Деякі питання роботи на семінарі:

• переважну більшість семінарських занять буде проведено у формі інтерактивної дискусії, під час якої викладач здійснює поточний контроль якості знань студентів, перевіряє виконання ними завдань самостійної роботи;

• студент, розкриваючи зміст того чи іншого питання теми семінарського заняття повинен пов'язувати матеріал з актуальними проблемами сучасності;

• кожному студенту необхідно постійно вдосконалювати навички володіння державною мовою, правильного вживання понять і термінів. Систематичні виступи на семінарах сприяють поповненню словарного запасу, а також вмінню лаконічно і точно висловлювати свої думки;

• студенти повинні уважно слухати виступи своїх однокурсників і оцінювати наскільки глибоко розкрите питання. Це дає можливість кожному присутньому на семінарі висловити свою точку зору та подолати прогалини, які мали місце у відповіді. Активна участь на семінарських заняттях прищеплює навички участі в дискусії, аналізі різних точок зору, вмінню відстоювати свою позицію;

• після закінчення виступу студента відбувається обговорення проблеми. При цьому викладач не тільки направляє обговорення на розкриття вузлових питань, але і дає змогу виступити усім учасникам семінару. Якщо ж доповідач чи інший виступаючий на семінарі припускає явні помилки, то для виключення втрати часу викладач може його зупинити і надати слово іншому;

• закінчується семінарське заняття заключним словом викладача, в якому аналізується ступінь розкриття теми, оцінюються всі форми участі студентів на семінарі (виступ з питання, реферат, повідомлення, доповнення, зауваження тощо) та нараховуються рейтингові бали, дається завдання на наступне заняття.

Плани і завдання до семінарських занять

Тема 1. Стародавні держави і право на території України (VII ст. До н. Е. — VI ст. Н. Е.)

1. Велика Скіфія: територія, устрій, право.

2. Грецькі міста-поліси Північного Причорномор’я.

3. Східнослов’янські племінні княжіння (протодержави).

Методичні поради. Готуючи відповідь на перше питання, перш за все слід звернути увагу на тривалість періоду існування в територіальних межах сучасної України рабовласницьких держав та слов’янських протодержав (переддержав). Він охоплює більше тисячі років (чи майже півтори тисячі) – від середини І тисячоліття до нашої ери аж до другої половини І тисячоліття нашої ери. Існування рабовласницьких держав і слов’янських протодержав не співпадають у часі. Перші виникли і існували в Північному Причорномор’ї та Приазов’ї у VII- ст. до н.е. – IV ст. н.е. Слов’янські племінні союзи (протодежави) відомі з IV ст. і до утворення держави з центром у Києві.

Далі треба розглянути процес утворення і розвитку рабовласницьких держав: у степових районах Південної та Південно-Східної України і частково в Криму – Великої Скіфії; у берегових районах Північного Причорномор’я, Приазов’я і Криму – грецьких міст-держав (полісів), утворених переселенцями з Греції. Цікавим і не до кінця розв’язаним у науці є питання про походження скіфів. Більшість дослідників вважає, що скіфська держава була результатом синтезу місцевих (кіммерійських) племен і прийшлих племен, що відобразилося і на регіональному характері господарства скіфів, і на місці та значенні племен в межах держави (царські скіфи, скіфи-кочівники, скіфи-землероби). Про кіммерійців і скіфів відомо не лише за археологічними знахідками (згадайте про знамениті знахідки в скіфських курганах), але й за свідченнями античних істориків, першим з яких був грек Геродот (V ст. до н.е.).

Визначте, на якій стадії суспільного розвитку знаходилися скіфи, дайте характеристику родової общини як основної суспільної одиниці, вкажіть на ознаки, які свідчать про розклад родового ладу і виокремлення родоплемінної знаті. Зверніть увагу на те, що: а) у скіфів не було приватної власності на землю; б) рабська праця не відігравала суттєвої ролі у господарстві; в) зверхнє становище в державі займали царські скіфи, які здійснювали успішні воєнні походи та перемогли перського царя Дарія І (514-513 рр. до н.е.); г) влада і управління в державі здійснювалися у формі воєнної демократії з розглядом найважливіших питань на народних зборах воїнів та з переважаючим впливом родових старійшин і військових вождів (царів).

Розгляньте структуру скіфського суспільства, структуру влади та апарату державного управління. Цей розгляд має привести вас до висновку, що Велика Скіфія була державою рабовласницького типу, за формою правління являючись різновидом монархії, хоча в місцевому управлінні зберігалися ознаки родової організації (роль вождів і старійшин у місцевому управлінні). Державна структура була політичною організацією, оскільки виконувала функції зміцнення верховної влади і накопичення багатств в руках її представників, регулювала відносини землевласності.

Правова система Великої Скіфії ґрунтувалася на звичаях, а також на розпорядженнях царів та постановах народних зборів воїнів і старійшин (віча). Оскільки у Великій Скіфії вже існувала приватна власність, природно, що розвивалися такі галузі права, як зобов’язальне, родинне (сімейне), спадкове. Слід розглянути, у чому проявлявся цей розвиток права. Зверніть увагу на види злочинів і покарань.

При розгляді питання про грецькі античні міста-держави в Північному Причорномор’ї, зверніть увагу на ту обставину, що їх утворило активне населення грецької метрополії і це пояснює успішний розвиток міст-полісів. Визначте, скільки таких держав утворилося, чи була між ними принципова різниця в господарських заняттях і устрої, з якими племенами та державами вони мали торгівельні зносини. Окремо треба зупинитися на характеристиці державного ладу міст-полісів, особливо Боспорського царства. В центрі уваги при цьому мають бути народні збори вільного населення. Подивіться, які справи і яким чином вирішували народні збори. Іноземці, раби та жінки не мали громадянських прав.

Визначте, що становило основу права міст-держав Північного Причорномор’я, яке місце в їх правовій системі займало зобов’язальне право і чому. Які існували злочини і покарання?

Розгляд питання про східнослов’янські протодержави варто почати з часу розселення племен на території сучасної України, з характеристики суспільно-політичного ладу слов’ян, які знаходилися на стадії розкладу первіснообщинного ладу і зародження феодальних відносин, виникнення приватної власності та підвищення ролі вождів-воєначальників (князів) у житті суспільства. Зверніть увагу, що на цій стадії відбувається закріплення за племенами певних територій (земель).

Говорячи про союзи східнослов’янських племен як переддержави, зупиніться на характеристиці двох об’єднань: антів і склавінів. Велику територію сучасної України охоплювала Антська конфедерація племен, об’єднаних у військово-політичний союз на добровільній основі. Визначте елементи державності у антів, розкрийте сутність епохи, яка називалася воєнною демократією, вкажіть на значення формування територіально-сусідської общини, що прийшла на зміну родовій, дайте характеристику формам землеволодіння і господарювання. Розгляньте державну організацію та ієрархію влади в слов’янських протодержавах, а також військову організацію антів, оскільки війни (військові походи і оборона від нападів ворогів) стали відігравати значну роль у житті суспільства, а воєнна здобич сприяла накопиченню багатств в руках вождів та дружинників. Не обійдіть увагою те, що на цей період припадає початок другого суспільного поділу праці, тобто, відокремлення ремесла від сільського господарства, а значить, поява міст як центрів ремесла і торгівлі і як центрів земель-князівств.