Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фил. тур. Дист.курс.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
1.02 Mб
Скачать

??? Питання для самоконтролю:

  1. Доведіть, що подорожі античних філософів мали культурологічне навантаження.

  2. Чи згодні ви з думкою, що на відміну від сучасних різновидів туризму, які тією чи іншою мірою виступають економічним фактором, подорожі древніх удавано носили безкорисливий характер?

  3. З чим було пов’язане завершення античної епохи вільного від будь-якого зовнішнього примусу подорожування?

  4. Яким чином середньовічна замкнута культура відбивалась на світоглядному ставленні до подорожей?

  5. Доведіть, що у період Середньовіччя і Ренесансу подорожі набувають антропологічного виміру.

  6. Чи згодні ви з висловленням, що у Новий час мандри набувають нових функцій і нового забарвлення ― ставали організованою формою здобуття та розширення освіти?

  7. Яким чином буржуазні перетворення суспільного ладу на межі ХІХ століття змінили феномен туризму та способи його осмислення?

Резюме:

  1. Подорожі античних філософів мали поліфункціональний духовно-культурний, суб'єктивний характер. Вони відображали динаміку і енергію внутрішнього світу більшості мандруючих мислителів. Філософи ходили з метою навчатись самим і навчати інших, відвідати видатних мислителів і долучитись до їхньої мудрості, ознайомитись з іншою культурою і принести здобутки своєї культури іншим народам, чи мандрували із суто ознайомчими, особистими цілями. Центральним стрижнем, який надавав сенс подорожам, залишалися науковий обмін думками представників різних регіонів, розширення географії вчень, особистісний спосіб передачі знань. Любов до подорожей у античних філософів визначалась світоглядними установками і, в свою чергу впливала на них. Але поступово наростання суб'єктивності як чинника самовдосконалення спонукало людей вдивлятись більше в себе, ніж у довколишній світ. Наставала епоха феодальної середньовічної замкнутості. Закінчувалась епоха вільного від будь-якого зовнішнього примусу подорожування.

  2. У період Середньовіччя і Ренесансу подорожі втрачають дещицю пізнавальної функції порівняно з античністю, натомість вони набувають антропологічного виміру і постають одним з численних проявів людської свободи. Змінюється головний об’єкт подорожей: на відміну від античних мудреців, вчених, філософів, у Середньовіччі це місце займають святі.

  3. У розумінні мислителів Нового часу подорожі є необхідним елементом активного соціального життя, що дозволяє людині зануритись у інший («повчальний») світ. Земля фактично перетворюється у Планету мандрівників.

  4. На межі ХІХ―ХХ століть туризм стає об’єктом дослідження соціальних наук. Виразно туристські мотиви починають проглядатися в такому філософському напрямі, як екзистенціалізм. Так, мотиви туристичних подорожей активно простежуються в екзистенціалізмі Ж.-П.Сартра.

Розділ 1.3. Тема: «Гуманістична функція туризму»

Зміст:

  1. Туризм у контексті сучасного «гуманітарного повороту».

  2. Зміцнення потенціалу людського спілкування.

Ключові поняття: гуманізм, концепція «нового гуманізму», комунікативна культура, туризм, гуманістична сутність туризму, суспільна і міжнародна солідарність, соціальний імунодефіцит, людина «діалогічного стилю», знання специфіки комунікативної культури , гуманізація вищої освіти, Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]