Доброзичливості.
Не тисніть на співрозмовника авторитетом, інформацією або тривалими словесними монологами. Інакше ви не зрозумієте його, а він думатиме не про переконливість своїх аргументів, а про психологічний захист.
Не давайте волі емоціям. Якщо відчуєте, що не контролюєте їх, уявіть себе на місці співрозмовника.
Не кваптеся заперечувати. Перериваючи співрозмовника, ми породжуємо у нього прикрість (досаду), яка не дозволить йому погодитися з запереченнями. Розрядившись, він буде слухати вас більш охоче.
Не демонструйте своїм виглядом зневагу до висловлювань співрозмовника. Таким чином ви не зможете ні до чого домовитися.
Робіть паузи. Охолоньте і дайте висловитися співрозмовнику.
Активності.
Не мовчіть, давайте зрозуміти співрозмовнику, що ви слідкуєте за його думкою і розумієте його.
Стриманість – хороша якість, але тут потрібне почуття міри, інакше співрозмовник подумає, що ви до нього погано ставитесь.
Не мудруйте, це не сприяє взаєморозумінню.
Поводьтеся таким чином, щоб у співрозмовника не зникло бажання спілкуватися.
Якщо ви втомилися, краще вибачитися і відкласти розмову.
Завдання для СР. За допомогою тесту з вище означеної книги (с.129-131) перевірте своє вміння слухати, оскільки це дуже важливо для вчителя.
Література
1. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. – М., 1987.
2. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред І.А. Зязюна. – К., 1997.
3. Рыбакова М.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе. – М., 1991.
4. Соловейчик С. Час ученичества. – М., 1986.
5. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. Порада 1. // Вибр. твори: У 5-ти т. – К., 1976. – Т.2.
6. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибр. твори: У 5-ти т. – К., 1976. – Т.1.
7. Чернокозов И.И. Профессиональная этика учителя. – К., 1988.
8. Щуркова Н.И. Новые педагогические технологии воспитательного процесса. – М., 1993.