Лабораторна робота 14 Агрометеорологічні прогнози

Мета роботи: Засвоїти поняття і види агрометеорологічних прогнозів; порядок складання прогнозу теплозабезпеченості та вологозабезпеченос-ті вегетаційного періоду, розрахунку гідротермічного коефіцієнту Г. Т. Селянінова і коефіцієнту зволоженості Д. І. Шашко.

Матеріали: Вихідні дані для розрахунку теплозабезпеченості і вологозабезпеченості вегетаційного періоду, таблиці для складання прогнозу.

Загальні положення

Одним із найважливіших видів агрометеорологічного обслуговування сільського господарства є агрометеорологічні прогнози – науково обґрунто-вані передбачення впливу очікуваних агрометеорологічних умов на стан і продуктивність сільськогосподарських рослин.

Вихідними даними для агрометеорологічних прогнозів являються спостереження за метеорологічними умовами і станом посівів у поточному році, які виконуються на мережі агро і метеорологічних станцій і постів, довгострокові прогнози погоди, агрокліматичні довідники і атласи.

Агрометеорологічні прогнози складаються звичайно з передчасністю не менше одного місяця, а в окремих випадках 2-3 місяці. Виправдовуваність агрометеорологічних прогнозів частіше за все достатньо висока (80-90% і більше). Агрометеорологічні прогнози складаються в основному у обласних гідрометцентрах. Вони не є універсальними, кожен метод прогнозу може бути застосований тільки для певних кліматичних зон, ґрунтових умов, сортів рослин і т. ін.

Агрометеорологічні прогнози по змісту можливо розділити на 5 основних груп:

1. Прогнози агрометеорологічних умов;

2. Фенологічні прогнози;

3. Стану зимуючих культур весною;

4. Врожайності основних сільськогосподарських культур, трав, рослинності пасовищ і якості врожаю;

5. Ефективності окремих агрометеорологічних і меліоративних заходів.

Прогнози агрометеорологічних умов

Прогноз забезпеченості теплом вегетаційного періоду

Визрівання сільськогосподарських культур залежить від тепло- та вологозабезпеченості вегетаційного періоду. У районах достатнього зволоження - тільки від забезпеченості теплом. Особливо це стосується теплолюбних культур. Зараз існує метод розрахунку забезпеченості теплом періоду вегетації уже навесні.

Теоретичні положення щодо можливості складення прогнозу забезпеченості теплом вегетаційного періоду розроблені Ф.Ф.Давітая та мають за основу зв'язок між строком початку весни і загальною кількістю тепла влітку. За початок вегетаційного періоду (для теплолюбивих культур) умовно прийнята дата стійкого переходу температури повітря через 10°С навесні. Чим раніше настає ця дата, тим більша сума температур накопичується за вегетаційний період, тобто за період між датами переходу температури повітря через 10°С навесні і восени.

Характер залежності сум температур вище 10°С від початку весняних процесів неоднаковий у різні відрізки вегетаційного періоду. У другій половині вегетаційного періоду зв'язок ∑t_>10°С з датою початку вегетаційного періоду ще більш тісний, ніж у першій.

Крім того, Ф.Ф. Давітая також установив та обґрунтував залежність між початком весни та тривалістю вегетаційного періоду. Таким чином, розробки Ф.Ф. Давітая дають можливість за датами переходу температури повітря через 10°С розраховувати:

• очікувану суму температур вище 10°С за вегетаційний період;

• тривалість вегетаційного періоду.

Залежність сум температур за період від переходу температури повітря через 10°С весною та восени у загальній формі має вигляд:

, (14.1)

де ∑t _>10°С – прогнозована сума активних температур, С

А і а₁ – числові коефіцієнти, які залежать від місця розташування району (станції);

D - дата переходу температури повітря через 10°С або кількість днів від 01.03, 01.04 в залежності від того на який місяць припадає сама рання дата переходу температури через +10С.

У табл. 1 наведені значення коефіцієнтів А та а₁ з рівняння (14.1), які використовуються при обчисленні сум температур. В цій же таблиці відмічено місяць, у якому спостерігається самий ранній перехід температури повітря через 10° С весною, для метеорологічних станцій України – квітень.

Таблиця 14.1

Значення коефіцієнтів А та а₁ з рівняння (14.1) та середньоквадратичні відхилення сум температур (σ)

Станція	Самий ранній перехід темпера­тури повітря через 10°С, місяць	А	а1	±σ
Чернігів	квітень	3390	25,43	220
Київ	«-»	3270	23,07	230
Житомир	«-»	3100	22,11	220
Тернопіль	«-»	2910	16,62	220
Львів	«-»	3140	23,75	230
Чернівці	«-»	3190	18,65	230
Південно-
Дністровськ	«-»	3310	22,25	240
Умань	«-»	3270	23,82	220
Полтава	«-»	3330	21,71	240
Харків	«-»	3300	22,06	250
Луганськ	«-»	3370	17,91	220
Дніпропетровськ	«-»	3540	18,65	230
Кіровоград	«-»	3300	18,16	220
Запоріжжя	«-»	3630	22,70	220
Херсон	«-»	3790	18,01	240
Одеса	«-»	3740	20,45	220
Кишинів	«-»	3700	23,68	220

Прогноз забезпеченості теплом вегетаційного періоду (∑t_>10°С) складається відразу ж після стійкого переходу температури повітря через 10°С навесні. Дата такого переходу визначається за середніми за декаду температурами повітря графічним способом або за формулою (14.2) навесні та восени:

, (14.2)

де S – кількість днів, яка дозволяє визначити дату переходу;

k - температура, дату стійкого переходу через яку необхідно визначити (поріг);

а - середньодекадна температура нижча к,°С;

b - середньодекадна температура вища к, °С;

d - кількість днів у декаді.

Отримана у розрахунках кількість днів (S) підраховується від початку тієї декади, у якій температура була нижче k і визначається D – дата переходу температури через поріг з урахуванням місяця, на який для даної станції припадає сама рання дата переходу температури через 10С.

Приклад розрахунку. Визначити дату стійкого переходу температури повітря через 10°С за середніми значеннями температури за декаду: