- •Лабораторна робота 1 Метеорологічна станція, обладнання і порядок роботи, схема розміщення приладів на метеорологічному майданчику, порядок спостережень. Визначення часу на метеорологічній станції
- •Порядок і строки проведення спостережень на метеорологічній станції
- •Середні меридіани поясів
- •Лабораторна робота 2 Атмосферні явища
- •Описання різних явищ Опади, які випадають на земну поверхню
- •Лабораторна робота 3 Атмосферний тиск, прилади для визначення, спостереження і обробка інформації
- •1 . Барометр станційний чашечний ртутний
- •Лабораторна робота 4 Сонячна радіація. Види сонячної радіації. Прилади для вимірювання сонячної радіації.
- •Лабораторна робота 5 Температура повітря і грунту, прилади для вимірювання, порядок спостережень, обробка інформації і реєстрація
- •Лабораторна робота 6 Вимірювання вологості повітря
- •Лабораторна робота 7
- •Лабораторне заняття 8 Випаровування, прилади для визначення, спостереження, обробка інформації
- •Дощомір гги – 3000.
- •Лабораторна робота 9 Хмари, класифікація хмар, хмарність, спостереження за хмарами на метеорологічних станціях
- •Лабораторна робота 11 Прогноз погоди
- •Основні (тропосферні високі);
- •Вторинні (приземні низькі);
- •Верхні.
- •Лабораторна робота 13 Визначення дат стійкого переходу температури повітря через різні пороги і підрахунок сум активних і ефективних температур
- •Лабораторна робота 14 Агрометеорологічні прогнози
- •Середньодекадні значення температури повітря [13]
- •Лабораторне заняття 15 Заморозки, типи заморозків, прогнози заморозків
- •Значення коефіцієнту с в залежності від відносної вологості повітря (%) у 13 год.
- •Лабораторна робота 16 Прогноз запасів продуктивної вологи у грунті на початок вегетаційного періоду (на початок сіву ярових культур)
- •Середній місцевий час у дійсний полудень
- •Карта меж часових поясів
- •Зразок запису у книжку км-1
- •Вихідні дані для побудови рози вітрів (кількість випадків)
- •Код метеорологічний кн-01
Лабораторна робота 3 Атмосферний тиск, прилади для визначення, спостереження і обробка інформації
Мета роботи: Засвоєння поняття «атмосферний тиск», вивчення будови приладів, якими вимірюється атмосферний тиск, та правила користування ними, одиниці вимірювання, спостереження, обробка інформації, реєстрація
Прилади та обладнання: барометр станційний, барометр-анероїд, барограф
Теоретичні відомості
Повітря, яке оточує земну кулю, має масу і тисне як на поверхню землі, так і на всі предмети, які є на ній.
Атмосферним тиском називається сила з якою тисне на одиницю площі підстилаючої поверхні маса вертикального стовпа повітря, що знаходиться між земною поверхнею і верхньою межею атмосфери. Нормальний тиск повітря (при температурі 0° С на рівні моря на широті 45°) врівноважується тиском (масою) ртутного стовпа висотою 760 мм і площею поперечного перерізу 1 см2. Атмосферний тиск вимірюється висотою ртутного стовпа у міліметрах (мм), вага якого врівноважується тиском атмосфери, На висоту ртутного стовпа здійснює вплив, крім зміни атмосферного тиску, температура і сила тяжіння. Тому для порівняння значень, висота ртутного стовпа приводиться до температури 0° С, широти 45° і рівня моря. На рівні моря і на широті 45° прискорення сили тяжіння g = 980,6 см/сек2.
У відповідності з міжнародною системою одиниць вимірювання СИ, основною одиницею для вимірювання атмосферного тиску є гектопаскаль (гПа), 1 гПа = 100 Па. Паскаль (Па) дорівнює силі в 1 ньютон (Н), що діє на площу 1 м2, тобто 1 Па = 1Н/м2.
Однак, на практиці застосовують в основному одиниці вимірювання тиску: мілібар (мб) і міліметр ртутного стовпа (мм рт. ст.). Мілібар – одиниця атмосферного тиску, яка дорівнює силі у 1000 дін, що діє на 1 см2.
Співвідношення між системними та позасистемними одиницями атмосферного тиску:
1 гПа = 1 мб = 0,75 мм рт. ст.;
1 мм рт. ст. = 1,33 мб = 1,33 гПа.
Тиск атмосфери з підняттям вгору зменшується. Чим вище розміщена точка, або поверхня, тим на неї тисне менша маса атмосфери. Зміну тиску з висотою визначають за барометричним рівнянням, найпростіші формули якого мають вигляд:
1) формула Бабіне (застосовується при різниці висот до 2 – 3 км)
h = 16000 (1+αtс) (PH – PB)/( PH + PB) (3.1)
2) скорочена формула Лапласа (застосовується при різниці висот понад 2 – 3 км)
h = 18400 (1+αt) lg (PH / PB), (3.2)
де h – різниця висот двох точок, м;
PH і PB – тиск у нижній і верхній точках, гПа;
α – коефіцієнт об’ємного розширення повітря
α = 1/273 К = 0,004,
де tс – середня температура повітря, 0С
tс = (tн + tв) / 2, (3.3)
де tн і tв – температура в нижній і верхній точках, 0С.
Зміна тиску з висотою характеризується поняттям барична ступінь (барометрична сходинка) – це відстань h (м) по вертикалі, на якій тиск змінюється на 1 мб або 1 гПа. Визначають баричну ступінь із рівняння Бабіне
h = 8000 (1+ αt) / P, (3.4)
де t і Р – відповідно температура 0С і тиск повітря, гПа, мб, у точці для якої визначають баричну ступінь.
Атмосферний тиск за допомогою формули 3.5 приводять до рівня моря:
Рм = Рст + Н / h, (3.5)
де Рм – тиск на рівні моря, гПа, мб, Рст – тиск на метеорологічній станції, гПа, мб, Н – висота станції над рівнем моря, м, h – барична ступінь, гПа, мб на 1 м.
За допомогою барометричних формул можна визначити висоти окремих точок місцевості над рівнем моря.
В
Рис.
3.1. Станційний чашечний барометр
Згідно [1] на метеостанціях визначаються наступні характеристики атмосферного тиску: тиск на рівні станції; тиск приведений до рівня моря; значення баричної тенденції; характеристика баричної тенденції
Прилади для вимірювання атмосферного тиску.
Для вимірювання атмосферного тиску в даний момент часу використовують ртутні барометри і барометри-анероїди (М-67; М-98; БАММ-1), а для безперервної реєстрації змін атмосферного тиску протягом доби, або тижня застосовують добові, або тижневі барографи (М-22АС або М-22АН)
Р
Рис.
3.2. Шафа барометрична