Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
семінар 4.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
60.23 Кб
Скачать

Семінарське заняття 4. Суб'єкти міжнародного приватного права.

План:

  1. Громадяни як суб’єкти міжнародного приватного права.

Громадяни України за кордоном

Загальне питання, яке постає при розгляді цієї проблеми – статус громадян України за кордоном регулюється національним законодавством держави перебування. Якщо укладені договори України про взаємну правову допомогу з конкретними державами, то тоді замість національного законодавства діє конвенційна норма.

Стаття 25 Конституції: "громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами”.

Право виїзду громадянина Україні з України регулюється Законом "Про імміграцію” (1994).

Правове положення іноземців в Україні

Захист громадян України за кордоном здійснюється згідно з положеннями щодо іноземців, які існують у кожній державі (Закон України "Про статус іноземців”). В державі перебування кількість прав іноземця обмежується – він не може звернутися до суду по захист. Правове положення українців за кордоном захищається у тих державах, із якими Україна підписала договір про взаємну допомогу (у якому й передбачається право судового захисту українців), в інших же державах громадянин України не має чітко визначеного правового статусу.

Стаття 26 Конституції: "іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами й свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом”. Цією статтею встановлюється розподіл іноземців, які перебувають на території України на дві категорії: законно перебуваючі на території України й інші (ніде інше такий поділ іноземців не застосовується).

Існує Закон "Про правовий статус іноземців” (4 лютого 1994) й Правила виїзду й перебування іноземців на території України (29 грудня 1995), причому застосовуються лише ці Правила (спеціальна норма).

 

Закон виділяє такі категорії іноземців:

· іноземці – особи, які мають іноземне громадянство. Вони у свою чергу поділяються на:

• тих, які постійно проживають на території України (отримують медичну допомогу на рівні громадян України);

• тих, які є тимчасово прибулими на території України (медичну допомогу отримують на рівні громадян України, але за умови оплати).

· особи без громадянства – особи, які громадянства такого не мають (до них застосовується національний режим);

· біженець;

· вимушений переселенець.

Юридичний статус біженців й вимушених переселенців

Треба відокремлювати два поняття "біженці” й "вимушені переселенці”. Між цими категоріями осіб є суттєві розбіжності, але й багато схожих рис. Біженець – теж є вимушеним переселенцем, але особливої категорії (має місце зміна території держави).

Від біженців вимушених переселенців відрізняє те, що вони є наслідком дії власної держави. У справі з вимушеними переселенцями може мати місце великий розрив між певною дією (Акт держави про переселення) й часом (діти вимушених переселенців мають право отримати статус вимушених переселенців). Щодо питань біженців й вимушених переселенців виникають певні матеріально-правові питання, вирішення яких й покладено на міжнародне приватне право.

Проблема біженців є питанням номер 1 майже у всіх державах світу. Це явище набуло свого розповсюдження після другої світової війни. В 1950 році почав функціонувати відділ Верховного комісара у справах біженців (Україна співпрацює з організацією, але до статутної Конвенції не приєдналась). У 1951 році прийнята Конвенція ООН про статус біженців. В 1968 році – спеціальний Протокол до цієї Конвенції. Україна є учасницею Протоколу та Конвенції з січня 2002р. За конвенцією біженцю надають національний режим. Конвенція вирішує 2 колізійних питань:

1. якщо біженець є бі- поліпатридом, то –А) або біженець буде в одній із держав своїх громадянств, тоді він „стає” громадянином цієї країни перебування і користується національним режимом;

-В) біженець втік до третьої держави, громадянство якої не має. Тоді діє принцип ефективного громадянства – біженець сам обирає громадянством якої саме країни, з-поміж усіх своїх громадянств, він буде користуватися. Тоді до нього застосовуються колізійні прив’язки з тією країною.

2. біженці особливо користуються тими правами, які вони набули у державі з якої вони втекли до того, як стали біженцями. (шлюбні відносини, права власності та пов’язані з ним права. Зобов’язання, наприклад платити аліменти.)

 

24 грудня 19893 року прийнятий Закон України "Про біженців”. За цим Законом біженець – особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом унаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і, перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань. За статтею 12 біженець має право на судовий захист майнових та немайнових прав. Але закон не містить ніяких колізійних питань. З цього й випливає складність закону, тому що на біженця повністю розповсюджується дія Закону України "Про правовий статус іноземця” (1994).

Біженець має два види прав, які іноземець не має:

· за Конвенцією ООН про статус біженців (1951) біженцем визначається особа, яка покинула державу свого доміцилію або державу громадянства. Саме з цього й випливає перша особливість статусу біженця – право на притулок (стаття 26 Конституції: "Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами й свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом”). Закону України "Про притулок” немає;

· за Конвенцією у державі перебування біженцю має обов’язково надаватися місце роботи й якщо держава не в змозі забезпечити це, то вона повинна взяти цього біженця на утримання (сплачувати матеріальне відшкодування).

Щодо вимушених переселенців закону України й Конвенції не існує.

 

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.