі елементи російського права, а після знищення полково-сотенного устрою – повністю впроваджено імперське законодавство. При вивченні цього питання необхідно звернутися до дискусії з приводу договірних статей Богдана Хмельницького 1654 р., тобто, про характер договору. Тут важливо усвідомити, що договірні статті гетьманів з царями, з одного боку, стверджували верховенство царської влади на Гетьманщині, а з другого – конфірмували “давні права і звичаї Війська Запорозького” і надавали Українській козацькій державі можливість “судитися… за своїми давніми правами”.

Розгляньте джерела діючого на Гетьманщині права. Крім вже названих зверніть увагу на гетьманські універсали законодавчого і розпорядчого характеру, на універсали про надання землі або ствердження права на вже придбані іншими шляхами землі.

Особливо важливе місце в даній темі займає також питання про кодифікацію права у XVIII ст., яка була пов’язана з розвитком суспільних і поземельних відносин. Розвиток цивільного і карного права та збільшення кількості судових справ вимагали впорядкування різних законів, які часто суперечили один одному, що сприяло зловживанням в судах. Крім того, існуючі на той час збірники законів були написані латинською і польською мовами, які вимагали високої освіченості і не були у вжитку після середини XVII ст. Тому виникла необхідність як у впорядкуванні норм права, так і в перекладі їх російською мовою (за указом царя 1720 р. все діловодство мало вестися російською мовою). Кодифікаційна робота розпочалася у 1728 р., продовжувалася 15 років, і її наслідком було укладення Кодексу 1743 р. під назвою “Права, за якими судиться малоросійський народ”. Цей збірник діючого тоді на Гетьманщині права не був санкціонований царською владою, бо в той час гетьманство було скасоване, йшлося до ліквідації автономії. Але незабаром (1750 р.) гетьманство було відновлене, і за К.Розумовського кодифікаційна робота була продовжена. Розгляньте основні положення Кодексу 1743 р., подивіться, настільки набуло розвитку цивільне та кримінальне право, розгляньте ступінь розвитку окремих галузей права.

Розгляд мережі судів Гетьманщини слід розпочати з вияснення, які суди збереглися з попередньої епохи, а які виникли внаслідок створення Української козацької держави. Оскільки за своїм характером це була козацька держава, то і мережа судів відповідала її полково-сотенному устрою. Отже першими розгляньте козацькі суди – від нижчих до вищих, не забувши про нерозмежованість адміністративної, військової і судової влади. Потім вивчіть матеріал про магістратські і ратушні суди, звернувши увагу на ту обставину, що на першому етапі формування держави у цивільних справах вони виконували роль всестанових судів. А чому – треба вияснити. Зауважте досить цікаву ситуацію: суди магістратських і ратушних міст були одноступеневими (на відміну від козацьких судів), апеляції від рішень перших потрапляли до ГВК, а від других – до полкових судів. Тобто, в обох випадках, незважаючи на самоврядування міст, апеляції потрапляли до козацької адміністративно-судової структури. Далі виясніть, які ще суди були на Гетьманщині, як вони створювалися, з кого складалися, які категорії населення знаходилися під їх юрисдикцією, які справи вони розглядали. Застерігаємо: панський суд (домініальний) виник не відразу після національно-визвольної війни і відрізнявся від такого ж попередньої доби тим, що в ньому брали участь представники громади і що такий суд керувався при вирішенні справи не волею пана, а правом.

Далі слід вивчити питання про “Інструкцію судам”, видану Данилом Апостолом у липні 1730 р. ЇЇ зміст спирався на практику дії та на право Гетьманщини того часу. Зверніть увагу, що найголовнішим наслідком дії “Інструкції” було розмежування міських і козацьких судів, впорядкування полкових судів, визначення порядку їх засідань, зменшення хабарництва і судової тяганини, а також вдосконалення судового процесу.

Розгляньте також питання про Генеральну Військову Канцелярію (ГВК) та Генеральний Військовий Суд (ГВС) як вищі судові інстанції, їх реорганізації і зміну функцій, починаючи з указу царя Петра І від 1720 р.

Насамкінець, треба звернутися до питання про судову реформу останнього гетьмана Кирила Розумовського, внаслідок якої Гетьманщина повернулася до статутових судів – гродських, земських, підкоморських. На відміну від попередньої епохи нові земські суди (по 2 в кожному полку) мали в своїй юрисдикції не лише козацьку старшину (вищий стан у суспільстві), а все населення судового округу (повіту). Те ж можна сказати про гродські суди (всього їх було 10). Підкоморські суди (20) розглядали тільки межові спори. Запам’ятайте, що це був крок не назад, а вперед, хоча не помітити зв’язок між реорганізацією судової системи Гетьманщини і утвердженням козацької старшини як привілейованого стану не можна. Нові суди уникали двох головних вад козацьких судів: нерозмежованості їх з адміністративною і військовою владою та великого числа інстанцій.

Спочатку згадайте головні принципи судового процесу литовсько-польської доби, порівняйте з судовим процесом Гетьманщини і визначте, в чому проявлялася тяглість, а в чому відмінність між ними. Розгляньте сутність таких ознак судового процесу Гетьманщини, як однаковість, усність, безпосередність, явність, гуманність, а також невідокремленість норм цивільного і карного процесів, поєднання в одних руках адміністративної і судової влади, велика кількість апеляційних інстанцій тощо. Зверніть увагу на розвиток цивільного і карного права, на поглиблення понятійного апарату в праві.