Баланс пп “Модерн”

Станом на 04 січня 20хх р.

АКТИВ		ПАСИВ
Назва статті	Сума, грн	Назва статті	Сума, грн
Основні засоби	15500,00	Статутний капітал	30500,00
Грошові кошти	15000,00	Позика банку “Еталон”	2500,00
Грошові кошти	2500,00
Валюта балансу	33000,00	Валюта балансу	33000,00

Керівник Іваненко І.О. Іваненко

^{(підпис)}

Взявши позику в банку, з’являється нове джерело утвореного майна. Тобто в пасиві балансу є два джерела: власні джерела утворення майна (статутний капітал) і залучені джерела утворення майна або зобов’язання (у нашому випадку заборгованість перед банком “Еталон” щодо позики). Якщо ми правильно зробимо записи: покажемо, що майно збільшилося на суму позики (2500 грн.) і з’явилося нове джерело майна (на суму 2500 грн.), то знову буде збережено рівність: АКТИВ = ПАСИВ. Якщо розпишемо пасив як дві його складові, то одержимо АКТИВ = СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ + ПОЗИКА БАНКУ “ЕТАЛОН”. Пригадаємо, що статутний капітал належить до власних джерел утворення майна, а позика банку “Еталон” – до залучених джерел (зобов’язань). Враховуючи це, ще раз видозмінимо нашу рівність: АКТИВ = ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ + ЗОБОВ’ЯЗАННЯ. Саме цю останню рівність називають основним балансовим рівнянням. На підставі неї формується баланс будь-якого підприємства.

Навіть якщо буде невідома хоча б одна складова з цього рівняння, можна визначити її за допомогою двох інших, а заодно й себе перевірити, чи дійсно АКТИВ = ПАСИВ. Наприклад, майна є на суму 20000 грн., а зобов’язання – 7000 грн., то власний капітал буде дорівнювати 13000 грн. (20000 – 7000 = 13000).

Виходить, що майно (актив) = власний капітал + зобов’язання. Підставимо відомі величини: 20000 = х + 7000. Звідси, х = 20000 – 7000 = 13000 грн.

Хіба бухгалтерський облік потрібно вести постійно? Кожен день усе це перераховувати? А якщо бухгалтер пішов у відпустку, що робити?

Бухгалтерський баланс є системою показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства, стан його засобів, витрати і джерела засобів.

Зовні бухгалтерський баланс – двостороння таблиця, що складається на певний момент часу; у лівій частині балансу – актив – перераховані засоби підприємства, охарактеризовані з погляду їх складу і розміщення; у правій частині – пасив – джерела формування і призначення засобів підприємства.

Найважливіша особливість балансу – рівність підсумків (сум) засобів, що знаходяться в його активі і пасиві. Це пояснюється тим, що і в активі, і в пасиві балансу перераховані одні і ті ж засоби, але стан, що розглядається з різних поглядів: у активі – склад і розміщення засобів, в пасиві – їх юридична характеристика (джерела і призначення цих засобів).

Засоби праці – речі або комплекс речей, за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворює та пристосовує їх для своїх потреб.

Під засобами розуміється майно, товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) і гроші, які є на даний момент власністю підприємства, і ті, що тимчасово або постійно знаходяться поза його власністю (ТМЦ і гроші, узяті або віддані в борг, в оренду, позику, кредити банків і т.д.).

Слід пам’ятати про те, що при складанні бухгалтерського балансу все майно обліковується за вартістю, тобто, з погляду балансу, і запаси, і гроші розглядаються як певні грошові суми.

У бухгалтерському обліку засоби підприємства розглядаються з точки зору:

а) їх призначення і джерел формування;

б) їх складу і розміщення.

За призначенням і джерелам формування засобів вони поділяються на: а) власні; б) позикові.

До власних засобів відносяться фонди підприємства, та інші, а також прибуток.

Позикові засоби: кредити банків, заборгованості постачальникам, заборгованості, що виникають при розрахунках з працівниками по зарплаті, з органами соціального страхування і з бюджетом по відрахуваннях, які підприємство повинне погасити в певні терміни.

За складом і розміщенням засоби поділяються на: а) основні; б) оборотні; в) вилучені.

До основних засобів відносяться будівлі, споруди, машини, устаткування і так далі, – засоби праці терміном служби більше 1 року.

Оборотні кошти – матеріали, запчастини, готова продукція, грошові кошти і т.д. засоби, що одноразово беруть участь в господарському процесі.

Предмети праці – те, на що спрямована праця людини, і те, що становить матеріальну основу створюваного продукту.

Активи – це щось корисне, що належить підприємству або використовуване в бізнесі. Активи: щось, що належить підприємству і доступне для подальшого використання.

