Практичні завдання

Розв’язати тестові завдання:

1. Хто завдав нищівного удару кіммерійському союзу племен на початку VII ст. до н.е.?

а) скіфи

б) сармати

в) алари

г) слов’яги

д) гуни

2. Хто визнавався повноправними громадянами античних міст-держав Північного Причорномор’я?

а) повнолітні чоловіки

б) вільне населення

в) чоловіки та жінки

г) чоловіки – уроженці міста

д) греки

3. Яким було Боспорське царство за формою державного правління?

а) ранньою монархією

б) імперією

в) рабовласницькою монархією

г) рабовласницькою республікою

д) федеративною республікою

4. У відповідях під якими номерами правильно вказані специфічні риси виникнення державності у слов’янських племен і народів?

а) У слов’ян державність виникла набагато пізніше, ніж у Центральній і Західній Європі.

б) Рабство у слов’янських народів ніколи не було у сфері виробництва домінуючим укладом.

в) Вони були активними учасниками західноєвропейських процесів історичного розвитку, проводили активну рецепцію римського права

г) Утворенню державності слов’ян передувало прийняття християнства, оскільки ця подія зумовила єдність суспільства.

д) Державність слов’янських племен і народів виникла у зв’язку з розпадом родоплемінного устрою та переходом на рабовласницькі відносини.

5. У відповідях під якими номерами правильно вказані античні міста-держави Північного Причорномор’я?

а) Пантікапей

б) Одеса

в) Феодосія

г) Карфаген

Контрольні запитання

1. Коли зароджується державність на території України?

2. Коли виникла перша Скіфська держава і хто її створив?

3. Форма правління Скіфської держави.

4. На чому ґрунтувалася правова система Скіфії?

5. Назвіть античні міста-держави на території України.

6. Як виникло Боспорське царство?

7. Коли існував політичний союз антів?

8. Які ознаки державності політичного союзу антів?

Тема 2. Українська держава і право часів Київської Русі та періоду Галицько-Волинської держави

1. Утворення, розвиток і занепад Київської Русі. Теорії походження Київської Русі.

2. Суспільний лад Давньоруської держави.

3. Державний устрій Київської Русі. Системи правління.

4. Джерела права Давньоруської держави. Руська Правда. Церковні статути.

5. Характеристика галузей та інститутів права Давньоруської держави:

• право власності;

• зобов`язальне право;

• шлюбно-сімейне право;

• спадкове право;

• кримінальне право (види злочинів, система покарань).

6. Судоустрій Київської Русі.

7. Утворення, розвиток і занепад Галицько-Волинського князівства.

8. Суспільний і державний лад Галицько-Волинського князівства.

9. Характеристика права Галицько-Волинської держави.

Методичні поради. Розпочинаючи освоєння даної теми, перегляньте матеріал стосовно останнього питання попередньої теми – про слов’янські протодержави. Бо Київська Русь утворилася на основі консолідації “малих держав” чи “земель”, окремих східнослов’янських племен. Тут же слід вияснити роль варязького фактору у створенні держави, проаналізувати сутність “норманської теорії”. Власне, формування держави краще розглядати за трьома головними ознаками державності: формування території, склад населення та суспільні відносини, система влади і управління. Зверніть увагу на чинники, які були підвалинами єдності Русі протягом досить тривалого часу (ІХ – початок ХІІ ст.), на державну символіку і на міжнародні зв’язки Русі, оскільки разом з іншими показниками (розширення кордонів держави, зміцнення державної влади, успішні воєнні походи тощо) вони свідчать про ступінь розвитку держави, її потужність, значення в європейському світі.

Простежте процес зростання території Русі, етнічний і соціальний склад населення, становище в суспільстві окремих його категорій, зростання приватного (боярського) землеволодіння та зростання економічної залежності селян від власників землі. Не обійдіть увагою міста та їх роль у державному житті Русі.

Говорячи про владу, запам’ятайте, що політичний устрій Київської Русі тривалий час знаходився в процесі становлення, а тому князь змагався за верховенство своєї влади з боярською радою та вічем. Чия влада переважить, залежало від часу і ситуації в кожному окремому князівстві, хоча частіше гору брала князівська влада. Що стосується загальнодержавного правління, то тут слід говорити про князівські з’їзди (снеми), на яких вирішувалися важливі питання оборони кордонів, феодального правопорядку та внутрішньої злагоди, а також про спільність правлячої династії і про визнання київського князя першим серед рівних князів і відповідальним за оборону державних кордонів, що в даній функції підпорядковувало йому інших князів.

Розгляньте державний устрій Київської Русі, систему заняття княжих столів у князівствах за їх значенням, виясніть, кому на Русі належала влада – княжій династії (роду) Рюриковичів чи особі князя. Вивчаючи систему органів влади і адміністративного управління, зауважте нерозвиненість цієї системи і нерозмежованість законодавчої, виконавчої і судової влади. Розгляньте княжі виконавчі органи влади управління та земські, зверніть увагу на систему кормління як тип управління певними землями. Не забудьте про роль церкви та збройних сил держави у її консолідації і зміцненні могутності.

