Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фил. тур. Дист.курс.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
1.02 Mб
Скачать

??? Питання для самоконтролю:

  1. Яке місце займає гуманістична складова туризму в процесі «гуманітарного» повороту суспільства ХХ―ХХІ століття?

  2. Обґрунтуйте необхідність формування гуманістичного світогляду у професіоналів туристської справи.

  3. Яким чином туризм сприяє подоланню соціального імунодефіциту (браку приросту людських взаємин)?

  4. Розкрийте можливості туризму як найдемократичнішої форми людських стосунків.

  5. У чому посідає гуманістична місія туризму?

  6. Яку роль відіграє гуманістична складова в системі підготовки фахівців для сфери туризму?

Резюме:

  1. Гуманізм означає забезпечення індивідів такою системою благ матеріального, соціального й культурного характеру, які б гарантували реалізацію прав людини, що їх має забезпечити соціальна держава. У більш широкому розумінні гуманізм передбачає, що держава лише створює загальні правові умови для громадян і громади індивідів, солідарного громадянського суспільства, котре власними зусиллями реалізує людський потенціал своїх членів, що гарантуватиме їм можливість самостійно розв'язувати різноманітні питання. «Гуманітарний» поворот суспільства ХХ―ХХІ століття обумовив появу концепції «нового гуманізму» ― головної риси сучасного стилю мислення, яка обґрунтовує можливість людства впливати несправедливий хід подій сучасності. Основний елемент ідеї ― «комунікативна культура» синонімом якої є культура людських взаємин. Структура комунікативної культури: бізнесові зв’язки, політичні переговорні процеси, культурні, освітні, інформаційні обміни, етнічні зв’язки, туризм.

  2. Комунікативна культура забезпечує входження людини у світ життєвих проблем, роботи, побуту, дозвілля інших людей, різних за своїми культурними традиціями, соціальним станом, переконаннями, життєвим досвідом. Вона реалізується засобами туризму: екскурсії, ознайомлення з визначними пам'ятками, перебування в сім'ях, зустрічі за інтересами, професійні знайомства, відвідування святих місць і т. ін. Вдивляючись в інших, спілкуючись із ними, відчуваючи їхній «опір» або позитивну реакцію людина самоідентифікуються, краще розуміє світ, усвідомлює власну життєву позицію щодо соціальних подій і поводження людей, свідком яких вона є. Особливо важливо це для правильної оцінки конфліктних явищ, на які так багатий наш час. У ході туристських контактів їх учасники опановують нові «моделі мислення», удосконалюють уміння доводити персональну точку зору, аргументувати її. Міжособистісне спілкування виконує інформаційно-комунікативну функцію, тому і виступає важливою ланкою процесу взаєморозуміння, що, у свою чергу, забезпечує в остаточному підсумку суспільну і міжнародну солідарність. Проблема єдності світу, суспільної солідарності — це насамперед питання про можливість злагоди серед людей. Цінність туризму як інструмента (чи структурного компонента) комунікативної культури полягає у тому, що він здатний грати миротворчу роль у ситуаціях міжнародних та інших конфліктів, бути стабілізатором цивільної злагоди, чинником добросусідства, дружби і взаєморозуміння людей. Для фахівців, що професійно працюють у сфері туризму, знання специфіки комунікативної культури, соціальних, гуманістично орієнтованих функцій туризму — обов'язкова ознака їхньої компетентності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]