Практичні завдання

Розв’язати тестові завдання:

1. Під час князювання якого князя завершився процес утворення Київської Русі як держави східних слов’ян?

а) Олега

б) Ігоря

в) Святослава

г) Володимира

д) Ярослава

2. За час правління якого князя була складена перша частина «Руської Правди»?

а) Володимира Великого

б) Ярослава Мудрого

в) Володимира Мономаха

г) Олега

д) Данила Галицького

3. У котрому році в літописі вперше з’являється назва «Україна»?

а) 1256 р.

б) 1113 р.

в) 1356 р.

г) 1187 р.

д) 1178 р.

4. У котрому році і хто об’єднав Галицьке і Волинське князівства в одну державу?

а) у 1238 р. Данило Романович (Галицький)

б) у 1349 р. Юрій Мстиславович

в) у 1199 р. Роман Мстиславович

г) у 1253 р. Ярослав Осмомисл

д) у 1356 р. Ян Казимир

5. Який державний орган, не будучи формально вищим органом влади, фактично управляв Галицько-Волинською державою?

а) князь

б) феодальний з’їзд

в) рада бояр

г) пани-рада

д) віче

Контрольні запитання

1. Суть норманської теорії походження Київської Русі.

2. Хто і коли запровадив у Київській Русі християнство?

3. Що таке великокнязівський домен?

4. Назвіть суспільні верстви і групи у Київській Русі.

5. Яка відмінність у правовому становищі між смердами і закупами?

6. Категорії і правовий статус міського населення Київської Русі.

7. Суть десяткової системи правління у Київській Русі.

8. Суть системи кормління у Київській Русі.

9. Суть двірцево-вотчинної системи правління у Київській Русі.

10. Назвіть державні органи Київської Русі.

11. Правове значення Віча у Київській Русі.

12. Що таке вервь і яка її компетенція?

13. Редакції Руської Правди.

14. Порядок спадкування за законом.

15. Склад злочину у Київській Русі.

16. Чи існували у праві поняття стадій злочину, співучасті, форм вини і неосудності, які саме?

17. Види злочинів.

18. Злочини проти особи.

19. Види судових доказів і церковних судових доказів.

20. Види свідків.

21. Хто і коли об`єднав Галичину і Волинь в єдине князівство?

22. Коли було закладено Львів і коли він став столицею Галицько-Волинського князівства?

23. У чому полягала васальна залежність Данила від хана Золотої Орди?

24. Хто був королем Галицько-Волинського князівства?

25. Хто останній правив Галицько-Волинською державою?

26. Коли і як припинила існування Галицько-Волинська держава?

27. Які особливості суспільного ладу у Галицько-Волинському князівстві на відміну від Київської Русі?

28. Які особливості державного устрою Галицько-Волинського князівства на відміну від Київської Русі?

29. Назвіть приклади дуумвірату у Галицько-Волинському князівстві.

30. Як з`явилось магдебурзьке право у Галицько-Волинському князівстві, які міста отримали його першими, і коли?

Тема 3. Державно-політичний устрій і право на українських землях у литовсько-польську добу.

1.Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського і Речі Посполитої. Кревська унія 1385 р. Люблінська унія 1569 р.

2.Суспільний лад українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої.

3.Державний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої.

4.Характеристика права литовсько-польської доби.

5.Судова система на українських територіях (сер. XIV – початок XVIIст. )

Методичні поради. Приступаючи до вивчення даної теми, згадайте, в яких умовах знаходилися землі колишньої Київської Русі, під чиєю владою перебували від середини ХІІІ ст. Зверніть увагу на політичні обставини, які призвели до захоплення Галичини Польщею, та на причини початку боротьби за українські землі між Польщею і Литвою з 40-х років XIV ст. Зауважте, захоплення Польщею Галичини і Західної Волині означало включення їх до держави з іншим суспільно-політичним устроєм, мовою, релігією, культурою. Українські землі, які опинилися під владою Польщі, спочатку існували за старим адміністративно-територіальним поділом на землі (Львівська, Галицька, Холмська та ін.), а після поширення на них польського права (у 1434 р.) там була впроваджена адміністративна і судова система Польщі, а землі поділені на два воєводства – Руське і Подільське.

Зверніться до історії виникнення Литовської держави, до її протиборства з Польщею за українські і білоруські землі. Потім виясніть, як українські землі включалися до складу Литви, чому населення не чинило опору, чому литовські князі спочатку нічого не змінювали в суспільно-політичному устрої і, взагалі, у всіх сферах життя, яке місце у Великому князівстві Литовському (ВКЛ) займали українські землі і українські князі. Розгляньте політичну систему ВКЛ, владу великого князя, ступінь централізації влади, адміністративний устрій українських земель. Зауважте, що тільки завдяки українським магнатам (великим землевласникам, переважно, князівського походження) ВКЛ майже два століття протистояла загрозі інкорпорації його Польщею.

Важливо простежити, як під впливом уній (від 1385 р.) у ВКЛ формувалася шляхта як привілейований стан, як поступово впроваджувалися польські порядки і як виникли шляхетські суди. Зверніть увагу на роль шляхти, яка прагнула забезпечити собі права і вольності на польський зразок, у прийнятті Люблінської унії 1569 р., внаслідок якої ВКЛ зникло як окрема держава. Подивіться, як змінилося становище українських земель, які відтоді стали польськими володіннями.

