Теоретичні питання:

1. Суспільний устрій у Великому князівстві Литовському (сер. XIV – перш. пол. XVI ст.).

2. Суд і судочинство Запорізької Січі.

3. Судова реформа 1864 р. у Російській імперії.

Тестові завдання:

1. За вбивство шляхтича у Речі Посполитій штраф складав:

а) 5 гривень; б) 10 гривень;

в) 30 гривень; г) 60 гривень.

2. Стація – це:

а) податок на утримання війська;

б) служба реєстрового козака;

в) відпрацювання панщини;

г) податок на виробництво горілки.

3. Хто очолив групу, що у 1804-1808 рр. працювала над кодифікацією права Лівобережної України?

а) П.Завадовський; б) О.Повстанський;

в) М.Сперанський; г) Ф.Давидович.

4. Буковинський крайовий сейм створено у:

а) 1774 р.; б) 1807 р.;

в) 1861 р.; г) 1867 р.

5. Які церковні статути діяли в Київській державі?

а) Статут Володимира Мономаха

б) Статут Володимира Святославовича

в) Статут Ярославовичів

г) Статут княгині Ольги

д) статут Ярослава Володимировича

ВАРІАНТ 30.

Теоретичні питання:

1. Пам’ятки права Давньоруської держави: звичаєве право, договори Русі з Візантією, церковні статути, князівське законодавство, «Руська Правда», їхня характеристика і значення.

2. Характеристика органів влади і управління у Речі Посполитій.

3. Суспільний устрій на українських землях у складі Російської імперії (ХІХ – поч. ХХ ст.).

Тестові завдання:

1. Визначте зайве серед джерел права Речі Посполитої середини XVI – першої половини XVII ст.

а) “Руська Правда”;

б) Литовський статут;

в) “Статті Магдебурзького права”;

г) звичаєве козацьке право.

2. Судова реформа за правління гетьмана К.Розумовського відбулася у:

а) 1760-1763 рр.; б) 1764-1765 рр.;

в) 1763-1765 рр.; г) 1783-1785 рр.

3. Визначте зайве серед змін, що сталися у судовій системі Російської імперії внаслідок судової реформи 1864 р.:

а) рівність усіх перед судом;

б) відокремленість суду від адміністрації;

в) становий характер суду;

г) виборність мирових суддів.

4. Буковинський крайовий сейм створено у:

а) 1774 р.; б) 1807 р.;

в) 1861 р.; г) 1867 р.

5. Які системи управління діяли у Київській державі?

а) князівська

б) десяткова

в) сотенна

г) двірцево-вотчинна

д) фінансово-адміністративна

Самостійна робота студентів

Сучасні трансформації навчального процесу вищої школи у напрямку підвищення наукового рівня знань передбачають активізацію самостійної роботи студентів, яка значною мірою наближається до дослідницької праці. Рівень її підготовки та організації визначає міру засвоєння студентом здобутих знань, культуру його діяльності, інтелектуальний розвиток та навички наукового аналізу. Головним сенсом самостійної роботи студентів є ознайомлення з азами наукового дослідження через самоорганізацію у підготовці до семінарських занять, освоєнні лекційного матеріалу та написанні і захисті наукової роботи (реферату чи тез на конференцію).

Основною метою виконання таких робіт – це вивчити одне з конкретних питань теорії і практики дисципліни, оволодіти методами наукового дослідження.

У процесі самостійної роботи студенти вдосконалюють і розвивають навички та вміння наукового дослідження:

• самостійне формулювання проблеми визначеного дослідження;

• визначення мети, предмету, об’єкту та основних дослідницьких завдань;

• здійснення наукового пошуку та диференціація потрібної наукової інформації з визначеної тематики;

• висловлювання логічно і аргументовано своїх думок та пропозицій;

• узагальнення та систематизація висновків;

• вірно оформлювати науково-довідковий матеріал;

• публічно захищати підготовлену роботу (робити наукові повідомлення, відповідати на запитання, захищати свою точку зору тощо).

Обов'язковим компонентом семінарського заняття з навчальної дисципліни «Історія держави та права України» є підготовка рефератів з найбільш актуальних та складних тем курсу.

Реферат не є дослівним переказом тексту підручника або навчального посібника, а являє собою одну з форм наукового дослідження на певну тему, творчо перероблену на основі знайомства зі станом сучасних наукових досліджень (науково-проблемний реферат) або виклад основних положень певних видань чи їх частин (оглядово-інформаційний реферат).

Реферат має бути виконано самостійно. Мета написання реферату полягає у набутті студентом знань з інформаційного права, вміння і навичок працювати з науковою літературою і нормативно-правовими актами, самостійно аналізувати і узагальнювати матеріал, робити і формулювати власні висновки та пропозиції.

За допомогою рефератів студент глибше вивчає найбільш складні проблеми навчальної дисципліни, вчиться правильно оформлювати роботу та докладати результати своєї праці.

До написання реферату ставляться такі вимоги:

Актуальність теми. Це означає конкретно показати, що, по-перше, ця тема неповно розкрита в літературі, по-друге, практичне значення розв’язання саме цих питань і проблем важливе в сучасних умовах.

Високий теоретичний рівень. Аналіз обраної проблеми з урахуванням сучасного розвитку ІДПУ, визначення основних понять та термінів, оперування об’єктивною (раціональною) аргументацією, прикладами, фактами, які підкріплені теоретичними положеннями.

Дослідницький характер. Бажано включити в реферат елементи дослідження, як показника наукового пошуку вирішення обраної проблеми.

Практична спрямованість. В рефераті слід викласти пропозиції, які повинні логічно випливати з результатів аналізу процесів, що розглядаються. Ці пропозиції мають бути спрямовані на вдосконалення тих чи інших сторін об’єкту дослідження.

Грамотність оформлення. Реферат складається з таких частин: титульна сторінка, зміст, вступ, два чи три розділи (кожен розділ повинен мати підрозділи), висновки, список використаних джерел та додатки (схеми, таблиці і т.ін

Підготовка реферату включає в себе наступні етапи:

• вибір теми;

• підбір і вивчення спеціальної літератури та першоджерел;

• складання плану реферату;

• викладення змісту теми;

• оформлення реферату,

• усний виклад реферату.