- •I. Система виховання, психолого-педагогічні проблеми особистості і колективу у зс України. 8
- •1.Загальні положення 68
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. 89
- •Конституція україни
- •Розділ 4. Верховна Рада України
- •Розділ 5. Президент України
- •Глава 1.
- •Про Концепцію виховної роботи у Збройних та інших військових формуваннях України
- •1. Передумови розроблення Концепції
- •2. Мета Концепції
- •3. Основний зміст та принципи виховної роботи.
- •4. Організація і керівництво виховною роботою.
- •2. Концепція виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України та її методологічне значення.
- •3. Структура виховної роботи в частині, підрозділі.
- •Особистість військовослужбовця та його індивідуальні особливості
- •1. Психологічна структура особистості, як основа індивідуальної роботи з військовослужбовцями.
- •2. Військовослужбовець як об'єкт вивчення.
- •Принципи та методи індивідуальної виховної роботи.
- •Форми вивчення особового складу.
- •3. Основні етапи вивчення індивідуальних особливостей воїна
- •Програма вивчення особистості воїна.
- •1. Загальні відомості про воїна
- •Психологія військового колективу, її вплив на боєздатність військових підрозділів.
- •1. Психологія військового колективу.
- •Військовому колективу притаманний ряд специфічних особливостей:
- •2. Колективна думка і її особливості.
- •3. Колективні настрої та традиції.
- •Дослідження суспільної думки в підрозділі.
- •1. Офіцерські Збори, як виразник суспільної думки. Основні положення, склад і структура.
- •2. Вимоги до організації і здійснення психологічних досліджень.
- •Розвідувальне дослідження (експрес-опитування).
- •Оформлення анкети:
- •3. Вивчення суспільної думки в ході навчального процесу.
- •Питання для самоконтролю.
- •II. Командир - організатор виховної роботи у підрозділі Єдиноначальність та культура взаємовідносин військовослужбовців
- •1. Командир – організатор виховної роботи в підрозділі.
- •2. Кодекс честі офіцера і вимоги до офіцерських кадрів.
- •1.Загальні положення
- •2. Моральні основи кодексу честі офіцера
- •2.1 Батьківщина
- •3. Військові традиції
- •4. Взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями
- •4.2 Взаємини з підлеглими
- •5. Відповідальність за порушення кодексу честі офіцера.
- •3. Конфліктні ситуації і шляхи їх подолання.
- •1. Якщо стало відомо про предпосилки до конфліктної ситуації, то необхідно:
- •2. У випадку коли інформація про наявність протиріч у міжособистістих (міжгрупових) взаємовідносинах воїнів потрапила на стадії конфлікту що вже почався, необхідно:
- •Індивідуальна виховна робота, її планування та проведення
- •1. Індивідуальний підхід у вихованні військовослужбовців.
- •2. Складові системи індивідуально-виховної роботи.
- •Питання для самоконтролю.
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. Система виховної роботи у підрозділі.
- •1. Методологічні основи виховної роботи у Збройних Силах України
- •2. Закономірності, принципи та основні напрямки виховної роботи, її сутність і зміст
- •3. Правове виховання військовослужбовців
- •Організація та проведення гуманітарної підготовки у підрозділі
- •1. Вимоги Міністра оборони України, Начальника Головного управління виховної роботи м.О. України та основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у зсу.
- •Основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у збройних силах україни.
- •Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки
- •Додаток до директиви Міністра оборони України
- •2. Основні напрямки та головні завдання гуманітарної підготовки в Збройних Силах України.
- •Організація та методика проведення гуманітарної підготовки в збройних силах україни.
- •Особливості проведення гуманітарної підготовки з різними категоріями військовослужбовців.
- •Взаємозв'язок гуманітарної підготовки, бойової підготовки та виховного процесу.
- •Технічні засоби навчання та їх використання у виховній роботі.
- •1. Матеріальне забезпечення виховної роботи. Забезпечення військових частин та підрозділів культурно-просвітницьким майном.
