§27. Воєнні дії на території україни в 1915–1916 рр.

Згадайте	1. Яку мету переслідувала політика Росії в окупованій Західній Україні?  2. Яку реакцію населення Галичини й Буковини викликала російська політика?
Творче Завдання	Порівняйте суто військове і політичне значення участі Українських січових стрільців у Першій світовій війні.

1. Контрнаступ німецько-австрійських військ у Західній Україні

Російське командування було впевнене, що в результаті Галицької битви Західна Україна назавжди стала частиною імперії. На початку квітня 1915 р. до Львова навіть приїхав Микола II - російський імператор, який потім відвідав і Перемишль - колишню австрійську твердиню.

Поміркуйте

З якою метою було влаштовано приїзд Миколи II в Галичину?

Цей візит повинен був засвідчити перехід під російську корону захоплених у ході наступу земель Західної України. Одночасно вважалося, що поява в окупованих районах імператора посилить бойовий дух військ. Однак час для візиту царя було вибрано надзвичайно невдало. На фронті назрівав перелом на користь німецько-австрійських військ, який російське командування проґавило. 19 квітня 1915 р. (2 травня за н. ст.) німецько-австрійські війська в Галичині почали контрнаступ. Командував ударною групою, до якої увійшли відбірні німецькі війська, таємно перекинуті із Західного фронту, генерал Макензен - один з найкращих воєначальників. Застосувавши на вузькій ділянці фронту в районі міста Горлиці в Західній Галичині масований артилерійський вогонь, вони прорвали фронт і змусили російську армію відступати. Контрнаступ зупинили лише восени 1915 р. на лінії Кам'янець-Подільський-Тернопіль-Кременець-Дубно.

2. Нова катастрофа для населення України

Відступ російської армії приніс для населення України, передусім Східної Галичини і Північної Буковини, нову катастрофу. Усіх, кого вважали «неблагонадійними», виселяли з прифронтової смуги. Ті ж, хто перейшов у православ'я, виїжджали добровільно, побоюючись розправи німець-ко-австрійських військ. І тих і інших російська влада спрямовувала в тилові області імперії, дуже часто - до Сибіру. Водночас російські війська змушені були відступати із Холмщини, Волині, Поділля, які до початку світової війни перебували в складі Російської імперії.

Поміркуйте

Яку тактику щодо населення Холмщини, Волині та Поділля обрало російське командування під час відступу?

Малюнок. Біженці. Підгайці. Тернопільщина. 1915 р..

Здавалося б, ставлення до цих земель, населених громадянами Російської імперії («своїми»), повинно бути іншим. Але ні. На своїй території російські війська вдалися до тактики «випаленої землі». Вони руйнували мости, залізниці, адміністративні споруди, склади, електростанції тощо. Начальник військових сполучень генерал І. Павський в одному зі своїх донесень писав: «Руйнування зроблено ґрунтовно». Сотні тисяч людей мусили покидати рідні домівки й на багато років ставали біженцями. Дорогою за Урал їх косив тиф. Медичного персоналу й ліків не вистачало, бо все спрямовувалося на фронт. Евакуйованих і біженців у самому лише Київському комітеті допомоги, який опікувався біженцями, було зареєстровано 3,3 млн чол. З осені 1915 р. розпочалася евакуація підприємств і навчальних за-ладів Правобережної України. Так, Київський університет перевозили до Саратова, а Київський політехнічний інститут - до Воронежа. Вивозили державні установи, заводи, школи, музеї, бібліотеки. Планувалося навіть евакуювати Києво-Печерську лавру з її святинями.