- •Дистанційний курс
- •Передмова
- •Основна мета курсу:
- •Завдання курсу:
- •Ключові поняття курсу:
- •Глосарій
- •Розділ 1.1. Тема: «Предмет філософії туризму, його структура»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.1
- •Завдання до навчальних матеріалів розділу 1.1.
- •До проблеми ставлення.
- •Складові філософії туризму.
- •Антиномії туристської діяльності.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі і завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.2.
- •1. Осмислення подорожі та мандрівки у античній традиції
- •Ставлення представників духовної культури до туризму у Середньовіччі.
- •3. Нові часи — новий погляд на туризм.
- •Полікультурний характер туризму в добу буржуазних перетворень. Есе ф.Бекона «Про подорожі».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.3
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.3.
- •1. Туризм у контексті сучасного «гуманітарного повороту».
- •2. Зміцнення потенціалу людського спілкування
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.4. Тема: «Антропологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.4.
- •2. Потреби, інтереси, цінності та ідеали в структурі мотивації людини, що подорожує.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.5. Тема: «Етика туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.5.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.5.
- •1. Проблеми прикладної етики в історії етичної думки.
- •2. Соціальне і природне середовище у туризмі як моральна проблема.
- •3. Екологізація моральної свідомості і туризм.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.1. Тема: «Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.1.
- •1. Туризм у контексті глобальних процесів.
- •2. Кроскультурні комунікації та форми взаємодії етнокультурних спільнот.
- •3. Вплив між цивілізаційних і етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.2. Тема: «Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.2.
- •1. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів у хх-ххі століттях і розвиток масового міжнародного туризму.
- •2. Зростання ролі міжнародного туризму у зближенні народів, запобіганні конфліктів на культурно-релігійній основі, в утвердженні стабільності і миру на міжнародній арені.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.3. Тема: «Соціологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.3.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.3.
- •1. Категорійний апарат соціології туризму
- •2. Туризм у процесі задоволення потреб.
- •3. Класифікація видів туризму на основі домінуючих потреб.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.4. Тема: «Туризм і політологія»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.4.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.4.
- •1. Взаємозв’язок туризму і політичної культури людей
- •Специфіка «політичного туризму».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.5. Тема: «Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.5.
- •Завдання до навчальтних матеріалів розділу 2.5.
- •1. Питання безпеки, її сутність, зміст та місце у сукупності фундаментальних потреб людини.
- •2. Класифікація рівнів безпеки туризму та її практичне значення.
- •3. Міжнародно-правовий зміст гарантування безпеки як фізичної особи.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.6. Тема: «Філософський аспект паломницького туризму в Україні»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.6.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.6.
- •Перспектива розвитку паломницького туризму в Україні на фоні етноконфесійних конфліктів у світі.
- •2. Релігієзнавчі засади і правові гарантії розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •3. Організаційні передумови розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Питання для закріплення матеріалу і до екзамену
- •Література
Розділ 1.4. Тема: «Антропологія туризму»
Зміст:
Антропологія туризму як розділ філософії туризму.
Потреби, інтереси, цінності та ідеали в структурі мотивації людини, що подорожує.
Ключові поняття: антропологія туризму, людино вимірність буття, туристська діяльність, туристська дія, туристська активність, вітальні (матеріальні чи фізіологічні) потреби, соціальні потреби, духовні потреби, засвоєння нового простору, оздоровлення, харчування, комунікаційна потреба, престиж, релігійні уподобання, духовна самототожність, культурно-історичні пам’ятки, національна ідентичність, просторові повернення.
Цілі та завдання розділу:
обґрунтувати використання «людиновимірного» підходу до вивчення туризму;
розглянути туризм як сферу комплексного задоволення потреб людини та її різнобічного розвитку.
Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4
При вивченні розділу 1.4. важливо виявити всебічний, розвиваючий вплив туризму на особистість; розглянути прагнення до туристичних подорожей як потребу в структурі суто людських інтересів.
