1. Підготовчий етап: дослідження питання

Попередній перегляд матеріалу з метою отримання загального враження: визначається його тема, зміст, цільова спрямованість, читацька авдиторія, структура, обсяг. При цьому весь текст не читається, а переглядаються заголовок, вступ, висновки, авторське резюме, ілюстрації, формули. Побіжно виокремлюються смислові повтори, нова інформація, коло основних питань, ідеї. Визначається необхідний тип реферату.

Ретельне дослідження матеріалу: ознайомлення з повним текстом першоджерела, вдумливий аналіз значимих деталей змісту, логіки текстової побудови; за необхідності, проведення бібліографічної роботи задля поповнення власних знань з тематики оригіналу з інших джерел (енциклопедій, довідників, галузевих лексиконів, спеціальної літератури рідною та іноземною мовами: статей, монографій, газет, журналів тощо).

Порівняння інформації першоджерела з інформацією текстів подібної тематики: порівняння явищ, процесів, фактів, описаних в оригіналі з тим, що про них відомо, визначення глибини й ступеня подібності/розбіжності порівнюваної інформації, на основі чого здійснюється визначення нового й корисного в змісті першоджерела, виокремлення суттєвих, ключових елементів змісту, оцінюється ідеологічна спрямованість першотвору.

2. Етап планування

Складання докладного плану першоджерела: розбивання матеріалу на логічні уривки (розділи, підрозділи, пункти; особливо в тих випадках, коли першоджерело не містить логічного поділу на частини), називання кожного уривку. Бажано всі пункти плану формулювати називними реченнями, лишаючи після кожного вільне місце для наступного формулювання головної думки відповідного розділу.

Виокремлення головних думок розділів оригіналу і доказів, які їх доводять, записування їх одним-двома стислими реченнями, не вдаючись до прямого перекладання.

Визначення кола смислових аспектів реферату шляхом аналізу виокремлених з оригіналу відомостей, відбору найважливіших з них.

Надання заголовку реферату з огляду на головну думку першоджерела. Інколи заголовок має частину референтського коментаря. Наприклад: реферат “Правові системи та їхній розвиток“ статті “Law Systems“.

Побудова схеми (плану) реферату: перегрупування матеріалу за суміжністю інформації, усунення другорядної інформації, узагальнення згрупованих однорідних фактів, їх ранжування за значимістю у висвітленні головної думки, що дозволить логічно й взаємопов’язано викласти відомості, зібрані з різних уривків першоджерела.

3. Етап безпосереднього реферування

Безпосереднє реферування в наступному порядку: реферат починається з формальних розділів (предметної рубрики, заголовку, вихідних відомостей), далі наводяться його головна думка, ключові думки згідно кожного з пунктів плану реферату і їх стисле доведення, висновок автора за матеріалами першоджерела (останній не наводиться в рефераті, якщо відсутній в оригіналі).

Надання референтського коментаря, де зазначається актуальність і ступінь прогресивності матеріалу, цільова авдиторія тощо (див. п. 7 “Основні елементи структури реферату”).