Описання різних явищ Опади, які випадають на земну поверхню

Тверді опади

Обложний сніг – випадіння опадів у вигляді сніжинок різноманітної кристалічної форми, пластівців (до 8-10 см у діаметрі) із шарувато-дощових хмар безперервно або з короткими переривами, але на протязі тривалого проміжку часу.

Зливовий сніг – випадіння снігу, яке характеризується неочікуваним початком і кінцем снігопаду, різкими коливаннями його інтенсивності і короткочасності найсильнішої його частини із купчасто-дощових хмар.

Обложний мокрий сніг – випадіння опадів у вигляді снігу або снігу з дощем, яке відрізняється особливостями зазначеними в описанні обложного снігу.

Зливовий мокрий сніг – мокрий сніг зливового характеру, який відрізняється особливостями вказаними в описаннях зливового снігу.

Снігова крупа – опади, які випадають у вигляді непрозорих снігових крупинок білого або матово-білого кольору кулеподібної форми діаметром, звичайно, від 2 до 5 мм із купчасто-дощових хмар, при температурі близько 0 ⁰С.

Снігові зерна - опади, які випадають у вигляді непрозорих матово-білого кольору паличок або крупинок, діаметр крупинок не перебільшує 1 мм із шаруватих хмар.

Льодова крупа - опади, які випадають у вигляді льодових прозорих крупинок, у центрі яких є невелике біле непрозоре ядро (кулеподібної форми). Діаметр крупинок, звичайно, від 2 до 5 мм. Льодова крупа часто випадає разом з дощем і спостерігається головним чином весною і восени.

Льодовий дощ - опади у вигляді мілких твердих зовсім прозорих льодових кульок діаметром 1-3 мм, які створюються із дощових крапель, коли вони при своєму падінні попадають із теплого шару атмосфери у холодний, де і замерзають.

Град - явище випадіння опадів у вигляді шматочків льоду різноманітних форм і розмірів. Ядро градин звичайно непрозоре, іноді огорнуте прозорим шаром або декількома прозорими і непрозорими шарами. Розміри діаметра ядра градин 4-5 мм, але бувають і більших розмірів – до декількох сантиметрів. Град випадає переважно у теплий період року із купчасто-дощових хмар і звичайно супроводжується зливовим дощем з грозою.

Рідкі опади

Обложний дощ - випадіння рідких опадів у вигляді крапель різного розміру головним чином із шарувато-дощових хмар безперервно або з короткими переривами, але на протязі довготривалого проміжку часу і без різких коливань у інтенсивності дощу.

Зливовий дощ - дощ, який характеризується раптовістю початку і кінця випадіння, короткочасністю випадіння і різкими коливаннями його інтенсивності, випадає із купчасто-дощових хмар і супроводжується у деяких випадках грозою.

Мряка - випадіння рідких опадів у вигляді дуже мілких крапель діаметром не більше 0,5 мм із шаруватих хмар або туману.

Опади, які створюються на поверхні землі і на предметах

Тверді опади

Іній - являє собою білі опади ніжної кристалічної будови. Іній з’являється найчастіше вночі, іноді вже з вечора, а взимку і вдень на поверхні землі і на наземних предметах у тих випадках, коли їх температура опускається нижче 0⁰.

Твердий наліт - легкий білий наліт із мілких льодових кришталиків які за будовою схожі на іній або паморозь, але відрізняється від них умовами утворення. Він утворюється, звичайно, у похмуру погоду , коли після більш менш тривалих морозів настає потепління і дме порівняно теплий і вологий вітер. Водяні пари із повітря, торкаючись з великими предметами, поверхня яких залишається ще довгий час холодною, переходять в твердий стан і осідають на цих предметах у вигляді твердого нальоту. Найбільший наліт виростає на предметах, які мають велику масу і гладку поверхню: куски граніту, колони, огорожі, стіни будинків, баки з пальним і т.п.

Ожеледь - це шар льоду, яки наростає на будь-яких предметах при морозі внаслідок намерзання крапель переохолодженого дощу або мряки. Ожеледь формується переважно з навітряної сторони предметів. Вона спостерігається звичайно при слабких морозах (від 0 до -3⁰С) і більше.

Зерниста паморозь - це снігоподібні рихлі опади, які наростають на проводах, тонких гілках дерев, окремих травинках і т.п., переважно у туманну вітряну погоду. Вона має матово-білий колір і утворюється внаслідок намерзання на предмети переохолоджених крапель туману. Зерниста паморозь іноді може бути по зовнішньому вигляду схожа на мутну ожеледь.

