Тема № 3. Шляхи формування професіналізму вчителя (як стати вчителем)

План

1. Культура розумової праці.

   2. Пам’ять. Її види. Закони пам’яті.

   3. Прийоми запам’ятовування.

   4. Тренування пам’яті.

   5. Тренування мислення.

   6. Читання – спосіб засвоєння нової інформації, його види.

2. Раціональна організація навчальної діяльності.

2.1. Раціональне використання часу.

2.2. Прийоми раціональної організації діяльності.

3. Участь в дискусіях.

4. Спілкування.

1. Культура розумової праці. Психологічні дослідження дозволили науковцям зробити висновок про те, що більшість емоційних навантажень виникає внаслідок двох причин: невміння працювати і невміння спілкуватися. Значний обсяг різноманітних вправ, брак часу викликають руйнівні для здоров’я стреси. Тобто для збереження власного здоров’я людина має навчитися правильно поводитися в стресових ситуаціях, а також упереджувати їх появу. Один з ефективних засобів цього полягає в тому, щоб навчитися працювати таким чином, щоб за той самий час зробити якомога більше. На перший погляд, якщо більше працюєш, то й більше втомлюєшся. Це твердження справедливе для фізичної праці.

Розумова праця підпорядковується іншим законам. Ті, наприклад, хто опанував метод прискореного читання, стверджують, що навантаження зменшились, покращилося самопочуття, пам’ять.

Наука пояснює цей феномен тим, що кількість інформації, яку переробляє мозок, залишилася незмінною, оскільки для людини це величина постійна (константна). Але менше часу витрачається на пусті спроби щось запам’ятати, осмислити. Інтенсивна праця – ось шлях уникнути перенавантажень, на які скаржаться учні в школі, студенти в інституті, дорослі на роботі. Тільки ефективні прийоми саморганізації допоможуть здійснити одвічну людську мрію – навчитися працювати швидко і якісно, завжди бути у робочій формі.

Для цього потрібно таким чином організувати своє мислення, щоб найкраще вирішувати будь-які завдання. Потрібно так організувати свої знання, щоб вони активно працювали на вас, а не лежали мертвим тягарем у далеких куточках пам’яті. Потрібно також організувати свої почуття, навчитися співпрацювати з іншими, враховуючи їх особливості. Це не тільки допоможе уникнути небажаних конфліктів, але і зробить вашу працю більш плідною.

Час, витрачений на вивчення методів самоорганізації, обов’язково повернеться хорошим самопочуттям і високою працездатністю, причому не в далекому майбутньому, а сьогодні. Тож починаймо працювати!

Ви свідомо обрали професію вчителя, а це передбачає наявність певного інтересу до справи та мотивації до діяльності. Цікава справа створює основу для активного довголіття – це знав ще батько медицини Гіппократ. Не випадково, що ті, хто спромігся багато зробити, довго і живуть. Фізіолог І. Павлов жив і працював до 87 років, Л. Толстой – до 82. Шлях до обраної справи лежить через наполегливу продуктивну працю. Тож треба опанувати певні прийоми самоорганізації, які допоможуть у повсякденній діяльності.

Американський дослідник С. Коен стверджує, що ми ніколи близько не підходимо до меж наших можливостей, а мозок працює на незначну частку своєї потужності. Все частіше науковці висловлюють думку про те, що здібності людей, кого ми називаємо геніями, талантами, - це не аномалія, це норма. Завдання полягає у підвищенні коефіцієнта корисної дії мозку кожної людини, у залученні до діяльності тих потужних можливостей, які нам надала природа.

Щоб реалізувати це завдання потрібна перш за все хороша пам’ять.

1.2. Пам’ять. Її види.

Пам’ять – основа особистості. За уявленнями стародавніх греків, богиня пам’яті Мнемозіна – мати дев’яти муз, покровительок усіх відомих тоді наук і мистецтв. Людина, позбавлена пам’яті припиняє бути людиною. Але відомі випадки, коли окремі люди мали надзвичайну пам’ять. Наприклад, Олександр Македонський знав в обличчя всіх своїх вояків. Академік О. Йоффе по пам’яті користувався таблицями логарифмів. Але хороша пам’ять не завжди гарантує її володарю хороший інтелект. Історія не знає людей, які рівною мірою можуть запам’ятовувати абсолютно все. Хтось відзначається пам’яттю на обличчя, але важко запам’ятовує хронологічні дати, хтось краще запам’ятовує числа або слова. Є специфічна пам’ять на колір, на смак, емоції, шахові партії. Відомий О. Альохін, наприклад, грав у шахи всліпу водночас на 32 дошках. Англійський художник Дж. Рейнолдс малював портрети по пам’яті.

Зазвичай виділяють три типи пам’яті:

• Наочно-образна. Вона допомагає добре запам’ятовувати обличчя, звуки, предмети, їх колір тощо.

• Словесно-логічна краще запам’ятовує абстрактні поняття – формули, схеми, поняття.

• Емоційна. Цей тип пам’яті краще зберігає пережиті почуття.

У залежності від тривалості збереження інформації розрізняють:

• Тимчасову пам’ять, коли матеріал запам’ятовується швидко, але не надовго;

• Довгострокову, яка вимагає набагато більше зусиль, але дає результат на багато років.

Різна у людей і швидкість запам’ятовування: є люди, які запам’ятовують швидко, і є – які повільно. Другим потрібно втричі більше часу, але і пам’ятають вони зазвичай довше. Частина людей схильна до механічного заучування, частина – до свідомого запам’ятовування. Але добре і надовго запам’ятовується та інформація, яка зрозуміла. Дослідження показали, що продуктивність такого запам’ятовування у 22 рази вище. Головна розбіжність між людьми з хорошою і поганою пам’яттю полягає в тому, що перші вміють нею користуватися, тренують її, а інші – ні. За визначенням Е. Канта, в пам’яті важливі три якості:

• Швидкість запам’ятовування;

• Його міцність;

• Швидкість пригадування.