Середні меридіани поясів

№ поясу	0	I	II	III	IV	V	IV	VII	VIII	IX	X	XI	ХII
Середній меридіан	0	150	300	450	600	750	900	1050	1200	1350	1500	1650	1800

У кожному такому поясі по всій його ширині приймають один і той же час, який дорівнює середньому сонячному часу середнього меридіана даного поясу. Різниця часу двох сусідніх поясів дорівнює 1 годині. Час кожного поясу відрізняється на число годин, яке дорівнює номеру поясу. Якщо, наприклад, у поясі IV настало 5год 12хв, то це означає, що такий середній час настав на меридіані 60⁰, але він поширюється на смугу у 15⁰, по 7,5⁰ до сходу і заходу від меридіана 60⁰, тобто від 52,5⁰ до 67,5⁰.

Рух сонця проходить зі сходу на захід, тому час «збільшується» на схід і «зменшується» на захід. Україна розташована у ІІ часовому поясі.

Приклад 1: У поясі V настало 13год. 43хв. 8 сек. Визначити час у поясі VII.

Так як пояс VII розташований на схід від поясу V, то час поясу VII іде попереду відносно часу поясу V, при цьому різниця дорівнює 2 години, таким чином у поясі VII буде 15год. 43хв. 8сек.

Теоретично межі поясів повинні йти по меридіанам, які розташовуються на 7,5⁰ до сходу і заходу від середнього меридіана даного поясу. Так, наприклад, межа поясу II повинна точно йти по меридіанам 22,5 і 37,5⁰, так як середнім меридіаном поясу є 30⁰. Але практично межа поясів точно по меридіанам проведена тільки у відкритих морях і малонаселених місцевостях. У других місцевостях при проведенні меж приймають до уваги межі країн, а всередині їх території економічні зв’язки між окремими районами. Тому у дійсності межі поясів являють собою звивисті лінії, які співпадають з межами країн, межами адміністративних районів і природними межами (додаток Б).

Декретний час. З метою найбільш раціонального використання світлового часу з 16 липня 1930 р. у СРСР декретом СНК СРСР стрілка годинника була переведена на одну годину наперед відносно поясного часу. Цією постановою був введений, так званий, декретний або громадянський час, який іде на 1 годину поперед відносно поясного часу. Тобто, декретний час відповідає не середньому меридіану поясу, а меридіану наступного по порядку поясу, тобто меридіану, який розташований на 15⁰ ближче до сходу.

Наприклад: у поясі II приймається час не меридіана 30⁰, а меридіана 45⁰ східної довготи.

Таким чином, є чотири обчислення часу: дійсний сонячний, середній сонячний, поясний і декретний. Тому, що метеорологічні спостереження здійснюються у певні строки по середньому місцевому сонячному або декретному часу, спостерігач повинен знати способи переходу від одного часу до іншого.

Перехід від поясного і декретного часу до середнього місцевого часу:

Для визначення середнього місцевого сонячного часу на метеорологічній станції по поясному часу необхідно знати довготу пункту спостережень, тобто меридіан, який проходить через нього, з точністю до однієї хвилини довготи.

Визначивши різницю довгот між середнім меридіаном даного поясу і пунктом спостережень, цю різницю необхідно перевести у час (додаток В), користуючись наступними даними:

360⁰ дуги відповідають 24 годинам;

000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000015⁰ - - - - - - - - - - - - - - 1 годині;

1⁰ - - - - - - - - - - - - - - - - 4 хвилинам;

1' - - - - - - - - - - - - - - - - - 4 секундам.

Розрахований по різниці довгот час додають або віднімають від поясного середнього меридіана поясу, де знаходиться метеорологічна станція.

Приклад 2. Довгота метеорологічної станції дорівнює 68⁰ 16' до сходу від Гринвіча, тобто вона знаходиться у поясі V. Необхідно визначити який буде середній місцевий сонячний час, якщо за поясним часом поясу V він складає 12 годин.

Середній меридіан поясу V дорівнює 75⁰. Якщо за поясним часом поясу V настало 12 годин, то це означає, що 12 годин настало на меридіані 75⁰.

Метеорологічна станція знаходиться на меридіані 68⁰ 16', таким чином, вона знаходиться на захід від меридіану 75⁰; різниця довгот дорівнює

75⁰ – 68⁰ 16' = 6⁰ 44'.

Переводимо цю різницю довготи у час, одержуємо 26хв. 56сек. Так як станція знаходиться на захід від середнього меридіана поясу, то часу на ній менше на 26хв. 56сек. Таким чином, коли у поясі V буде 12 годин, на станції за середнім місцевим сонячним часом буде:

12год. – 26хв. 56сек. = 11год. 33хв. 04сек.

Приклад 3. Довгота станції 48⁰ 12' до сходу від Гринвіча, за декретним часом поясу III настало 13год. 18хв.