Кристалічна паморозь - це шар кришталиків льоду, які наростають переважно на тонких предметах у туманну погоду при штилі або слабкому вітрі. При осіданні на тонкі крони дерев, проволоку, волокна і т.п. кристалічна паморозь має вигляд пухнастої гірлянди, яка легко осипається при торканні. Вона виникає в результаті безпосереднього переходу у лід парів води, які утворюються при випаровуванні крапель туману.

Рідкі опади

Роса - рідкі опади, які виділяються на поверхні землі і на предметах із прилеглого до них повітря при температурі вище 0⁰. Роса з’являються подібно інею у ясні ночі, іноді з вечора, переважно у тиху погоду або при слабкому вітрі. Вона більш поширена на відкритих горизонтальних поверхнях (на траві, листі кущів і дерев, дахах, відкрито лежачих дошках і т. ін).

Рідкий наліт - водяний наліт, який утворюється на кам’яних стінах, камінні, стовбурах дерев та інших предметах переважно з навітряної сторони. Він утворюється у теплу пору року при такій зміні погоди, як твердий наліт взимку, тобто переважно в похмуру погоду, коли після тривалого відносно холодного періоду дме теплий і вологий вітер. Його поява можлива в будь-яку пору доби.

Тумани

Туман - наявність у повітрі дуже мілких, невидимих оком крапель води у такій кількості, при якій у повітрі відчувається вологість, а горизонтальна видимість стає менше 1 км. Колір туману білуватий, але у фабрично - заводських районах він може приймати брудножовтий і сірий відтінок.

Прозорий туман - туман, при якому горизонтальна видимість менше 1 км, так як і при суцільному тумані, але над головою спостерігача, який знаходиться в тумані, просвічується небо або видні хмари.

Поземний туман - туман, який розташовується невисоким шаром, переважно над низькими містами і над водою – над морем, озером, річкою, болотом, луками і т.п., найчастіше у бік від станції. Висота поземного туману може досягати 2 м.

Поземні тумани виникають головним чином у ясну погоду протягом ночі і звичайно розсіюються після сходу сонця.

Димка (туманне повітря) - дуже розріджений туман сірого кольору, який складається із найменших крапель води, але не дає відчуття вологості. Горизонтальна видимість при наявності димки 1 км і більше, але менше 10 км.

Парування моря ( озера, річки ) - клубчастий невисокий туман іноді доволі щільний, який з’являється над незамерзлим морем, озером або річкою у холодну пору року при великих різницях температури води і повітря. Це явище не розповсюджується над сушею, а виникає виключно над водною поверхнею.

Льодовий туман - туман, який складається не із крапель, а із льодових голок. Такий туман спостерігається лише при великих морозах.

Заметілі

Заметіль (завірюха) - перенесення снігу по вітру майже в горизонтальному напрямку, яке часто супроводжується вихровими рухами сніжинок. Заметілі замітають дороги і дуже обмежують видимість.

Заметіль з випадінням снігу - заметіль, при якій можна встановити, що відбувається випадіння снігу із хмар, підняття снігу з поверхні землі при цьому іноді може і не спостерігатися.

Низова заметіль – заметіль, при якій із хмар сніг не випадає, а відбувається лише перенесення снігу сильним вітром з поверхні землі до висоти, яка іноді досягає кількох метрів. При низовій заметілі нерідко можна спостерігати небо.

Поземок - явище, коли перенос снігу відбувається лише біля поверхні землі. Поземок часто спостерігається при абсолютно безхмарному небі.

Електричні явища

Близька гроза - електричний розряд в атмосфері, який проявляється у вигляді блискавки з громом. Проміжок між блискавкою і наступним за нею громом може не перевищувати 10 секунд, що відповідає відстані грози від станції не більше 3 км; розкати грому при цьому супроводжуються сильними ударами і тріском

Віддалена гроза - гроза, при якій проміжок часу між блискавкою і наступним громом перевищує 10 секунд або чутний лише глухий грім, а блискавка не помітна.

Сполохи - віддалена блискавка без грому.

Полярне сяйво - явище, яке спостерігається у вигляді світлої дуги, кінці якої сягають горизонту, причому частина неба між дугою і горизонтом представляється темною. Від цієї дуги звичайно відкидаються угору промені світлими рухливими смугами, нерідко забарвленими у смарагдово–зелений і кармінно–помаранчевий колір. Іноді смуги з’являються без дуги. Полярне сяйво спостерігається також у вигляді рухливої стрічки або завіси, окремі частини якої постійно змінюють як своє положення, так і відтінок. Воно спостерігається у високих широтах північної частини небосхилу.

