- •Дистанційний курс
- •Передмова
- •Основна мета курсу:
- •Завдання курсу:
- •Ключові поняття курсу:
- •Глосарій
- •Розділ 1.1. Тема: «Предмет філософії туризму, його структура»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.1
- •Завдання до навчальних матеріалів розділу 1.1.
- •До проблеми ставлення.
- •Складові філософії туризму.
- •Антиномії туристської діяльності.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі і завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.2.
- •1. Осмислення подорожі та мандрівки у античній традиції
- •Ставлення представників духовної культури до туризму у Середньовіччі.
- •3. Нові часи — новий погляд на туризм.
- •Полікультурний характер туризму в добу буржуазних перетворень. Есе ф.Бекона «Про подорожі».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.3
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.3.
- •1. Туризм у контексті сучасного «гуманітарного повороту».
- •2. Зміцнення потенціалу людського спілкування
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.4. Тема: «Антропологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.4.
- •2. Потреби, інтереси, цінності та ідеали в структурі мотивації людини, що подорожує.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.5. Тема: «Етика туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.5.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.5.
- •1. Проблеми прикладної етики в історії етичної думки.
- •2. Соціальне і природне середовище у туризмі як моральна проблема.
- •3. Екологізація моральної свідомості і туризм.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.1. Тема: «Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.1.
- •1. Туризм у контексті глобальних процесів.
- •2. Кроскультурні комунікації та форми взаємодії етнокультурних спільнот.
- •3. Вплив між цивілізаційних і етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.2. Тема: «Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.2.
- •1. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів у хх-ххі століттях і розвиток масового міжнародного туризму.
- •2. Зростання ролі міжнародного туризму у зближенні народів, запобіганні конфліктів на культурно-релігійній основі, в утвердженні стабільності і миру на міжнародній арені.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.3. Тема: «Соціологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.3.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.3.
- •1. Категорійний апарат соціології туризму
- •2. Туризм у процесі задоволення потреб.
- •3. Класифікація видів туризму на основі домінуючих потреб.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.4. Тема: «Туризм і політологія»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.4.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.4.
- •1. Взаємозв’язок туризму і політичної культури людей
- •Специфіка «політичного туризму».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.5. Тема: «Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.5.
- •Завдання до навчальтних матеріалів розділу 2.5.
- •1. Питання безпеки, її сутність, зміст та місце у сукупності фундаментальних потреб людини.
- •2. Класифікація рівнів безпеки туризму та її практичне значення.
- •3. Міжнародно-правовий зміст гарантування безпеки як фізичної особи.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.6. Тема: «Філософський аспект паломницького туризму в Україні»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.6.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.6.
- •Перспектива розвитку паломницького туризму в Україні на фоні етноконфесійних конфліктів у світі.
- •2. Релігієзнавчі засади і правові гарантії розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •3. Організаційні передумови розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Питання для закріплення матеріалу і до екзамену
- •Література
3. Вплив між цивілізаційних і етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації.
З огляду на вищесказане потрібно вжити певних заходів хоча б на рівні «народної дипломатії» щодо запобігання міжетнічних конфліктів. І хоча зрозуміло, що вплинути на економічні чи екологічні передумови виникнення конфліктів майже неможливо, все ж існують соціально-психологічні передумови міжнаціональних конфліктів, де народна дипломатія може запобігти їм.
Для нашого дослідження важливо прояснити специфіку міжетнічних конфліктів. Передусім констатуємо, що існують різні рівні взаємодії між етносами: психологічний (розбіжність позицій: «ми — вони», «свій — чужий»), комунікативний (безпосереднє спілкування, побудова специфічного комунікативного простору, пошук взаєморозуміння або значимих культурних компонентів, що дозволяють провести подальше декодування), соціально-політичний (взаємодія відбувається нарівні політичних, державних утворень, інститутів громадського життя), взаємодія нарівні культурних традицій, які розтягнуті в часі, не обмежуються певною територією і які містять в собі запозичення, обмін елементами культури і можуть визначатися як позитивні чи негативні впливи тощо.
