Jabil з Флоріди
Американська корпорація Jabil Circuit була заснована в 1986 році в Детройті - центрі американської автомобільної промисловості. Згодом штаб-квартиру компанії перенесли в місто Санкт-Петербург, штат Флорида. Міжнародну експансію Jabil почала в 1993-му, побудувавши завод в Шотландії, на сорока дев'яти підприємствах Jabil в двадцяти країнах Європи, Америки і Азії працює 65 тис. співробітників.
В 2006 фінансовому році (з вересня 2005-го по серпень 2006-го) оборот компанії склав 10,2 млрд. дол.. Щорічно ця цифра в середньому зростає на 25%.
Jabil входить в п 'ятдесятку найбільших світових корпорацій, її акції котуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
«Зараз ми випускаємо в Ужгороді близько п'ятдесят тисяч мобільних телефонів в тиждень, - говорить генеральний директор заводу Jabil Circuit Ukraine Філіпп Костемаль. -Я можу показати виробництво, якщо ви пообіцяєте, що не будете називати торгову марку нашого замовника». Це один з найбільших світових виробників, і він зараз не хоче розголошувати те, що його мобільні телефони випускаються в Україні.
Що там за рамкою
В цеху можна розмовляти, не підвищуючи голосу. Відсутні неприємні запахи, без яких не обходяться вітчизняні електронні заводи, особливо цехи, де відбувається паяння і зварювання. На подив маленький склад. Співробітники пояснюють, що схеми постачання розраховуються так, щоб комплектуючі поступали відразу на виробничі лінії, а готові вироби - грузилися на автомашини.
Потужність підприємства - 180 тис. мобільних телефонів в тиждень. Виробничі лінії вводяться поетапно: до кінця року буде введено в експлуатацію ще як мінімум одну лінію, і ще декілька - на початку наступного року.
Зараз в Ужгороді виробляють лише одну модель мобільного - це апарат середнього класу з фотокамерою. Співробітники підприємства розказують, що з січня почнуть випускати ще декілька моделей, в тому числі і з розкладним корпусом.
«Все виробництво екологічно чисте і відповідає вимогам Євросоюзу», - каже Костемаль. Переналагоджує лінію на виробництво нової моделі спеціальна програма, при чому весь процес займає всього ЗО секунд. Правда, в вітчизняних спеціалістів на це йде трохи більше часу - відображається брак досвіду.
У нас має вдатися
Американська корпорація Jabil Circuit - один з шести світових лідерів у сфері контрактного виробництва техніки (EMS). Її продукція поступає на ринок під торговими марками Philips, Hewlett-Packard, Cisco, Alcatel, IBM, Nokia, Siemens, Valeo і багатьох інших відомих брендів. Деякі власники торгових марок користуються послугами таких компаній як Jabil у випадку, якщо власні виробничі потужності не можуть забезпечити потреб ринку, інші таким чином позбавляються від виробничих проблем, а самі концентрують свою діяльність в сфері розробок, організації збутових мереж і маркетингових комунікацій, а також сервісного обслуговування.
Останнім часом завдяки низькій вартості виробництва EMS-компанії отримують все більше замовлень - ці підприємства виявляють велику гнучкість при розподілі виробничих ресурсів. Крім того, вони додатково економлять на витратах за рахунок винесення заводів в регіони з дешевою робочою силою. Вигідніше за все будувати заводи в Китаї або В'єтнамі - там можна платити найнижчу зарплату. Але на динамічному європейському ринку навіть декілька тижнів, необхідних для постачання продукції з Азії, можуть стати причиною поразки в конкурентній боротьбі. Саме тому Jabil і інші виробники прагнуть розмістити виробництво поближче до Євросоюзу. Найбільш перспективнішими вважаються Болгарія, Румунія, Україна, Росія, а також країни Північної Африки.
До того моменту, коли корпорація Jabil запросила француза Філіпа Костемаля очолити новий завод, він вже встиг попрацювати на декількох підприємствах в Східній Європі. Тоді в керівництві компанії не було єдиної думки щодо того, де саме варто розмістити виробництво. Костемаль настоював на Україні. Перевагами нашої країни він вважає не лише зручне географічне розташування (по сусідству з європейським ринком збуту і поруч з вже діючим заводом Jabil в Угорщині), але й високу кваліфікацію співробітників при невисокому рівні заробітної плати.
Прийшов і залишився
Jabil Circuit Ukraine - українська дочка транснаціональної корпорації - почала працювати в 2004 році, отримавши статус суб'єкта вільної економічної зони (ВЕЗ) «Закарпаття». Виробничий цех компанія розмістила в будівлі, де раніше знаходилася авто майстерня. Тепер там розташований навчальний центр. Першим замовником українського заводу стала компанія Hewlett-Packard. Одночасно Jabil підшукала територію для будівництва нового заводу. Але здійсненню цих планів перешкодила відміна в кінці березня минулого року пільг для суб'єктів ВЕЗ.