Оптичні явища

Веселка - явище, яке має вид дуги кола, звичайно забарвленою у кольори спектру, причому внутрішня частина дуги забарвлена у фіолетовий колір, а зовнішня – у червоний. Веселка з’являється на фоні хмари, із якої йде дощ, коли на протилежній стороні неба світить сонце. Часто спостерігаються дві веселки, які розташовані одна під одною. Нижня – більш яскрава, верхня – ширша нижньої, але менш яскрава. Кольори у верхній частині райдуги розташовуються у зворотному порядку.

Коло навколо сонця (гало) - явище в вигляді світлого білуватого кільця, яке оточує сонце, радіусом 22⁰, рідше радіусом 46⁰. Внутрішня, тобто повернута до сонця, кайма кола буває іноді забарвлена у червоний колір. Зовнішня – у синюватий, частіше буває видно лише частку кола. Гало спостерігається у хмарах верхнього ярусу.

Коло навколо місяця - явище, дуже подібне колу навколо сонця.

Вінець навколо сонця - райдужне коло невеликого радіусу, яке є каймою сонця. Кольори вінця розміщуються зворотно кольорам кола навколо сонця – внутрішня кайма забарвлена у синюватий колір, а зовнішня – у бурувато–червоний.

Вінець навколо місяця - явище, аналогічне вінцю навколо сонця.

Стовпи навколо сонця - білуваті, іноді райдужні смуги у вигляді стовпів з обох боків сонця і над сонцем. Вони спостерігаються біля горизонту і є частинами кола великого радіусу навколо сонця.

Міраж - оптичне явище, яке полягає у тому, що у повітрі з’являється зображення реально існуючого предмету, звичайно у більш чи менш викривленому, а іноді перевернутому вигляді; самого предмету спостерігач може при цьому не бачити. Міраж часто спостерігається у пустелях.

Різноманітні явища

Бурний вітер - відмічається як у строки спостережень, так і між строками, тільки у тому випадку, коли швидкість вітру у середньому за 2 хвилини досягала або перевищувала 15 м/сек, тобто якщо середнє положення легкої дошки флюгера на протязі 2 хвилин знаходиться вище 6-го штифта на дузі, а важкої – біля і вище 4-го штифта.

Шквал - раптовий сильний порив вітру, який спостерігається, як правило, при зливових хмарах і опадах. Шквали спостерігаються не частіше 1 – 2 разів протягом години.

Вихор - вихровий рух повітря, який виникає біля поверхні землі у малохмарну погоду при сильному перегріві підстилаючої поверхні. Цей рух високо вгору не розмножується і порівняно швидко затухає. Вихор піднімає з поверхні землі пил, пісок і дрібні предмети.

Смерч - вихор, який утворюється під добре розвинутою купчасто–дощовою хмарою і потім розповсюджується у вигляді гігантського хоботу або рукава до поверхні землі або моря. Наближаючись до поверхні землі або моря, він втягує і піднімає, іноді до великої висоти воду, пил, пісок, а нерідко і досить важкі предмети (дошки, покрівлі і т. п.).

Пилова (піщана) буря - явище, коли при сильному вітрі у повітря підніма-ється багато пилу, піску, часточок сухої землі, внаслідок чого виникає помутніння атмосфери і видимість значно зменшується.

Мгла - явище суцільного помутніння повітря, внаслідок наявності в ньому багатьох мілких твердих частинок пилу, диму від лісних або торф’яних пожарищ і т. п. При мглі віддалені предмети приймають синюватий відтінок, а сонце, особливо коли воно знаходиться низько біля горизонту, - червоно – жовтуватий. При мглі видимість менше 10 км, але вона може знижуватися до 1 км і менше в залежності від сили мгли. Цим і звичайно малою вологістю повітря мгла відрізняється від димки.

Сніговий покрив - шар снігу, який випав, і закриває більше половини видимої земної поверхні.

Льодові голки - дрібні прозорі льодові кришталики у вигляді пластинок або луски, які плавають в повітрі і сяють на сонці у зимові морозні дні. Льодові голки дають сяючі стовпи над відкритими потоками світла, наприклад вуличними ліхтарями та ін.

Чисте повітря - повітря, яке відрізняється великою прозорістю і чистотою. Ознаками особливо чистого повітря є повна яскравість деталей і чистота фарб ландшафту на відстані 10 км і більше при видимості біля 9 балів, а також різкі темно – сині риси віддалених гірських хребтів.