Насамкінець, визначте характер держави, яка була ранньофеодальною монархією, побудованою на принципі сюзеренітету-васалітету.

При розгляді четвертого питання треба уяснити саме поняття “джерело права”. В узагальненому вигляді можна визначити його як спосіб існування і виразу правових норм поведінки людей та їх співжиття в суспільстві, які визнаються суспільством і підтримуються державним примусом. В Київській Русі переважаючим було звичаєве право, в основі якого лежав правовий звичай, міжнародні договори з греками, договори князів між собою, договори князів з вічем і дружиною, княжі устави та уроки, князівські церковні устави, а також збірники норм візантійського права, які з’явилися на Русі разом з прийняттям християнства та зміцненням зв’язків з Візантією.

Видатною пам’яткою права Київської Русі є “Руська Правда”, якій слід приділити велику увагу. Виясніть, що означає слово “правда”, коли і ким була складена “Руська Правда”, з яких частин вона складається, скільки має редакцій, скільки її списків дійшло до наших днів. Важливо зрозуміти, що “Руська Правда” – це збірник норм все того ж звичаєвого права, доповненого новими княжими уставами. Треба порівняти найдавнішу редакцію “Руської Правди” (Коротку) з Просторовою редакцією. Зауважте, що дві частини “Руської Правди” – Правда Ярослава і Правда Ярославичів відображають різні етапи в суспільно-політичному устрої і праві держави (напр., зникла норма про криваву помсту, розвинуті норми захисту особи землевласників, їх землеволодіння і майна). Порівняйте правові норми, які торкаються різних категорій населення, і на їх підставі зробіть висновки про правове становище цих категорій вільного або залежного населення. “Руська Правда” регулює, головним чином, питання, пов’язані з кримінальними злочинами та судовим процесом. У зв’язку з цим визначте, кого “Руська Правда визнає об’єктом і суб’єктом злочину, як називалися та класифікувалися злочини, якими були види покарань, яке місце в існуючій тоді правовій системі займала сільська община-верв.

Зверніть увагу на норми окремих галузей права – права власності, зобов’язального права та спадкового права. Що стосується останнього, запам’ятайте: це було юридичне закріплення приватної власності на землю і майно. Завершити вивчення теми слід визначенням місця “Руської Правди” у подальшому розвитку юридичних норм та у складанні пізніших кодексів законів.

Дана тема передбачає розгляд структури судів Київської Русі, визначення компетенції окремих судів, які здійснювали різні посадові особи, а також характеристику судового процесу. Зверніть увагу на те, що суди були світські і церковні (дія останніх не регулювалася нормами “Руської Правди”). Порядок судових дій (процес) в ті часи був обвинувально-змагальним, а ініціювання процесу і перші дії (оголошення про вчинення злочину, збір доказів, розшук речей і злочинця) цілком належали позовнику, який мав назву “істець”. Зауважте, що судові урядовці на суді виступають як посередники між сторонами, вони не втручаються в сам процес, а лише стежать за змаганням сторін, забезпечуючи дотримання встановленого порядку змагання. Визначте, що означають поняття “звід” і “гоніння слідом” та знайдіть відмінності між цими формами попереднього слідства. Простежте всі стадії судового процесу від попереднього слідства до судового вироку.

Зверніть увагу, що заяви і вимоги сторін під час розгляду справи у суді (розправи) підтверджувалися доказами, якими могли бути свідки, присяга, речі та, в разі відсутності свідків та речей (”лиця”), божі суди (ордалії), тобто, випробування запідозрених у важких злочинах залізом чи водою. Завершіть розгляд теми питанням про те, у якій формі виносився вирок та хто забезпечував його виконання, які кари передбачала “Руська Правда” за різні злочини.

Пам’ятайте, що політична роздробленість і ослаблення економічних зв’язків між князівствами не призвели до формування принципово відмінних політичних систем: всі князівства основним джерелом права визнавали “Руську Правду”, у всіх зберігалася двірцево-вотчинна система влади і управління, скрізь розвивалися дві форми феодального землеволодіння (вотчинна і умовна). Але зовнішній фактор (монголо-татарське нашестя) надовго затримав процес подолання політичної роздробленості Русі.

Зверніть увагу, що після втрати Києвом провідної політичної ролі спадкоємцем і продовжувачем державних традицій стало Галицько-Волинське князівство, утворене у 1199 р. Вигідне географічне становище давало можливості швидкого заселення цих земель, зростання міст, розвитку ремесла і торгівлі, заняття сільським господарством і соляним промислом у Підкарпатті.

Розгляньте політичні події в Галицько-Волинському князівстві в першій половині ХІІІ ст., боротьбу князя Данила Галицького з впливовим боярством за зосередження в його руках всієї державної влади. Визначте ознаки князівської влади. Зауважте, що уособлюючи в собі законодавчу, виконавчу і судову владу, князь в значній мірі залежав від боярства, яке вважало себе представником усього народу, а тому допускав боярство до управління. Слід дати характеристику законодавчим функціям князя, а також адміністративній системі управління державою. Виясніть, якими правовими нормами користувалися в Галицько-Волинському князівстві.