МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАІНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

КРИВОРІЗЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра гуманітарних та соціально-економічних дисциплін

Історія держави і права україни Частина перша Методичні вказівки для самостійної роботи і підготовки до семінарських занять студентів всіх форм навчання

Кривий Ріг 2012

Передмова

Навчальна дисципліна „Історія держави і права України” передбачає вивчення еволюції української державної традиції, розвитку структури державної влади в Україні, виникнення і розвитку правових норм та судової системи, які регулювали життя українського суспільства від давніх часів до наших днів.

На основі закономірностей історичного розвитку державно-правових систем в цій дисципліні вивчаються особливості розвитку українського права та дискретність державності українського народу. Українські землі в силу ряду причин протягом століть знаходилися в складі різних держав, відповідно, зазнаючи впливу їх суспільно-політичного, адміністративного та судового устрою, проте зберігаючи свої державницькі традиції та правові норми. Отже, історія розвитку державності і правових норм на українських землях вивчається в контексті суспільно-політичного устрою, адміністративного управління, правових норм і судоустрою країн, до яких в окремі історичні періоди входили українські землі.

Однією з особливостей історії держави і права України є те, що український народ, перебуваючи під владою Польщі і Литви, зумів створити Запорозьку Січ як структуру державного республіканського типу, яка проіснувала більше двох століть. Другою особливістю є обмежена кількість власних збірників правових норм при значній ролі звичаєвого права в житті і судовій практиці українського народу.

В даній навчальній дисципліні приділяється увага вивченню джерел і основних рис права, законодавчих актів, кодифікації, формуванню правової свідомості та правової культури українського народу.

Внаслідок освоєння даної дисципліни студент повинен знати:

• історію дослідження української державності і права;

• витоки, становлення, традиції і особливості Української держави та її права;

• джерела та основні риси права України в часи її державності і бездержавності;

• еволюцію суспільно-політичного устрою в різні історичні періоди;

• історію боротьби українського народу за відновлення своєї державності;

• історію кодифікації права України.

Навчальна дисципліна сприяє формуванню у студента таких умінь:

• аналізувати закони, правові акти, суспільно-політичні процеси;

• коментувати особливості історичного досвіду української держави і права;

• розуміти місце і значення державно-правових інститутів у житті суспільства.

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять з дисципліни «Історія держави та права України»

Семінар — це загальновживана назва широко застосовуваного виду занять з різноманітних навчальних дисциплін.

Семінарське заняття є однією з найважливіших форм заняття у вищому навчальному закладі, яке проводиться у формі дискусії навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Семінари проводяться з основних тем навчальної програми і є ефективною формою закріплення теоретичних знань, отриманих на лекціях і під час самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

Головна мета семінарських занять — опанування студентами навчальної дисципліни, забезпечення глибокого і всебічного аналізу та колективного обговорення основних проблем курсу, навчання їх елементам творчого застосування отриманих знань на практиці.

Основними завданнями семінарських занять є:

• закріплення у студентів теоретичних знань;

• оволодіння ними науковим апаратом, навичками усного і письмового викладання навчального матеріалу;

• залучення їх до науки, наукових досліджень;

• прищеплення їм навичок творчого мислення, самостійного формулювання та висловлювання власних думок, а також захисту висунутих наукових положень і висновків;

• формування в них правового світогляду, здатності пов'язувати загальнотеоретичні положення з вимогами повсякденної практики.

Види проведення семінарських занять можуть бути різноманітними. Вони залежать від типу семінару, змісту і особливостей теми, складу студентів. Найбільш поширеними видами на семінарі є: розгорнута бесіда; виступи з рефератами, доповідями; диспут у формі діалогу; круглий стіл тощо.

Треба пам'ятати, що якість семінару перш за все залежить від підготовки студентів до нього, тому при підготовці до семінару кожен студент повинен уважно ознайомитися з планом, який відображає зміст чергової теми заняття; прочитати і продумати свої лекційні записи, які відносяться до теми семінару; вивчити чи законспектувати рекомендовану літературу; скористатися при потребі консультацією викладача; скласти розгорнутий план, тези чи конспект виступу з усіх питань теми заняття.

Студентам необхідно відвідувати кожне семінарське заняття. Пропуск семінару позбавляє студента можливості усвідомити, закріпити та отримати цілісне уявлення по тій чи іншій темі. Крім того, це створює значні труднощі при підготовці до підсумкового модульного контролю, іспиту.