Визначити яким повинен бути середній місцевий час на метеорологічній станції у цей момент. Декретний час попереду поясного на одну годину, отже, поясний час поясу III буде дорівнювати 12год. 18хв. Цей час буде точним середнім сонячним часом для середнього меридіана поясу, тобто для 45⁰. Різниця довготи між даною метеостанцією і середнім меридіаном поясу III дорівнює

48⁰ 12' – 45⁰ = 3⁰ 12'.

Переводимо цю різницю довготи у час отримуємо 12хв. 48сек. Так як станція розташована на схід від середнього меридіана поясу III, то часу на ній більше на 12хв. 48сек. Отже, коли по декретному часу поясу III було 13год. 18хв., на станції по середньому місцевому сонячному часу буде

12год. 18хв. + 12хв. 48сек. = 12год. 30хв. 48сек.

Таким чином, знаючи поясний або декретний час і довготу станції, можливо завжди розрахувати точний середній місцевий сонячний час, по якому необхідно здійснювати метеорологічні спостереження.

Приклад 4. Необхідно визначити середній поясний час у пункті спостережень з довготою 25º східної довготи у момент одержання 12-годинного сигналу з Лондона. Пункт знаходиться у ІІ часовому поясі. Оскільки різниця між номерами поясів дорівнює 2 год., то різниця у поясному часі Лондона (Гринвіча) і пункту спостережень складає 2 години. Таким чином, у пункті спостережень буде 12+2 = 14 год. поясного часу. Різниця довгот центрального меридіану і меридіану пункту спостережень складає 30º - 25º = 5º. Відповідно ця різниця, яка переведена в одиниці часу буде дорівнювати 5º × 4 хв. = 20 хв. Так як пункт знаходиться на захід від центрального меридіану ІІ часового поясу, то для нього: 14 год. 00 хв – 00 год. 20 хв. = 13 год. 40 хв.

Таким чином, місцевий середній сонячний час на момент отримання 12 – годинного сигналу з Лондона буде складати для пункту спостережень 13 год. 40 хв.

Починаючи з квітня 1981 року був введений так званий «літній» і «зимовий» час. З кінця березня (остання субота березня) годинники переводять на одну годину вперед, а з останньої суботи жовтня – на 1 годину назад. Умовно можна назвати цей час декретним.

Годинники метеорологічних станцій систематично повіряються і виставляються за місцевим середнім сонячним часом.

Сигнали часу подаються по радіо різними астрономічними обсерваторіями, а також мовними радіостанціями. При повірці годинників за радіосигналами необхідно знати передусім час якого поясу передає метеостанція.

Приклад 5. З Києва (довгота - 30º 30' сх. .д) отримано сигнал перевірки часу, який передано о 15 годині за декретним часом влітку. Годинник у пункті спостережень показує 14 год. 06 хв. місцевого сонячного часу. Необхідно перевірити, чи правильно йде годинник.

Київ розташований у ІІ часовому поясі і, відповідно, передає сигнал 14 годин поясного часу ІІ поясу. Різниця довготи Києва і центрального меридіана ІІ часового поясу складає: 30º 30' – 30º 00' = 00º 30'. Ця різниця у часі дорівнює 00º 30' × 4 с. = 120 с. = 00 год. 02 хв. Годинник на станції повинен показувати 12 год. 02 хв. місцевого сонячного часу. Таким чином поправка годинника – 4 хв.

Завдання до лабораторної роботи

1. Зробити схематичний план метеорологічних майданчиків для станцій з великим і невеликим об’ємом робіт.

2. Скласти таблицю строків спостереження основних метеорологічних величин на метеостанції.

3. Провести розрахунки переходу від поясного і декретного часу до середнього місцевого сонячного часу для метеорологічних станцій розташованих у різних поясах.

4. Визначити місцевий середній сонячний час на метеорологічній станції по сигналу часу з Лондона (Гринвіча).

5. Ввести поправку у показання годинника на метеорологічній станції (середній місцевий сонячний час) по отриманому сигналу перевірки часу з будь-якого поясу.

Питання до самоконтролю

1. Завдання гідрометеорологічних станцій.

2. Основні метеорологічні величини.

3. Вимоги до метеорологічного майданчика і розташування приладів на ньому.

4. Порядок і строки спостережень на метеорологічних станціях.

5. Які метеорологічні величини вимірюються за допомогою приладів, а які визначаються візуально?

6. Які дистанційні і автоматичні системи вимірювань застосовуються у гідрометеорологічній службі?

7. Що таке істинний (дійсний) час і середній місцевий сонячний час?

8. Як визначається поясний і декретний час.

9. По якому часу здійснюється спостереження на метеорологічних станціях?

10. Що таке рівняння часу?

11. На скільки поясів поділяється земна куля і скільки градусів довготи складає один пояс.

12. Яке співвідношення між градусами довготи і часом?

13. Як здійснити перехід від поясного і декретного часу до середнього місцевого сонячного часу?

14. Як ввести поправку у показання годинника (середній сонячний час) на метеорологічній станції по отриманому сигналу перевірки часу з будь-якого поясу?