Вивчаючи пункт 1, зупинитесь на аналізі таких понять, як «туристська діяльність», «туристська дія», «туристська активність», «антропологія туризму».
Вивчаючи пункт 2, проаналізуйте ієрархію потреб людини: вітальні (матеріальні), соціальні та духовні; виявіть специфіку та можливість їхнього задоволення в туризмі..
Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.4.
Прочитати матеріали щодо розділу.
Представте навчальний матеріал розділу у виді таблиці.
1. Антропологія туризму як розділ філософії туризму.
Туризм є багатогранним феноменом: це — і потужний фактор економіки, і впливовий соціальний інститут, і сфера культури, що сприяє духовному збагаченню людства. Проте, хоч би в яких «іпостасях» туризм не виступав, він має ще один дуже важливий вимір: антропологічний, або «людський».
Використання «людиновимірного» підходу до вивчення туризму дозволяє розглядати його як специфічний вид життєдіяльності людини поряд з деякими іншими, проте як такий, що спонукається не зовнішніми щодо людини обставинами, а внутрішніми, пов'язаними з її потребами та бажаннями. Певні спроби щодо використання цього підходу вже можна зустріти в науковій літературі. Фактично подібний підхід було використано і при розробці Глобального етичного кодексу туризму.
Оскільки людиновимірність буття — це предмет дослідження антропологічної теорії, отже, і людиновимірність такого різновиду людської життєдіяльності як туризм має досліджувати відповідна дисципліна — антропологія туризму.
Для того, щоб більш точно дати визначення, що саме вивчає антропологія туризму, слід попередньо визначити деякі поняття, якими маємо оперувати. З нашої точки зору, слід розрізняти такі поняття, як «туристська діяльність» і «туристська дія» або «туристська активність».
Під «туристською діяльністю» слід розуміти професійну діяльність у сфері туризму, в якій суб'єктом діяльності виступає туристична фірма, туроператор, турагент тощо. Всі вони можуть бути розглянуті насамперед як економічні агенти.
В такому разі людина, яка купує продукт, вироблений цими економічними агентами, тобто турист, виступає об'єктом цієї діяльності. Отже, туристська діяльність — це насамперед професійна діяльність, суб'єктом якої є економічні агенти — туристичні підприємства, а об'єктом — споживач виробленого цими підприємствами продукту, тобто турист.
З іншого боку турист ― це не професія. Навпаки, це виключно «аматорська» діяльність. Не даремно словник Вебстера визначає туриста як будь-кого, «хто здійснює подорож заради задоволення або із зацікавленості». Тому для позначення діяльності саме туриста має сенс використовувати поняття «туристська дія» або «туристська активність». У такому разі турист виступає суб'єктом дії, а вже не її об'єктом. Використання такого поняття наближає нас саме до антропологічного аспекту туризму — як дії, що спонукається певними потребами людини, дії, метою якої є задоволення цих потреб.
Зробивши ці попередні понятійні уточнення, визначимо і саме поняття антропології туризму. Під антропологією туризму будемо розуміти філософську теорію, яка розглядає туризм як різновид людської дії, активності, метою якої є задоволення потреб людини за рахунок здійснення не вимушеної іншими чинниками подорожі. Введення останньої ознаки дає можливість відрізнити туристську подорож від інших видів пересування, що їх здійснюють люди: від війни, від переміщення інтернованих, полонених тощо. Останні види пересування (іноді значної маси людей і на значну відстань) відрізняються тим, що вони викликані примусовими по відношенню до цих людей чинниками. Більше того, всі ці випадки не тільки є примусовими, вони не задовольняють жодної власної потреби тих людей, що змушені пересуватися. Тому невимушеність туристської подорожі є відмінністю, що пов'язана з наступною: туризм так чи інакше — це дія, що спрямована на задоволення людських потреб. Залишається з'ясувати: яких саме.