Кожен з рівнів містить у собі можливість утворення певних кордонів, розмежувань, що зрештою можуть стати причинами міжетнічних конфліктів. Так, наприклад, на рівні психологічної взаємодії, де працює співвідношення «свій ― чужий», утворюються певні сталі форми поведінки та поведінкових реакцій, що закріплюються в ритуалах, міфології, релігії тощо. Це розрізнення сприяє відповідному окресленню кордонів власного, свого, знайомого, прийнятного, нормативного, і, зрештою, ціннісного, поза чим перебуває світ незнайомий, чужий, який становить загрозу для своєї картини світу.
На рівні комунікації розділення і кордони утворюються внаслідок таких ознак розмежування, як мова, поведінкові моделі, а також внаслідок наявності різних знакових систем, які по-різному кодують інформацію для даного етносу. Це сприяє інтеграції колективу на основі спільного розуміння світу, але формують ґрунт для відокремлення від інших етносів з іншими знаково-комунікативними системами.
Усе це може стати об'єктом дослідження в галузі етнометодології, когнітології, когнітивної антропології та інших гуманітарних наук. У ситуації міжетнічного конфлікту всі ці моменти, незважаючи на їхню латентність, недостатню проявленість у звичайній ситуації, набувають особливої загостреності і відіграють важливу роль. Отже, в конфлікті відбувається активізація процесу самоідентифікації, провідну роль в якому для етносу відіграє його культурна ідентичність. Конфлікт, як ситуація екстремальна, сприяє прояву глибинних, закладених у традиції форм поведінки, актуалізації смислів, важливих для всієї культури.
Для того, щоб точніше визначити способи та можливості подолання конфліктних ситуацій у міжетнічних відносинах, розглянемо спочатку структуру комунікативного процесу, де на кожному з проміжних етапів можливе виникнення певних непорозумінь. Так, у комунікативному процесі розрізняють адресата, адресанта, канал зв'язку, код, знакову систему, повідомлення, його текст, шум, сприйняття і розуміння тексту з боку адресата, а також культурно-комунікативний контекст та взаємини між учасниками комунікації. Важливо, що в міжетнічних стосунках існує можливість викривлення повідомлення на багатьох рівнях: неадекватність сприйняття, неправильне декодування знакових систем, зокрема жестів, міміки, поведінки, або повна відсутність такого декодування, що й створює ситуацію нерозуміння. До того ж може існувати попереднє упереджене негативне ставлення до адресанта, що теж впливає на формування взаємин між учасниками комунікативного процесу, а також специфічне розуміння культурно-комунікативного контексту. Можливе також неадекватне розуміння домагань етносу в контексті згадуваних вище етнічних констант та ціннісних орієнтацій, що створює додаткові перепони на шляху до порозуміння.
Отже, в загальному плані окреслена ситуація вимагає з'ясування та послідовного усунення всіх можливих перешкод для взаєморозуміння. Звичайно, деякі непорозуміння досить легко усунути шляхом вивчення та пізнання особливостей даного народу чи етносу. Інші вимагають контактів на рівні політичних інститутів, міждержавних відносин. Ще інші усуваються шляхом комерційної діяльності, економічної інтеграції тощо. Але найбільше значення мають неформальні контакти, які дозволяють зламати кордони на психологічному рівні («свій» — «чужий») та на рівні взаємодії культурних традицій, оскільки вони більш сталі, більш консервативні. І тут важлива роль належить якраз туризму, в процесі якого маємо найбільше можливостей для здійснення відразу кількох функцій: пізнавальної, інформативної, комунікативної, психологічної взаємодії тощо.
Отже, важко навіть переоцінити роль і значення туризму для формування майбутнього безконфліктного світу.