Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум по ИС 2010.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
286.72 Кб
Скачать

Тема 6. Правова характеристика нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності.

  1. Поняття та ознаки раціоналізаторської пропозиції.

  2. Процедура оформлення прав на раціоналізаторську пропозицію.

  3. Правова охорона сортів рослин і порід тварин.

  4. Поняття й ознаки комерційної таємниці.

  5. Права власників комерційної таємниці та їх захист.

Тестові завдання

1. Визнання пропозицію раціоналізаторською здійснюється:

а)компетентним державним органом України у справах інтелектуальної власності;

б) судом;

в) господарським судом;

г) юридичною особою, якій вона була подана;

д) ВОІВ.

2. Право на використання раціоналізаторської пропозиції належить:

а) автору пропозиції;

б) підприємству, якому вона була подана;

в) підприємству, якому вона була подана і автору пропозиції відповідно до умов укладеного між ними договору;

г) будь-якій особі, якій автор надав дане право на підставі ліцензійного договору.

3. Роботодавець набуває прав на сорт рослин, якщо:

а) сорт створено селекціонером у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

б) роботодавець фінансував роботи щодо виведення сорту;

в) протягом одного року від дати опублікування відомостей про сорт роботодавець подав заявку до компетентного державного органу України;

г) із селекціонером було укладено договір про передачу роботодавцю прав на одержання патенту.

4. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування виникає:

а) з дати включення відомостей про юридичну особу до Державного реєстру комерційних найменувань;

б) з дати подання заявки на включення відомостей про юридичну особу до Державного реєстру комерційних найменувань;

в) з моменту першого використання найменування і охороняється без обов'язкової реєстрації;

г) з дати видачі свідоцтва на комерційне найменування.

Задача 1. Інженер одного із відділів державного підприємства та старший майстер подали заявку на раціоналізаторську пропозицію. У прийнятті пропозиції було відмовлено на тій підставі, що інженер заводу відповідно до положення про раціоналізаторську діяльність на заво­ді не може бути автором таких пропозицій. Крім того, за два роки до того тотожний пропозиції винахід був опублікований в журналі «Наука и жизнь». Не погодившись з відмовою, співавтори подали скаргу, де вказали, що раціоналізаторська пропозиція виходить за межі функціональних обо­в'язків інженера. До подачі заяви вона успішно 4 місяці використовувалась на практиці та дала економію, суттєво покращила умови та безпеку праці.

Яке рішення необхідно прийняти по скарзі? Які вимоги щодо раціона­лізаторських пропозицій та порядок їх кваліфікації?

Задача 2. На ринку України з’явився у продажу безалкогольний напій “Nestea+”, розлитий у пластикові прозорі пляшки, виробником якого є СП “Альп”. Довідавшись про це, компанія “Nestle” звернулася до СП “Альп” з позовом про припинення порушення прав інтелектуальної власності і відшкодування завданих збитків. Свої вимоги вона аргументувала тим, що домінуючою частиною назви напою “Nestea+”, розташованої на етикетці напою у дві строки, є слово “Nestea”, і лише уважно придивившись до етикетки, можна розгледіти іншу частину “+” у другому рядку.

СП “ Альп ”, не вбачаючи у своїх діях порушень прав інших осіб, позовні вимоги не визнало, а подібний дизайн етикетки пояснило зручністю читання і розміщення назви напою на пляшці. До того ж СП “Альп” вирішило зареєструвати знак “Nestea+” і подало заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності з метою отримати охоронний документ.

Компанія “Nestle” вважає, що ніхто не може отримати право інтелектуальної власності на знак “Nestea+” для безалкогольних напоїв, оскільки знак “Nestea” зареєстрований на території України.

Яке рішення повинен прийняти суд?

Які дії визнаються порушенням права на торговельну марку?

Які існують способи захисту порушених прав?

Задача 3. Назва мінеральної води «Боржомі» включено Патентним відомством Грузії до переліку географічних зазначень Грузії. Міністерство охорони навколи­шнього середовища і природних ресурсів Грузії видало АТ «Орієнтир» генера­льну ліцензію строком до 2007 р. на розлив «Боржомі» і на використання на­йменування «Боржомі» для промислової експлуатації Боржомських джерел міне­ральної води, а дванадцять підприємницьких товариств Грузії отримали тимчасові ліцензії без права їх передачі іншим підприємцям.