«В країнах Євросоюзу ВЕЗ - це загальноприйнята практика для виробників, які експортують всю свою продукцію. Відміна пільгових умов відбулася для нас неочікувано і зачно сповільнила темпи розвитку нашого заводу. Jabil - серйозна корпорація, яка котується на міжнародних біржах. Ми просто не можемо використовувати пільги не за призначенням», - каже віце-президент з операцій компанії Jabil-Europe Тревор Кей. На його думку, ВЕЗ необхідні країні, але також потрібні ефективні механізми контролю над цими зонами, щоб вони не перетровилися на податкові дірки.
Після відміни пільг деякі інвестори стали звертати свої виробництва в Україні. Так, корпорація Yazaki на третину скоротила випуск своєї продукції. Однак, компанія Jabil вирішила продовжувати роботу.
В листопаді минулого року уряд частково повернув пільги. Суб'єктам ВЕЗ, які пройшли спеціальну сертифікацію, дозволили закупати комплектуючі і сировину закордоном без сплати ПДВ і митних зборів при умові експорту готової продукції протягом 90 днів, а також використання авальованих векселів (вексель на сплату митних зборів в цьому випадку виступає фінансовою гарантією вивозу продукції закордон). Таку сертифікацію в Україні пройшло 3 компанії, в тому числі Jabil Circuit Ukraine. Зараз виробництво розвивається на вивільнених площах компанії Yazaki, які Jabil орендує, але вже весною наступного року корпорація збирається завершити будівництво власного заводу.
Якщо до осені цього року обсяг інвестицій Jabil в Україну складав близько 11 мільйонів доларів, то в будівництво нового заводу компанія вже інвестувала 20 мільйонів доларів, при чому 18 з них - безпосередньо у зведення будівлі, а 2 - у створення місцевої інфраструктури. Ще 20 мільйонів доларів компанія інвестує в устаткування. Таким чином, сумарний обсяг інвестицій перевищить 50 млн доларів. До 2010 року корпорація збирається збудувати другу чергу заводу, вклавши в нього ще близько 40 млн доларів.
«Інвестуючи в будівництво нашого заводу, ми остерігаємося того, що Україна не надасть пільги для ВЕЗ. В цьому випадку наші інвестиції не дадуть очікуваного результату, - каже генеральний директор заводу. - На кожну машину з комплектуючими потрібно купу паперів. На авальований вексель потрібно поставити печатки банку, податкової служби та митниці. Для підприємства, яке працює цілодобово, сім днів на тиждень, і має справу з великою кількістю комплектуючих, справитися з таким обігом паперів неможливо. Компанії потрібно найняти ще декілька тисяч працівників лише для того, щоб оформляти векселі. При збереженні такої системи ми не зможемо виробляти тут товари, які потребують більшої номенклатури комплектуючих. Крім того, через високі митні платежі ми не зможемо встановити на Закарпатті сучасне обладнання. Тоді ми вироблятимемо на українському підприємстві низько технологічні операції, з більшою часткою робочої сили і малою кількістю комплектуючих. Це не той масштаб, який ми хотіли б мати в Україні».
Костемаль також вважає, що пільги потрібні для того, щоб інвестори, які вкладають в Україну, почували себе не менш впевнено, ніж ті, хто інвестує в Румунію або Болгарію. З 1 січня 2007 року обидві ці країни ввійдуть в ЄС, що значить швидке вирішення митних питань і відсутність проблем з поверненням ПДВ. Фірми Solectron І Celestica - конкуренти Jabil - будують свої заводи в Румунії, де зможуть скористуватися режимами спеціальних економічних зон. «У наших конкурентів з'являться значні переваги. Ми хотіли б працювати в умовах, не гірших за ті, які отримують наші конкуренти», - пояснює Філіпп Костемаль.
Успіх міста Леніна
Jabil прагне використовувати комплектуючі українського виробництва. «Успішність нашого українського підрозділу залежить від того, чи зможемо ми створити ефективні ланки поставок всередині країни. Але поки що в Україні не виробляються необхідні нам комплектуючі. Jabil веде переговори з постачальниками, щоб ті також прийшли на Закарпаття. Мені хотілося б бачити тут великий індустріальний парк. Але вони поки що не поспішають виносити своє виробництво в Україну, знаючи, що ми зіштовхнулися в ній з труднощами. Зараз виходить, що українська сталь продається в країни Азії, там переробляється на деталі, з яких виробляються готові вироби. В результаті додана вартість створюється за межами України. Розвиток електронної промисловості буде сприяти тому, що додана вартість почне створюватися тут. Якщо сюди прийдуть наші постачальники, то в Україні виникне великий ринок збуту для місцевої сталі. За нашими підрахунками, одне робоче місце в електронній промисловості сприяє створенню трьох робочих місць в суміжних галузях», - каже генеральний директор.
Наявність розвиненої електронної промисловості - основа і для інших галузей: авто космічної, аерокосмічної. Оскільки електроніка в сучасному світі наявна у всіх продуктах, від пральних машин до космічних кораблів. В якості прикладу Тревор Кей наводить угорське підприємство Jabil в Тисайвароші. Воно почало працювати 6 років тому, використовуючи лише імпортовані комплектуючі, а зараз більшість поставок - місцевого виробництва. В Угорщині з'явилися кластери підприємств, які забезпечують одне одного майже всім необхідним.
