V. Недоліки формаційного підходу.

Сьогодні, в XXI столітті, стають очевидним недостатність іобмеженість формаційного підходу до розуміння соціальної сутідержави.

5.1. Проблема догматизації теорії Маркса.

Перший недолік - це його догматизація. В основі цього підходу лежитьчленування історії на 5 суспільно-економічних формацій. Воно набуло внашій країні силу незаперечного закону після виходу в 1983 році «Історії Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків). Короткий курс », написаної Сталіним. А між тим, у початковому формаційному підході, висловленусамим Марксом, основу наукової періодизації історії і, відповідно,державно-правовому житті суспільства становить членування суспільства на тримакроформаціі:

- первинну (архаїчну);

- вторинну (економічну);

- теоретична (комуністичну).

Називалися вони не суспільно-економічними, а суспільними. Основними критеріями виділення названих формацій виступають наявність абовідсутність: а) приватної власності; б) класів, в) товарного виробництва.

Якщо ці ознаки відсутні, перед нами архаїчна, абокомуністична громадська формація, яка не може обійтися без тієїабо іншої форми держави. У своїй роботі Маркс пише: «азіатський,феодальний, античний, сучасний буржуазний способи виробництва можнапозначити як прогресивні епохи економічної суспільної формації. Яквидно, Маркс виділяв азіатський спосіб виробництва і тип держави --східну деспотію, ставлячи його перед античним і феодальним. Поняття «способувиробництва »