Спостереження за атмосферними явищами та їх запис

Спостереження за атмосферними явищами належить проводити керуючись такими правилами:

1. Стежити за всіма виникаючими явищами необхідно протягом всієї доби;

2. Вид явища необхідно визначати у відповідності з описаними явищами;

3. Відмічати явища необхідно умовними знаками;

4. Якщо явище, що спостерігається, дуже відрізняється від явищ, перерахованих раніше, то його наявність необхідно записати у графу «Примітка». Це явище необхідно детально описати; Належить провести оцінку інтенсивності явища на око і відзначити її. Інтенсивність явища можна оцінити як по його величині так і по самому процесу явища; Оцінка інтенсивності явища проводиться показниками: 0-для дуже слабкого явища і 3 – для дуже сильного. Показник 1 при умовному позначенні атмосферного явища не ставиться.

Приклад запису: ●⁰ – слабкий дощ, ● – помірний дощ, ●² – сильний дощ

5. Явища, які спостерігаються, необхідно записувати у графу «Атмосферні явища» книжки КМ -1; реєстрація атмосферних явищ у книжці КМ-1 здійснюється в основні кліматологічні строки спостережень (1, 7, 13, 19 год.), а на деяких метеорологічних станціях – у синоптичні строки спостережень (3, 9, 15, 21 год.) московського декретного часу (додаток Г)

6. При великій інтенсивності явищ (грози, граду, зливи, заметілі, ожеледі, паморозі та ін..), які призвели до пошкодження, необхідно детально описати на початку книжки спостережень на сторінці «Видатні метеорологічні явища» як саме явище, так і викликане ним пошкодження;

7. При наявності грози, крім часу початку і кінця її, визначається і відмічається напрямок звідки було чути перший і останній грім. Ці відомості записують в графу «Атмосферні явища»;

8. У випадку випадіння граду необхідно записати розміри (середню вагу) градин і дати описання рідких по величині градин, а також відзначити пошкодження, які викликав град.

Екологічно небезпечні метеорологічні явища

Екологічно небезпечні (стихійні) явища являють собою атмосферні явища, які мають аномальний характер.

Метеорологічне явище є небезпечним, якщо при його утворенні необхідно приймати спеціальні заходи для запобігання втрат у певній галузі народного господарства.

Найбільш небезпечними є такі явища, які по своїй інтенсивності, тривалості або площі розповсюдження можуть завдати або завдають значні збитки народному господарству.

До небезпечних (стихійних) метеорологічних явищ належать:

1. Суховій - вітер при високій температурі і низькій вологості повітря, або збереженні протягом 3-5 діб температури більш 25⁰С і відносної вологості повітря 30% і менше, при вітрі 5 м/с і більше. Температура протягом суховію може сягати до 35…40⁰С;

2. Сильний дощ – кількість опадів 50мм і більше протягом 12год і менше, а у гірських, селевих і зливонебезпечних районах – 30мм і більше;

3. Великий град – діаметр градин 20мм і більше;

4. Вітер, шквали, смерчі – максимальна швидкість вітру 25м/с і більше;

5. Потужні пилові бурі – швидкість вітру 15 м/с і більше;

6. Сильні заметілі – швидкість вітру протягом дня і ночі 15 м/с і більше;

7. Сильні снігопади – кількість опадів 20мм і більше за 12 год. і менше;

8. Потужна ожеледь – діаметр відкладень на проводах стандартного ожеледного станка 20 мм і більше;

9. Сильні тумани – видимість 100м і менше;

10. Сильний мороз – температура знижується до -25⁰С і нижче;

11. Сильна спека – температура досягає 30⁰С і вище;

12. Заморозки – зниження температури повітря на поверхні ґрунту до 0⁰С і нижче у вегетаційний період (з температурою вище 5⁰С).

З усіх небезпечних метеорологічних явищ, які спостерігаються на території України частіше всього бувають сильні дощі.

Завдання до лабораторної роботи

Визначити:

1. По умовним позначенням види атмосферних явищ.

2. Типи і критерії екологічно небезпечних атмосферних явищ.

3. Зробити запис спостережень за атмосферними явищами у зразок книжки КМ-1 (вихідні дані).

Питання до самоконтролю

1. Види і умовні позначення опадів, які випадають на земну поверхню.

2. Які опади створюються на поверхні землі і на предметах?

3. Що таке туман, умовні позначення і види туманів?

4. Види заметілей і їх позначення.

5. Види електричних і оптичних явищ в атмосфері і їх позначення. Чим відрізняється ближня гроза від віддаленої?

6. Які атмосферні явища є небезпечними і їх критерії?

7. Порядок спостережень і реєстрації атмосферних явищ на метеорологіч-них станціях.