В даній темі слід розглянути у хронологічній послідовності законодавчі акти Великого князівства Литовського XV-XVI ст., оскільки вони є показниками розвитку суспільно-політичного устрою держави, правового становища різних категорій населення. Головними з цих актів є Привілей Казимира 1447 р., його ж Судебник 1468 р., три Литовські Статути (1529, 1566, 1588 рр.) і Устава на волоки 1557 р. Не забудьте, що Литва спочатку перейняла від українських земель весь устрій життя і “Руську Правду”. Але від 1385 р. в ВКЛ все сильніше проявлялися польські впливи, результатом яких було і видання для магнатів та новонароджуваної шляхти Привілею 1447 р. (вони отримували право вотчинного суду над залежними селянами та право збирати серебщину), і видання Судебника 1468 р., яким їх права були значно розширені.

Основну увагу приділіть змісту Литовських Статутів 1529, 1566 і 1558 рр., оскільки вони поступово закріпачували селян, одночасно розширюючи права і привілеї шляхти. Важливим кроком у справі закріпачення селян була також Устава на волоки 1557 р., яка вводила фільваркову систему господарства і, одночасно, дводенну панщину (в тиждень) для селян, які й повинні були працювати в тих панських фільварках.

Вимагає уважного розгляду і питання про впровадження на українських землях Магдебурзького права в містах, згідно з яким вони отримували самоврядування. Проаналізуйте стан розвитку міст, соціально-станову структуру населення міст і малих містечок, виясніть походження Магдебурзького права, джерела норм Магдебурзького права, яке діяло в містах на українських землях. При цьому майте на увазі, що: а) це право отримували не всі міста одночасно, а в кожному випадку окреме місто за окремим привілеєм верховної влади; б) ним користувалися не всі жителі міста, а лише міщанський стан (ремісники і торговці); в) це міське право не було механічно перенесене на український грунт, воно тут мало свої особливості, ввібравши в себе норми місцевого звичаєвого права та “Руської Правди”.

Крім збірників норм Магдебурзького права до пам’яток права відносяться також збірники актових матеріалів, зокрема центральних і провінційних судів. Найкрупнішим зібранням актових матеріалів ВКЛ є Литовська Метрика – архів великокнязівської канцелярії. Про Литовську Метрику варто знати, оскільки збереження документів про надання маєтностей і привілеїв пов’язане з розвитком землеволодіння та розширенням влади магнатів і шляхти.

Вивчення теми передбачає розгляд окремих галузей права, зокрема, цивільного (право власності, сервітутне право, зобов’язальне право), шлюбно-сімейного та спадкового, а також кримінального права.

Зверніть увагу на те, що в Галичині лише в кінці XIV ст. у зв’язку з введенням інституту королівських намісників окремих земель з’явився земський суд. Загалом же зберігалися громадські суди, які діяли на основі місцевого звичаєвого права. У 1435 р. в Галичині була введена загальна адміністративна, правова і судова система Польщі. Тоді ж з’явилися і станові шляхетські суди: земський, гродський (замковий) і підкоморський. З поширенням Магдебурзького права в містах з’явився лавний суд. Розгляньте всю мережу судів, порядок їх формування, склад, компетенцію.

Зауважте, що суди українських земель у складі ВКЛ пройшли у своєму розвитку чотири періоди: до 1385 р., коли діяла стара судова система з додатком у вигляді вищого, великокнязівського суду. З кінця XIV ст. майже два століття у ВКЛ існувала судова система, яка включала в себе суди державні. Міські, громадські, домініальні, духовні та окремих професійних і національних об’єднань. Далі розгляньте різновиди державних провінційних (намісників, державців) і центральних (господарський, комісарський, асесорський, маршалківський, панів-ради) судів, їх склад і компетенцію. Виясніть, які справи розглядали лавні суди та які категорії населення підпадали під їх юрисдикцію.

ІІ Литовський Статут 1566 р. узаконив зміни в судовій системі ВКЛ. Було скасовано суд панів-ради, хоч інші центральні суди ще залишалися чинними. Скасовані були і провінційні суди, а натомість впроваджені станові шляхетські суди: земські, гродські (замкові) і підкоморські. Виясніть, кого і в яких справах вони судили.

Після Люблінської унії 1569 р. на українські землі була поширена загальна польська судова система. Вищою судовою інстанцією для них у 1579-1589 рр. був Луцький Трибунал, а потім – Люблінський. Зверніть увагу, що у Волинському, Брацлавському і Київському воєводствах (це землі, які до унії були в складі ВКЛ) продовжували діяти норми Литовського Статуту, а діловодство в адміністративно-судових установах ще довго велося українською мовою. В судах магістратських, гродських, земських і підкоморських обов’язковим було ведення актових книг, багато з яких дійшли до наших днів, зберігаючись в архівах.

Тему слід освоювати, спочатку вияснивши основні засади судового процесу, недоліки судочинства, процесуальну здатність громадян. Зверніть увагу на легальність судового процесу, на підстави для ув’язнення і покарання, на ознаки гуманності в карному процесі, на його безпосередність і усність, на роль суддів у процесі. Що стосується недоліків судочинства, то тут треба говорити про невідокремленість процесового права від матеріального, про нерівність у процесовому праві, про обтяжливу доказову систему тощо.