Для розрахунку коефіцієнтів рівняння регресії

х	х2	х3	х4	у	ух	ух2
1	1	1	1	711,00	711,00	711,00
2	4	8	16	1058,50	2117,00	4234,00
3	9	27	81	1461,91	4385,73	13157,19
4	16	64	256	1853,84	7415,36	29661,44
5	25	125	625	1913,79	9568,95	47844,75
6	36	216	1296	1989,40	11936,40	71618,40
7	49	343	2401	2379,16	16654,12	116578,80
8	64	512	4096	2499,26	19994,08	159952,60
∑=36	204	1296	8772	13866,86	72782,64	443758,30
4,5	25,5	162	1096,5	1733,36	9097,83	55469,78

1 3866,86 = 8а + 36b +204c

72782,64 = 36a + 204b + 1296c

443758,30 = 204a + 1296b + 8772c

Здійснивши перетворення, аналогічні при вирішенні другої задачі, одержимо таке рівняння регресії:

у = 327,9 + 423,1х – 19,55х²

Підставивши в рівняння регресії х = 10 одержимо, що на 10-й рік експлуатації трактора Т-150К витрати на ремонт і технічне обслуговування складуть 2604 грн.

Як видно з наведених прикладів, обчислення коефіцієнтів кореляції і складання рівняння регресії потребують багато розрахунків. Полегшити обчислювальну роботу можна за допомогою розробленої для ПЕОМ програми STADIA. За допомогою цієї програми можна проводити кореляційний і дисперсійний аналіз, статистичний обробіток дослідних даних, обчислювати прогнозні значення, одержувати графічне зображення функцій.

Ω₁ = 32·1680 = 53760 у.е.га

Ω₁ – Ω_п = 53760 – 58800 = -5040 у.е.га

Таким чином, за рахунок зменшення кількості тракторів недовиконано 5040 у.е.га.

Друга підстановка. Визначаємо фактичний обсяг робіт:

Ω₂ = 32·1720 = 55040 у.е.га

Ω₂ – Ω₁ = 55040 – 53760 = 1280 у.е.га

Тобто, за рахунок росту продуктивності праці обсяг механізованих робіт зріс на 1280 у.е.га.

Складаємо баланс відхилень:

55040 – 58800 = -5040 + 1280 = - 3760 у.е.га

Таким чином, незважаючи на ріст продуктивності праці (+1280 у.е.га), обсяг механізованих робіт зменшився на 3760 у.е.га

за рахунок зменшення тракторного парку на 3 умовних одиниці (-5040 у.е.га).

2. Метод абсолютних різниць полягає в тому, що знаходять різницю між фактичною і базисною величинами факторів і визначають її вплив на результат. Це по суті винесення спільного множника формул ланцюгових підстановок. Для наведеного вище прикладу першу підстановку можна записати так:

Ω₁ – Ω_п = n_т.ф∙ ω_р.п – n_т.п∙ ω_р.п = ω_р.п ( n_т.ф – n_т.п ) =

= 1680 ( 32 – 35 ) = 1680 ( - 3 ) = -5040 у.е.га; (3.5)

а другу підстановку – так:

Ω₂ – Ω₁ =n_т.ф· ω_р.ф – n_т.ф· ω_р.п = n_т.ф ( ω_р.ф – ω_р.п) =

= 32 ( 1720 – 1680 ) = 32 · 40 = 1280 у.е.га (3.6)

Таким чином, ми отримали ті ж самі результати.