3.3 Зберігання, розмноження та посадка цибулин.

Вирощування лілей на зріз.

Для забезпечення довгострокового зберігання цибулин лілей, охолоджені цибулини повинні бути упаковані у зволожений торф (компост) який в свою чергу пакується у пластикову плівку. Лілеї, доставлені в охолодженому стані можна продовжувати зберігати за умови, дотримання низьких температур (1 С максимум 2 тижні). Охолодити щойно викопані цибулини лілеї, можливо в термін до 15 січня. Під час процесу охолодження цибулин, незалежно від того де вони знаходяться (в ящику або в палетці), вони повинні бути охолоджені до потрібної температури у відносно короткий період часу (7-10 днів). Саме тому холодильне устаткування повинно відповідати ряду вимог:

• стіни повинні мати рівень ізоляції 0,3 Ватт/м2/Kelvin;

• холодильне устаткування повинно мати охолоджуючу міць 30-60

ватт/м3 об’єму охолоджуючого устаткування;

• встановлені автоматичні повільно-обертаючі вентилятори;

• між ящиками ( палетками ) в холодильному приміщенні повинен

бути вільний простір.

Дуже важливим є підтримання однорідної температури в холодильному приміщенні, адже незначні різниці температур можуть призвести до холодового пошкодження або сприяти розвитку пагонів.

Цибулини охолоджують та зберігають при наступних температурах:

• Asiatic - 2.5 С

• Oriental- 1.5 С

• Longiflorum hybrids- 1.5 С

• L A hibrids- 2.5 С

Цибулини Азіатських гібридів можуть зберігатися до року без ознак погіршення якості. Цибулини, які зберігаються більш довгий період, будуть розвиватися швидше, рослини будуть менші за розмірами та сформують меншу кількість бутонів.

Орієнтали та Лонгіфлорум гібриди не можуть зберігатися так довго. Починаючи з липня, в залежності від сезонних умов та сорту, існує ризик що можуть виникнути проблеми зберігання такі як утворення проростків та холодове пошкодження.

Лілеї які не були охолоджені можна зберігати нетривалий час. Тривалість зберігання залежить від температури зберігання та пори року. Це може вказувати на те, що свіжі цибулини можуть довше зберігатися при плюсових температурах на протязі січня та лютого, ніж це можливо восени. В середньому, цибулини можуть зберігатися при температурі приблизно 1 С максимум 2 тижні та при температурі 5 С максимум 1 тиждень.

Посадка. Неохолоджені цибулини (новий збір грудень-січень-лютий) та розхолоджені цибулини, потрібно висадити в той же день або на наступний. Охолоджені цибулини слід повільно розхолодити (не на сонці) при температурі 10-15 С, відкривши при цьому пластикову упаковку. Розхолодження при більш високих температурах призводить до втрати якості зрізу. Якщо цибулини вже були охолоджені, то вони більше не можуть бути охолодженими, оскільки виникає ризик холодового пошкодження.

Якщо немає можливості висадити неохолоджені та розхолоджені цибулини, їх зберігають максимум 2 тижні при температурі 0-2 С або 1 тиждень при температурі 2-5 С у відкритій пластиковій упаковці. При більш високих температурах та тривалих строках зберігання відбувається небажаний розвиток пагонів за умови неякісної упаковки цибулин, що може призвести до їх висихання. Результатом є зниження якості зрізу: короткі квітконоси та менша кількість бутонів. Слід пам’ятати, що температура в контейнерах може швидко підвищитися в порівнянні з температурою в приміщенні для зберігання із-за прискореної респірації цибулин.

Вигонка рослин з підготовленої цибулини. Цей спосіб найбільш простий, він придатний для всіх сортів та видів лілій. Доросла материнська цибулина здатна відокремлювати від себе дочірні цибулинки. Ділять гнізда

Рис. 1та 2. Материнська цибулина та відділена від неї дочірня цибулина.