Між Ужгородом і Тисайварошом менше 200 км. На переїзд в нас йде 3 години -дороги забиті фурами. «Коли я 6 років тому приїхав в Тисайварош, тут на вулицях практично не було автомобілів. Лише ось ця рухлядь». - (Тревор кивком голови показує на старий «Трабант». Машина з потрісканим кузовом якимось чудом опинилася в одному ряду з сучасними автомобілями, припаркованими вздовж тихої вулички угорського міста.) - «Зараз такі автомобілі в цьому місті - велика рідкість», - продовжує він.
Українською мовою назва Тисайварош перекладається як «місто на Тисі». До 1990 року він називався Ленінварош (місто Леніна). Хоча в ньому живе близько 20 тис. чол., місто не виглядає провінційним: вулиці освітлені і навіть на його окраїнах світло, не дивлячись на туман і пізній вечір. За час недовгої прогулянки ми побачили італійський ресторан, супермаркет, автосалон. 6 років тому нічого, крім міської інфраструктури, яка розвалювалася, в Тисайвароші не було.
В 2000 році Тревор Кей приїхав, щоб оцінити індустріальну площадку, яку підготувала місцева влада. Мерія угорського міста вирішила з коштів місцевого бюджету направити декілька мільйонів на створення індустріальної зони. Для цього місто виділило землю, побудував автодорогу, підвів електроенергію, воду - всю ту інфраструктуру, яка необхідна для створення і роботи великого промислового підприємства. Аналогічні площадки створили і інші міста Угорщини. Тоді в країні було підготовано більше сотні промплощадок, інформація про які в загальнодержавному реєстрі була доступна інвесторам. Ці відомості отримала і корпорація Jabil Circuit, яка планувала будувати нове підприємство в Східній Європі.
Отримавши інформацію про різні індустріальні зони і оцінивши переваги та недоліки кожної з них, Jabil Circuit 6 років тому почала будівництво заводу в Тисайвароші. Зараз на цьому підприємстві працює близько 3 тисяч співробітників, тут виробляються мобільні телефони, відеотехніка і багато іншого.
Завод Jabil оточений невисокою огорожею та канавою. Саме виробництво розміщується в двох будівлях - бетонних коробках з багатьма воротами, через які розвантажуються та завантажуються 20 великих автофургонів. Виробнича площадка розбита на десяток зон за назвою замовників, наприклад в зоні Philips виробляються телевізійні тюнери.
«Завод в Україні буде кращий за угорський. На підприємстві установлять найдовершенішою технікою, а працювати на ньому буде близько 5 тис. чол.», - каже Філіпп Костемаль.
Треба їх втримати
Jabil - не єдиний транснаціональний концерн, який прийшов в Угорщину. Влада цієї країни в 90-х почала роботу з приваблення інвесторів. В 2000 році в цій країні налічувалося 112 промислових парків, а з 1994 по 2003 роки в них було створено більше тисячі підприємств. До того ж, будь-яке іноземне підприємство може отримати статус вільної митної території. Цим скористалося більше ста транснаціональних компаній, серед яких Bosch, Flextronics, GE, Philips, Siemens, Nokia, TDK, Hitachi, Sanyo, Motorola, Lucent, Ericsson, IBM, Sanshin, Samsung, Sony. Привабливість вільних митних територій пояснюється тим, що в них не справляються митні збори та ПДВ при ввозі устаткування, сировини та комплектуючих. Крім того, полегшується митне оформлення, оскільки митно-пропускний пункт знаходиться безпосередньо на території підприємства. Інвестори також протягом десяти років з моменту створення підприємств можуть користуватися пільгами, що надаються промисловими парками: зменшення плати за комунальні послуги, звільнення від податку на прибуток на загальну суму, що дорівнює сумі інвестицій. (Закон було переглянуто у зв'язку з вступом Угорщини в ЄС - тепер пільга складає 50% від суми інвестицій. Аналогічні пільги для ВЕЗ діють і в Румунії.)
Конкуренція на глобальному ринку змушує компанії шукати нові країни для розміщення своїх виробництв. Приклад Угорщини переконує, що для отримання інвестицій необхідно створити умови і активно працювати з інвесторами. Зараз конкуренти України - Румунія і Болгарія - створюють максимально привабливі умови для приходу інвестицій. Перевагою цих країн є й те, що скоро вони стануть членами ЄС. Росія також активно створює спеціальні економічні зони, що орієнтовані на високотехнологічне виробництво. Іноземні інвестори підуть в ці країни, якщо Україна не запропонує умови для їх роботи.
Завдання:
Дослідіть особливості та проблеми зовнішнього середовища в Україні. (1 команда)
Правовий та економічний аналіз середовища: що важливо врахувати під час прийняття управлінських рішень? Зазначте види рішень концерну, які залежать від даного аналізу. (2 команда)
Визначте можливості та загрози зовнішнього й проміжного середовища Jabil Circuit Ukraine. (3 команда)
Обґрунтуйте варіанти стратегічної поведінки Jabil Circuit в умовах українських реалій зовнішнього середовища
(4 команда)