- •1. Сутністно - змістова характеристика терміну «Потенціал» і еволюція його використання в економічних дослідженнях.
- •2. Загальна характеристика потенціалу підприємства: поняття та його характерні риси, модель.
- •3. Суб’єктні складові потенціалу підприємства.
- •4. Об’єктні складові потенціалу підприємства.
- •5. Формування потенціалу підприємства: сутнісна характеристика, постулати та загальнотеоретична модель.
- •6. Оцінка потенціалу підприємства: поняття, цілі та сфери застосування.
- •7. Поняття вартості та її модифікації.
- •8. Графоаналітична модель оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»
- •9. Особливості оцінки конкурентоспроможності пп
- •10. Індикаторний метод оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства.
- •11. Трудовий потенціал підприємства: суть, методи оцінки та управління
- •12. Управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства:суть, показники, рівні.
- •13. Управління результативністю використання потенціалу підприємства: суть, методологія виміру та показники оцінки
- •14. Управління матеріальними потоками в рамках внутрішніх виробничих логістичних систем.
- •15. Система управління запасами.
- •16. Структура потенціалу підприємства.
- •17. Поняття вартості в управлінні потенціалом.
- •18. Методи визначення вартості
- •19. Інформаційне забезпечення системи управління потенціалом.
- •20. Основні підходи до оцінки трудового потенціалу.
- •21. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності потенціалу підприємства.
- •22. Показники комплексної оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства.
- •23. Суть антикризового управління потенціалу підприємства.
- •24. Етапи антикризового управління потенціалом підприємства.
- •25. Ефективність використання потенціалу підприємства: суть, види, критерії.
- •26. Узагальнюючі показники ефективності використання потенціалу підприємства.
- •27. Методи аналізу, що використовується для діагностики і управління результативністю використання потенціалу підприємства.
- •28. Особливості інноваційного відтворення потенціалу підприємства
- •29.Стратегії науково-технічного розвитку потенціалу підприємства.
- •30. Розробка організаційних структур управління потенціалом підприємства.
29.Стратегії науково-технічного розвитку потенціалу підприємства.
В умовах ринку економіки, стратегія науково-технічного розвитку визнач на рівні компанії радою директорів й (або) управлінням АТ. Науково-технічна політика й тактика розвитку стають прерогативою менеджменту.
При формуванні стратегії науково-технічного розвитку виробництва варто орієнтуватися на ту або іншу стратегію активної реакції підприємства на технологічні зрушення (або на сукупність цих стратегій). На галузевому і міжгалузевому рівнях можна виділити такі стратегії :
1.Стратегія розробки нових технологій, здатних забезпечити лідерство на широкому ринку. Назвемо умовно таку стратегію «широким скануванням», оскільки вона ґрунтується на пошуку радикальних нововведень у широкому спектрі технологій. Така стратегія допускає широкомасштабне проведення НДДКР у сфері продукції й технології. Більшість цих робіт закінчується на проміжних етапах, як тільки стає зрозуміла не перспективність того чи іншого проекту.2. Розробка технологій, здатних забезпечити лідерство в одному із сегментів ринку(«вузьке сканування»). У цій стратегії НДДКР ведеться у вузькому спектрі систем продукції й технологій. Реалізація цієї стратегії потребує меншого виробничого й творчого потенціалу, ніж стратегія «широкого сканування». Однак і шанси на успіх багато менші: технологічні зрушення, що відбув у досліджуваному спектрі технологій, можуть не давати нових рішень для задоволення потреб окремої ніші ринку. Щоб підвищити шанси на успіх, доцільно на етапі проведення НДДКР дотримання схеми: стратегія «широкого сканування» - стратегія «вузького сканування». Якщо мав місце успіх, то рішення, отримання при проведенні НДДКР у широкому спектрі потреб і технологій, можуть адаптуватися до певних ніш ринку й певних видів продукції. Якщо ж мала місце невдача, то зусилля творців нової продукції й нової технології концентруються на тій або іншій ніші ринку. Однак така схема зміни стратегій може бути здійснена лише за наявності високого науково-технічного й виробничого потенціалів. Якщо потенціал недостатній, то доведеться обмежитися стратегією проходження за лідером.3.Стратегія руху за лідером, що вказує магістральний шлях технологічного розвитку. При такій стратегії здійснюється адаптація технології лідера до умов підприємства, яке перейняло цю технологію, а також адаптація продукції, що виготов за технологією лідера, до ринку, на якому має намір конкурувати підприємства. Підприємствам, що не володіють високим виробничим потенціалом, така стратегія може виявитися цілком під силу. Впровадження її потребує менших витрат на НДДКР, ніж при інших стратегіях, і менш ризиковане. Але, реалізуючи цю стратегію, не можна домогтися лідерства.
4. Стратегія технологічного стрибка, що забезпечує довгострокові переваги в конкуренції. Для цієї стратегії характер широкий спектр пошукових НДР. У сфері продукції ведеться пошук нових технічних принципів створення продукції для задоволення нових потреб. У сфері технології вишукуються можливості створення нових технологій на основі нових технік принципів. Нововведення як у сфері продукції, так і і в сфері технології мають перетворювальних характер.