Капітал, вкладений в підприємство одноосібним власником, має бути відображений в одному рахунку – рахунку капіталу; капітал, вкладений в товариство, слід показувати в рахунку капіталу окремо по кожному партнерові (засновникові). (Оскільки кожен засновник зрештою має право отримати свій капітал назад, дуже важливо реєструвати, що кому належить). Розмір капіталу, вкладеного кожним з партнерів (засновників), є предметом домовленості, і зовсім не обов’язково, щоб кожен з них вкладав однаковий капітал, хоча це можливо. Сальдо по рахунку капіталу завжди буде кредитовим, оскільки капітал власника, як відомо, завжди відображається в пасиві.

Власність – майно, володіння яким дає юридичне право на матеріальні вигоди зараз або у майбутньому. Термін “власність” стосується не лише володіння такими матеріальними товарами, як земля, будівлі та виробничі потужності, але й менш відчутними видами володіння, скажімо, виробничими процесами, дизайном і фабричними марками.

Трудові ресурси – це частина населення, яка характеризується фізичними та розумовими здібностями до праці.

Необоротні активи – це всі активи, які не є оборотними, тобто використовуються підприємством протягом періоду, що перевищує один рік (або один операційний цикл, якщо він перевищує рік).

Капітал: сума, вкладена в підприємство його власниками, включаючи залишений в обороті прибуток.

Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу, або протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Вилучені засоби – засоби, безповоротно або на певний термін вилучені у підприємства – збитки, борг підзвітних осіб, дебіторська заборгованість.

Кредиторська заборгованість – це певна сума грошових коштів, які підприємство винне своїм постачальникам (кредиторам). Кредитор: приватна особа або організація, яким підприємство винне гроші.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших підприємств (установ, організацій) чи окремих осіб даному підприємству. Інші підприємства, а також окремі особи, за якими є дебіторська заборгованість, називаються дебіторами. Дебітор: приватна особа або організація, яка винна гроші підприємству. Дебіторська заборгованість означає, що кошти нашого підприємства тимчасово знаходяться у інших підприємств чи осіб, але підлягають обов’язковому їх поверненню при закінченні певного строку.

Пасиви – це щось, узяте підприємством у борг ззовні. Активи підприємства завжди мають дорівнювати його пасивам. Пасиви: щось, узяте підприємством у борг. (Ширше визначення пасивів включає капітал власника). Довгострокові пасиви (відомі також під назвою відстрочені зобов'язання) є боргами, які не обов’язково виплачувати в короткі терміни, так що всякі пасиви, що не є поточними, слід відносити до розряду довгострокових. Оскільки прийнято вважати, що “короткий термін” означає рік або менш, “довгий термін” означає більш за один рік.

Величина кредиторської заборгованості є статтею пасивів, а дебіторською – активів.

Поточними пасивами називаються борги, які підприємство зобов’язане виплатити протягом одного року.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам.

Дані – інформація у формі, придатній для подальшої обробки.

Інвестиції також можуть бути фіксованими активами. Поняття “інвестиції” зазвичай зустрічається в звітах, що публікуються великими акціонерним компаніями. Велика компанія А може інвестувати засоби в іншу компанію Б, купивши деяку частину акцій або облігацій Б. Ці інвестиції приноситимуть дохід компанії А у формі відсотків або дивідендів, виплачуваних Б. Якщо інвестиції робляться А з розрахунком на їх тривале використання, то вони класифікуються як фіксовані активи.

Статутний капітал – певна сума коштів, що виділяється при утворенні підприємства засновниками і є джерелом освіти основних і частково оборотних засобів, необхідних для діяльності підприємства.

Резервний фонд – засоби, призначені для покриття збитків і нарахування дивідендів при недостатності прибутку.

Акціонер, який одночасно є директором компанії, може отримувати зарплату як директор. В той же час як акціонер він отримує прибуток компанії, визначеної за вирахуванням його заробітної плати (на відміну від вилучень прибутку, заробітна плата директора є статтею витрат компанії). Прибуток, що виплачується акціонерам, називається дивідендами. Дивіденди виступають як привласнення прибутку після виплати податків.

1 Невідчутні активи – активи, які не мають реальної вартості не у зв’язку з компанією-власником (репутація, престиж, ділові зв’язки, кадри, ліцензії, патенти, різні права). Оцінка ринкової вартості цих активів (“гудвіл”) здійснюється головним чином при поглинанні і злитті компанії.

2 Невідчутні активи – активи, які не мають реальної вартості не у зв’язку з компанією-власником (репутація, престиж, ділові зв’язки, кадри, ліцензії, патенти, різні права). Оцінка ринкової вартості цих активів (“гудвіл”) здійснюється головним чином при поглинанні і злитті компанії.

- 16 -