Для розрахунку коефіцієнтів рівняння регресії
х |
х2 |
х3 |
х4 |
у |
ух |
ух2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
711,00 |
711,00 |
711,00 |
2 |
4 |
8 |
16 |
1058,50 |
2117,00 |
4234,00 |
3 |
9 |
27 |
81 |
1461,91 |
4385,73 |
13157,19 |
4 |
16 |
64 |
256 |
1853,84 |
7415,36 |
29661,44 |
5 |
25 |
125 |
625 |
1913,79 |
9568,95 |
47844,75 |
6 |
36 |
216 |
1296 |
1989,40 |
11936,40 |
71618,40 |
7 |
49 |
343 |
2401 |
2379,16 |
16654,12 |
116578,80 |
8 |
64 |
512 |
4096 |
2499,26 |
19994,08 |
159952,60 |
∑=36 |
204 |
1296 |
8772 |
13866,86 |
72782,64 |
443758,30 |
4,5 |
25,5 |
162 |
1096,5 |
1733,36 |
9097,83 |
55469,78 |
1
3866,86
= 8а
+ 36b
+204c
72782,64 = 36a + 204b + 1296c
443758,30 = 204a + 1296b + 8772c
Здійснивши перетворення, аналогічні при вирішенні другої задачі, одержимо таке рівняння регресії:
у = 327,9 + 423,1х – 19,55х2
Підставивши в рівняння регресії х = 10 одержимо, що на 10-й рік експлуатації трактора Т-150К витрати на ремонт і технічне обслуговування складуть 2604 грн.
Як видно з наведених прикладів, обчислення коефіцієнтів кореляції і складання рівняння регресії потребують багато розрахунків. Полегшити обчислювальну роботу можна за допомогою розробленої для ПЕОМ програми STADIA. За допомогою цієї програми можна проводити кореляційний і дисперсійний аналіз, статистичний обробіток дослідних даних, обчислювати прогнозні значення, одержувати графічне зображення функцій.
Ω1 = 32·1680 = 53760 у.е.га
Ω1 – Ωп = 53760 – 58800 = -5040 у.е.га
Таким чином, за рахунок зменшення кількості тракторів недовиконано 5040 у.е.га.
Друга підстановка. Визначаємо фактичний обсяг робіт:
Ω2 = 32·1720 = 55040 у.е.га
Ω2 – Ω1 = 55040 – 53760 = 1280 у.е.га
Тобто, за рахунок росту продуктивності праці обсяг механізованих робіт зріс на 1280 у.е.га.
Складаємо баланс відхилень:
55040 – 58800 = -5040 + 1280 = - 3760 у.е.га
Таким чином, незважаючи на ріст продуктивності праці (+1280 у.е.га), обсяг механізованих робіт зменшився на 3760 у.е.га
за рахунок зменшення тракторного парку на 3 умовних одиниці (-5040 у.е.га).
2. Метод абсолютних різниць полягає в тому, що знаходять різницю між фактичною і базисною величинами факторів і визначають її вплив на результат. Це по суті винесення спільного множника формул ланцюгових підстановок. Для наведеного вище прикладу першу підстановку можна записати так:
Ω1 – Ωп = nт.ф∙ ωр.п – nт.п∙ ωр.п = ωр.п ( nт.ф – nт.п ) =
= 1680 ( 32 – 35 ) = 1680 ( - 3 ) = -5040 у.е.га; (3.5)
а другу підстановку – так:
Ω2 – Ω1 =nт.ф· ωр.ф – nт.ф· ωр.п = nт.ф ( ωр.ф – ωр.п) =
= 32 ( 1720 – 1680 ) = 32 · 40 = 1280 у.е.га (3.6)
Таким чином, ми отримали ті ж самі результати.