та пересаджують цибулинки через 3 -4 роки. За цей період навколо материнської цибулини утворюється гніздо із 5 – 7 дочірніх цибулин зі своєю кореневою системою. Восени або навесні гніздо викопують, обережно відділяють від цибулини, та висаджують на нове місце по тій же технології, що і при звичайній посадці цибулин Для вигонки лілей посадковий матеріал отримують із Голландії вже стратифікованим. Вирощують безперервно, починаючи з січня місяця. Цибулини розміром 18-20см висаджують у кількості 40-50 шт. на 1м2. В кожному відділі лілей є сорти з різними строками цвітіння (ранні, середні, пізні). Це обов’язково враховують при посадці. Проростати цибулини починають теж залежно від сорту: Азіати та LA- гібриди через 3-4 тижні; для східних гібридів цей період складає 2-3тижні .

Рис.3. Фаза проростання рослин у горщиках.

Терміни проростання висаджених цибулин у різних гібридних груп різні:для східних гібридів це 2 -3 тижні, для Азіатських та ЛА- гібридів – 3 -4 тижні від висадки цибулин у грунт.

Рис. 4. Фаза інтенсивного росту рослин в умовах закритого грунту.

Рис. 5.Фаза інтенсивного росту рослин у горщиках.

Рис. 6.Початок фази бутонізації.

.

Рис. 7. Фаза бутонізації.

Фаза бутонізації настає через 2-3 місяці після посадки цибулин у грунт (залежно від сорту).

Рис. 8. Фаза бутонізації.

Після фази бутонізації настає період проростання та розпускання квіток та період інтенсивного цвітіння. Для кожного сорту лілей цей період є індивідуальним. У азіатських гібридів період цвітіння настає через 60 днів після посадки цибулин у грунт, для орієнталів через 110 – 140 днів, в залежності від сорту ( у сорту Casablanca цей період найдовший – 140 днів ).

Рис.9. Цвітіння.

Таблиця Глибина посадки цибулин лілій.

Висота сортів	Крупні цибулини	Дрібні цибулини	Відстань між цибулинами
Низькорослі	10 – 12 см	7 – 8 см	15 – 20 см
Середньорослі	12 – 15 см	8 – 10 см	20 – 25 см
Високорослі	15 – 20 см	10 – 12 см	25 – 35 см

В даній таблиці наведені найоптимальніші розміри глибини посадки та відстань між цибулинами при посадці для різних видів лілей.

Для вирощування лілей важливим є правильне дотримування температурного режиму. Азіати та ЛА- гібриди потребують мінімальної постійної температури від 8-14С, в той час як іншим групам потрібна температура 16 С. Визначаючим в отриманні високоякісної продукції є добре розвинута коренева система.

В цьому відношенні оптимальною рекомендацією буде низька температура на початку укорінення (12-13 С) для першої третини вегетативного циклу або, доки не сформуються стеблові корені. Більш низькі початкові температури можуть продовжити період вегетації, а температура вище 15 С призведе до погіршення якості продукції. В більш теплі місяці може бути необхідним охолодження грунту. Охолодження повинно відбуватися повільно після того, як пройде 1/3 періоду вегетації. Щоб добитися найкращої якості для азіатських гібридів треба підтримувати температуру не вище 14-15 С до кінця вегетації. Вдень сонце може викликати підвищення температури до 20 С, можливо до 25 С; а вночі температура може падати до 8-10 С, що не є сприятливим фактором для розвитку лілей.

Для орієнталів по закінченню періоду укорінення оптимальна температура у теплиці становить 15-17 С. Слід відмітити, що допустимим є короткочасне підвищення температури лише до 20-22 С. Температури нижчі 15 С можуть викликати опадання бутонів та пожовтіння листя.

Для лонгіфоліумів найкращою температурою по закінченню періоду укорінення є 14-16 С. Сонце також може підвищувати температуру , але температура 20-22 С є досить задовільною. Потрібно підтримувати мінімальну добову температуру 14 С, щоб уникнути знебарвлення та розщеплення квіткових пелюсток.

Високі температури призводять до зниження довжини стебла, зменшення кількості бутонів на квітконосі, та кількості самих квітконосів.