На території м. Харкова один з хлібокомбінатів використовує позначення «Боржомі» на етикетках своїх хлібо-булочних виробів, а товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Джерело» випускає мінеральну воду «Боржомі». Анти­монопольний комітет України вважає, що ТОВ «Джерело» своїми діями вводить споживача в оману відносно дійсного місця добування і розливу цієї мінеральної води і, особливо, відносно її лікувальних властивостей. З точки зору ТОВ «Дже­рело» оскільки в Україні відсутня торговельна марка «Боржомі», то його дії не суперечать чинному законодавству України. До того ж, ТОВ «Джерело» подало заявку на отримання у встановленому законом порядку охоронного документа на торговельну марку “Боржомі”.

Як повинна бути вирішена ця справа? Як співвідносяться між собою гео­графічне зазначення і торговельна марка?

Задача 4. Концерн «Укрспирт» подав заявку до Державного департаменту інте­лектуальної власності на торговельну марку «Горобина на коньяці» для алкоголь­ного напою. Дізнавшись про це, Національний інститут найменувань місць похо­дження Франції заперечував проти видачі цього свідоцтва, оскільки реєстрація торговельної марки, яка містить як елемент позначення «коньяк», яке є географіч­ним зазначенням, зачіпає національні інтереси Франції і стосується міжнародних відносин між Україною і Францією. Концерн «Укрспирт» не погодився із зазна­ченими аргументами, оскільки на території України діють стандарти і технічні умови, які визначають «коньяк» як вид міцного ароматного виноградного напою, виготовленого із виноградного спирту. І взагалі, словесне позначення «коньяк» стало в Україні загальноприйнятим як позначення певного виду товару, яке асо­ціюється у споживача з певним напоєм, а не з місцем його виготовлення, тобто перетворилося у видову назву товару. Представники Франції вважають, що така аргументація є підставою для порушення їх прав шляхом використання наймену­вання місця походження «коньяк».

Вирішить спір.

Задача 5. Комітет по захисту прав споживачів звернувся до суду з вимогою припинити дії ТОВ “Росинка”, які вводять в оману споживачів відносно дійсного місця добування і розливу мінеральної води і, особливо, відносно її лікувальних властивостей, а також стосовно місця виготовлення інших товарів. Зокрема, знаходячись у м. Харкові, ТОВ “Росинка” виробляє та реалізує маргарин “Полтавський” і мінеральні води “Миргородська” та «Боржомі». На думку Комітету, використання географічного зазначення можливо лише тими суб’єктами підприємницької діяльності, які знаходяться відповідно у м. Полтаві, м. Миргороді та Грузії.

ТОВ “Росинка” довідавшись, що назва мінеральної води «Боржомі» включена Патентним відомством Грузії до переліку наймену­вань місць походження Грузії, визнало вимоги Комітету у цій частині. Що ж стосується мінеральної води “Миргородська” та маргарину “Полтавський”, то оскільки в Україні не зареєстровано такі географічні зазначення, ТОВ “Росинка” вважає, що їх може використовувати будь-яка зацікавлена особа.

Юрист, до якого звернулися за консультацією, порекомендував ТОВ “Росинка” зареєструвати торговельні марки “Миргородська” та «Боржомі» для мінеральної води і “Полтавський” для маргарину, що дасть їм можливість безперешкодного використання цих зазначень.

Як потрібно вирішити спір? Які особи мають право на використання географічних зазначень? Як співвідносяться між собою географічне зазначення і торговельна марка, до складу якої входить таке зазначення походження товару?

Задача 6. Фірма „Макдональдс” (нерезидент) вирішила розширити свою мережу на території України і з цією метою уклала договір комерційної концесії з зареєстрованим у виконкомі міста Харкова ТОВ „Орхідея”. Відповідно до цього договору ТОВ „Орхідея” було надано право на використання 17 торговельних марок, комерційного досвіду та ділової репутації Фірми „Макдональдс”. Крім того, правовласник взяв на себе обов’язок щодо організації бізнесу користувача, навчання персоналу, надання необхідної технології та консультацій.

