3. Брусиловський прорив і наступ російських військ

Утім, такі надзвичайні заходи виявилися передчасними. Навесні 1916 р. розпочалася славнозвісна наступальна операція російських військ в Україні, яка увійшла в історію під назвою «Брусиловський прорив» (див. карту). Російська армія під командуванням талановитого генерала Олексія Брусилова прорвала фронт, просунулася в глиб території противника на 80-120 км і знову захопила Чернівці, Коломию, Броди й Луцьк. Загальні втрати Австро-Угорщини і Німеччини становили 1,5 млн, Росії - близько 1 млн чол. Площа окупованої у ході операції території становила 2,5 тис. км².

Поміркуйте

Чи були в Росії ресурси для повного розгрому в ході Брусиловського прориву своїх противників у війні?

Загроза вторгнення нависла над Угорщиною. Але розвинути цей успіх російській армії не вдалося. Німецьке командування перекинуло частину своїх військ із Західного фронту (близько 400 тис. солдатів і офіцерів) і зупинило російський наступ. Фронт стабілізувався і в такому стані перебував до літа 1917 р.

4. Бойовий шлях легіону усс

У складі австрійської армії воювало з'єднання, створене українськими патріотами Галичини, - легіон Українських січових стрільців («усусів»). «Усуси» складали військову присягу на вірність імперії і на вірність Україні. Себе вони вважали першим підрозділом української армії, що формуватиметься у ході війни і своєю метою матиме боротьбу за незалежність України. Початок бойового шляху Січових стрільців припадає на 25 вересня 1914 р. У розпал Галицької битви вони захищали в Карпатських горах Ужоцький перевал, який атакувала дивізія кубанських козаків. Але справжнє бойове хрещення УСС пройшли у квітні 1915 р. у боях за гору Маківку поблизу Славська, коли російське командування кинуло проти стрільців кілька полків і артилерію. Контроль над горою забезпечував росіянам дальше просування на Захід, тому боротьба за неї була особливо жорстокою і кровопролитною. Кілька разів цей важливий пункт переходив з рук у руки. У бій було кинуто кавалерію донських козаків під командуванням генерала Каледіна. Саме в ці дні російський цар Микола II об'їжджав Галичину, і військове командування прагнуло будь-що порадувати його ще однією перемогою. Врешті, ціною великих жертв російським солдатам вдалося закріпитися на горі Маківці, але в цей час розпочався їх загальний відступ з Галичини. УСС брали участь у наступальних операціях 1915 р. У червні вони першими ввійшли в місто Галич, піднявши над містом жовто-синій український національний прапор. Славною і разом з тим трагічною віхою на бойовому шляху УСС стали виснажливі бої на горі Лнеоні поблизу Тернополя, які «усуси» вели в серпні-вересні 1916 р. Січові стрільці потрапили в оточення, й вирватися з нього вдалося лише частині з них. Після поповнення полк УСС знову опинився в епіцентрі бойових дій.

Поміркуйте

На яке ставлення австрійського командування заслужили Січові стрільці?

Австрійське й німецьке командування неодноразово відзначало героїзм «усусів», їхні високі моральні якості й навіть називало полк УСС «найкращим підрозділом усієї австро-угорської армії». В умовах наростання у військах австро-німецького блоку антивоєнних настроїв, непоодиноких випадків дезертирства бойова звитяга «усусів» була справді нетиповим явищем. В її основі лежав патріотизм Січових стрільців, їхнє переконання, що в цій війні вони віддають своє життя і проливають кров за світлу мету: відродження незалежної української держави і щасливе майбутнє народу. Але ставлення командування до «усусів» було дуже нерівне. Один з них згадував: «Під час боїв австрійським похвалам не було кінця, під час же затишшя на фронті австрійським зневагам теж не було кінця: тоді Українські січові стрільці бували для австрійців лише "рутенськими зрадниками"». Українські січові стрільці в жорстоких умовах світової війни знаходили час для громадської і національно-культурної роботи. Останні місяці життя Івана Франка ним опікувалися «усуси». Сини Івана Яковича Петро й Тарас одними з перших вступили до легіону і брали безпосередню участь у боях. Наприкінці травня 1916 р. делегація УСС прямо з окопів виїхала до Львова на похорон І. Франка, де їхній представник виступив з яскравою промовою. А коли наприкінці 1916 р. «усуси» перебували на переформуванні на Волині, то організували 46 початкових українських шкіл, де вчителями були рядові стрільці й офіцери.

Підсумки й узагальнення У 1915-1916 рр. Західна Україна залишалася в зоні воєнних дій Першої світової війни. Фронт пересувався то із Заходу на Схід, то зі Сходу на Захід, залишаючи після себе руїни і смерть. Без засобів до існування залишалося чимало людей. Страх репресій з боку російської і австрійської влади змушував багатьох тікати в тил. «Неблагонадійних» і «підозрілих» виселяли в глиб Російської і Австро-Угорської імперій. Людей охоплювали страх і відчай: вони не розуміли, за що на них найшла така біда. На цьому трагічному тлі виділявся легіон Українських січових стрільців, який продовжував воювати в складі австрійської армії, сподіваючись, що їх жертви наблизять звільнення України.

Перевірте себе 1. Охарактеризуйте хід воєнних дій на території України в 1915 р. 2. Які наслідки для цивільного населення України мав контрнаступ німець-ко-австрійських військ у Галичині й відступ російської армії? 3. Розкажіть про вплив Брусиловського прориву на становище на російсь-ко-німецькому фронті в 1916 р. 4. Яким був статус УСС у складі австрійської армії? 5. Назвіть найважливіші воєнні операції, в яких брали участь «усуси». 6. Чим, на вашу думку, пояснювався героїзм «усусів» у війні?

Документи

Український історик В. Верига про історичне призначення легіону УСС Українські січові стрільці мали бути не тільки виявом лояльності галицьких українців супроти Австрії, але й інструментом української політичної репрезентації (представництва. -Авт.), зокрема після закінчення війни при новому розподілі Європи. Галицькі політики планували за допомогою свого легіону осягнути більші впливи в австрійському уряді, подібно, як це робив один із творців об'єднаної Італії в половині XIX ст. граф Каміллоді Кавур, прем'єр королівства П'ємонту. У часи Кримської війни він вислав невелику військову частину на допомогу Англії та Франції й завдяки цьому мав доступ до мирної конференції в Парижі в 1856 р. Там він міг підняти справу об'єднання Італії й остаточно увійшов у коло творців європейської політики, що йому дуже придалося в 1860-х роках (період об'єднання Італії. - Авт.). Верига В. Визвольні змагання в Україні. 1914-1923.-Львів. 1998. - Т. І.-С. 17.

Запитання і завдання

1. Згадайте, на якій підставі Галичину вважали «українським П 'ємонтом». 2. Наскільки обгрунтованими, на вашу думку, були надії галицьких політиків за допомогою легіону Українських січових стрільців «осягнути більші впливи в австрійському уряді»і вплинути в майбутньому на долю України?