Одним із важливих показників в теплиці при вирощування лілеї на зріз є кількість вуглекислоти в повітрі. Рекомендується періодично збагачувати атмосферу СО2 оскільки це сприятливо впливає на ріст та цвітіння лілей. Зріз буде більш дружним, здоровим та зменшиться ризик опадання бутонів. Процедуру проводять зранку, як тільки починає світати та продовжується на протязі годин або навіть цілий день за умови, що всі вентиляційні системи та двері теплиці зачинені (вентиляція зведена до мінімуму) та достатньо світла для асиміляції. З асимілятивним освітленням збагачення можна продовжуватися 24 години. Для правильного контролю СО2 необхідно регулярно перевіряти рівні за допомогою простих приладів. Необхідне максимальне згоряння щоб попередити пошкодження рослин через СО2 та етилен, а також потрібна установка датчиків для швидкого оповіщення про можливі негаразди.

Найважливішою характеристикою іригаційної системи є рівномірний розподіл води. Головним є регулярний контроль системи для забезпечення рівномірного розподілу, включаючи передпосадковий. Нестача води або перезволоження грунту може призвести до нерівномірного та повільного розвитку та росту, а іноді і до висихання бутонів у деяких чутливих сортів.

Кращою є верхня іригаційна система, так як вона забезпечує рівномірний розподіл води, а також можливість омивання рослин. До того ж в умовах низької відносної вологи верхня іригаційна система охолоджує рослини.

На більш пізніх стадіях вирощування, коли ріст щільний, можна використовувати нижню іригаційну систему або крапельні шланги, щоб запобігти у рослин з тяжким верхом переломлення, особливо взимку. До того ж ці рослини будуть залишатися сухими, що значно зменшить ризик виникнення ботрітісу. Це особливо важливо, коли рослини є чутливими до ботрітісу та якщо рослини вирощуються в районах з високою відносною вологістю або в певні періоди року, коли вологість висока.

Верхня іригаційна система має відповідати ряду технічних вимог:

• висота системи повинна бути від 1.60-2.15м;

• відстань між іригаційними трубами повинна бути 2.20-3.20 м;

• відстань між розприскувачами на протязі труби повинна бути

мінімум 1.0м;

• кожен розприскувач повинен давати близько 4 л води за хвилину;

• тиск у розприскувачі повинен бути від 1.5-2.0 бар (кг/см2);

• фільтрація води повинна бути від 1-400 мікронів.

Не бажаним є перезволоження грунту під час вирощування, оскільки це призводить до погіршення його структури.

В періоди високих температур, температуру грунту можна утримувати на достатньо низькому рівні за рахунок поливу. Охолодження грунту можна проводити від посадки до формування коріння та стебел (квітконосів). Система охолодження складається з чотирьох тубіленових шлангів на грядку, прокладених на глибині близько 45см. Температуру грунту доводиться підтримувати на необхідному рівні за допомогою охолодження води. Це забезпечує кращий та рівномірний ріст, що в свою чергу дає формування якісних рослин з великою кількістю пагонів та бутонів на них.

Світло теж впливає на ріст та розвиток та якість цвітіння лілей. В залежності від пори року, місця розташування виробництва, залежить кількість світла потрапляючого в теплицю. Асимілятивне освітлення може бути бажаним і навіть суттєвим. Недостатнє освітлення призводить до неадекватного росту рослин, особливо у лілей це виражається в опаданні бутонів, слабких стеблах, в блідому забарвленні листя і вони менше стоять у зрізі. Під час зими, в умовах недостатнього освітлення, після того, як бутони досягнуть 1-2см, стадії близької до зрізки, вони можуть побіліти та обсипатись. Найбільш чутливими в цьому відношенні є азіатські гібриди .однак існують суттєві відмінності і між сортами. Лонгіфлоруми менш чутливі, а орієнтали є найбільш чутливими до освітлення.

Для зимового вирощування в залежності від широт та місцевого клімату квітникарі повинні забезпечити задовільне пропускання світла та не використовувати теплиці, без обладнання, що забезпечує штучне освітлення.