Договір комерційної концесії був укладений в письмовій формі. Юрист ТОВ „Орхідея” вважав, що оскільки за договором було надано право на використання торговельних марок, то договір набуває чинності лише з моменту реєстрації в Державному департаменті інтелектуальної власності. Представник Фірми „Макдональдс” заперечував проти цього на тій підставі, що в цьому випадку мова йде не про ліцензійний договір, а про договір комерційної концесії, а тому достатньо простої письмової форми договору. Юрист ТОВ „Орхідея” наполягав на тому, що договір комерційної концесії є комплексним договором, а тому для дотримання необхідної форми достатньо зареєструвати дозвіл окремо стосовно кожного об’єкта інтелектуальної власності. На думку користувача, у випадку наявності такої реєстрації не буде потреби інформувати покупців (замовників) про використання торговельних марок за договором комерційної концесії.

Оцініть аргументацію сторін. Яка форма договору комерційної концесії?

У чому полягає відмінність між ліцензійним договором і договором комерційної концесії? Чи зобов’язаний користувач інформувати інших осіб про використання торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії?

Задача 7. АТ „Монарх” уклало договір комерційної концесії з ТОВ „Черевичок”. Відповідно до умов договору ТОВ „Черевичок” було надано право користуватися комерційним найменуванням „Монарх”, винаходом, двома промисловими зразками, комерційним досвідом та діловою репутацією АТ „Монарх”. При цьому користувач мав можливість реалізувати як виготовлену правовласником продукцію, так і самостійно виготовляти та реалізувати взуття під комерційним найменуванням „Монарх”.

У процесі діяльності ТОВ „Черевичок” з’ясувалося, що певне взуття було реалізовано з недоліками. Споживачі звернулися з позовом безпосередньо до правоволодільця. Однак АТ „Монарх” вважає, що воно буде нести відповідальність лише за недоліки у взутті, виготовленому саме правовласником. Що ж стосується недоліків взуття, виготовленого ТОВ „Черевичок” за договором комерційної концесії, то на думку АТ „Монарх”, відповідати перед споживачами повинен безпосередньо користувач.

Вирішіть справу по суті. Яким чином визначається якість продукції, що виготовляється за договором комерційної концесії, і хто здійснює контроль за її дотриманням? Які існують підстави відповідальності правовласника за вимогами, що пред’являються до користувача? Чи є відмінність у відповідальності правовласника за вимогами, що пред’являються до користувача як продавця і як виробника продукції?

Задача 8. Фірма „Піццеленд” уклала договір комерційної концесії з АТ „Індивідуал”, відповідно до якого останньому було надано право на користування комерційним найменуванням „Піццеленд”, торговельною маркою, промисловим зразком, комерційним досвідом та діловою репутацією Фірми „Піццеленд”. Користувач завдяки цьому налагодив досить вдалий бізнес. Розуміючи, що на ринку є можливість розширення сфери зазначеного бізнесу, АТ „Індивідуал” уклав договір комерційної субконцесії з ТОВ „Анжела”. Через певний час Фірма „Піццеленд” у зв’язку з наявністю публікацій, що завдають шкоди діловій репутації, дізналася про укладення договору комерційної субконцесії. Як з’ясувалося, ТОВ „Анжела”, використовуючи торговельну марку та комерційне найменування „Піццеленд”, реалізовувало неякісні товари і неналежним чином надавало послуги споживачам.

Фірма „Піццеленд” звернулася з позовом до АТ „Індивідуал” про дострокове розірвання договору комерційної концесії та відшкодування збитків, завданих ТОВ „Анжела”, аргументуючи тим, що користувач не мав права укладати договір комерційної субконцесії. АТ „Індивідуал” проти позову заперечував на підставі того, що оскільки збитки були завдані ТОВ „Анжела”, то саме воно повинне нести відповідальність. До того ж, на думку користувача, він міг укласти договір комерційної субконцесії, оскільки в договорі не було заборони на вчинення таких дій.

Вирішіть справу по суті. Хто повинен відшкодовувати збитки правовласнику? Чи змінилося б рішення, якби договір комерційної субконцесії був укладений з дозволу правовласника?

Які існують підстави та порядок припинення договору комерційної концесії?