
- •2.Індивідуальний попит. Крива ціна-споживання.
- •3 .Ефект зростання зиску та ефект доходу
- •5.Ефект доходу та ефект заміщення
- •Споживчі уподобання
- •Основні теорії поведінки споживання
- •Крива байдужості. Карта кривих байдужості.
- •Бюджетні обмеження
- •Рівновага споживача
- •Побудуйте криву індивідуального попиту на основі кривої ціна – споживання
- •Як розкривається змість ефекту доходу.
- •17. Дайте визначення поняттю «Крива байдужості».
- •18. Індивідуальний попит. Крива доход-споживання.
- •19. Засоби визначення споживчих уподобань.
- •20. Охарактеризуйте властивості кривої байдужості.
- •21. Формування ринкового попиту.
Крива байдужості. Карта кривих байдужості.
Вибір споживача можна виразити за допомогою кривої байдужості, тобто такої лінії, яка характеризує стан, де споживачам байдуже, що обрати 14 одиниць блага У і 2 одиниці блага , чи 8 одиниць блага У і 4 одиниці блага Х, чи 4 одиниці блага У і 8 одиниць блага Х. Крива байдужості показує множину пар вибір який байдужий для споживача. Усі споживацькі пари на кривій байдужості забезпечують споживачеві однаковий рівень корисності. Модель бажаного – описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який споживчий кошик. Набір байдужості – це набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності. Поверхні байдужості – це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ. Крива байдужості – це лінія рівної корисності всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той самий рівень корисності. Карта байдужості – це сукупність кривих байдужості кожна з яких представляє інший рівень корисності. Крива байдужості завжди є увігнутою лінією, будь-який набір товарів, що характеризується точками вище і справа завжди більш привабливий ніж на кривій байдужості або нижче неї. Якщо рухатися в продовж кривої байдужості зверху вниз можна визначити якою кількістю товари У споживач згодний поступитися щоб отримати додаткову одиницю товару Х. Гранична норма заміни – це кількість одного блага від якого споживач змушений відмовитися, щоб одержати додаткову одиницю іншого блага. Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці. Для будь-якої точки на кривій байдужості ГНЗ дорівнює куту нахилу дотичної до кривої байдужості в даній точці. Різний нахил кривої байдужості характеризує різний ступень заміни одного товару іншим. Це дає можливість говорити про те, що існують набори товарів,які мають високу і низьку граничну норму заміни. Властивості кривої байдужості: 1.крива байдужості завжди є спадною лінією,тому і ГНЗ,і цінова еластичність попиту завжди є від’ємною величиною. 2.абсолютна величина нахилу кривої байдужості кожній її точці характеризується ГНЗ благ. 3. криві байдужості є випуклі до низу лінії,а це означає,що нахил кривої байдужості зміщується по мірі переміщення впродовж кривої байдужості зверху вниз,звідси витікає,що ГНЗ завжди буде зменшуватися,якщо збільшити споживання одного блага Х замість іншого У. 4. криву байдужості можна провести ч/з будь-яку точку простору. 5. криві байдужості не перетинаються,тобто вони є паралельними ліні
Бюджетні обмеження
Грошовий доход має обмежену величину. Оскільки споживач вкладає в свою справу обмежену кількість людських та майнових ресурсів, отриманий в результаті грошовий дохід також виявиться обмеженим за деяким виключенням .
Можливості споживача щодо задоволення своїх потреб характеризують лінії бюджетного обмеження (бюджетні лінії).
Зміни у цінах впливають на бюджетну лінію по-різному, в залежності від того, на який товар і в якій пропорції вони змінюються .Якщо змінюється ціна одного товару за незмінної ціни іншого і сталому доході, бюджетна лінія змінює кут нахилу внаслідок зміни співвідношення цін . Вона обертається навколо точки переривання того товару, ціна якого не змінилася. У ситуації, коли ціни товарів і доход змінюються одночасно і пропорційно, лінія бюджету не змінить свого положення. Нам відомо, що лінія бюджетного обмеження показує, які комбінації двох товарів можуть бути придбані при даному рівні цін на ці товари, при даній величині грошового доходу.