- •Порядок відпуску (видачі), одержання і передачі культурно-просвітницького майна.
- •Організація експлуатації, збереження і ремонту культурно-просвітницького майна.
- •Забезпечення армії і флоту газетами, часописами і літературою
- •2. Технічні засоби навчання. Застосування технічних засобів навчання у системі гуманітарної підготовки.
- •1. Класифікація технічних засобів.
- •Основні вимоги щодо використання технічних засобів та їх застосування у виховному процесі.
- •2. Підготовка матеріалу, що використовується:
- •3. Підготовка обраної апаратури:
- •4. Розподіл інформаційного навантаження за часом:
- •5. Коментар при застосуванні технічних засобів:
- •Виховання в процесі навчання та при несенні служби.
- •Виховання при вирішенні завдань спеціальної підготовки
- •Організація виховної роботи в період виконання завдань вогневої підготовки та бойових стрільб
- •Виховна робота при експлуатації озброєння і техніки
- •Загальна характеристика та особливості несення вартової та внутрішньої служби. Зміст та організація виховної роботи по забезпеченню вартової і внутрішньої служби та боєвого чергування
- •2. Виховна дія на воїнів військового побуту та культурно-просвітницька робота.
- •1. Основні форми і види культурно-масових заходів, методика їх проведення.
- •Виховна робота у бойовій обстановці.
- •1. Вимоги сучасного бою до якостей воїна.
- •2. Основні напрямки планування та організації виховної роботи по підтриманню високої бойової готовності підрозділу.
- •5. Оперативно-тактичними вміннями всіх командирів інстанцій.
- •6. Розвинутим колективним мисленням всіх членів бойового колективу.
- •7. Навичками до активних, ініціативних, самостійних, творчих бойових дій.
- •Питання для самоконтролю.
- •Інформаційно-методичне забезпечення
Організація та проведення гуманітарної підготовки у підрозділі
1. Вимоги Міністра оборони України, Начальника Головного управління виховної роботи м.О. України та основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у зсу.
Розглядаючи гуманітарну підготовку як один з головних предметів навчання і один з основних засобів виховання особового складу Збройних Сил України, Міністр оборони України, Начальник Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України ставлять певні вимоги до її організації і проведення.
Основні вимоги щодо організації та проведення гуманітарної підготовки викладені в директиві Міністра оборони України № Д-3 від 13.02.2006 року.
У цій директиві визначені не тільки мета, зміст та завдання гуманітарної підготовки, а й головні і обов'язкові засади її організації і проведення як у Збройних Силах України в цілому, так і у військовій частині зокрема.
Оскільки навчання і виховання є процес динамічний і постійно вдосконалюється, логічно виступають нові вимоги до гуманітарної підготовки. Вони викладені, в першу чергу, в поточних наказах і директивах Міністра оборони.
Основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у збройних силах україни.
Загальне керівництво гуманітарною підготовкою, як і всім процесом навчання і виховання особового складу, здійснюють командири (начальники) всіх рівнів військового управління.
Зокрема, організацію і порядок проведення занять по гуманітарній підготовці, командир частини визначає окремим наказом на кожний навчальний рік. Крім того, щомісяця окремим наказом командира частини аналізується стан гуманітарної підготовки в частині.
Програми і тематичні плани гуманітарної підготовки розробляє Головне командування виховної підготовки МО України на навчальний рік. На основі цих планів у військових частинах розробляються календарні плани.
Методичне забезпечення гуманітарної підготовки здійснюється Головним керуванням, органами (офіцерами) виховної роботи.
Заняття в групах проводять керівники груп, які призначаються наказом командира частини з числа офіцерів.
ДИРЕКТИВА
Міністра оборони України
13.02.2006 М.Київ №Д-3
Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки
Процес демократизації українського суспільства, інтеграції України у Європейський Союз і НАТО, її міжнародні забов’язання та миротворча діяльність, реалізація завдань Державної програми розвитку збройних сил України на 2006-2011 роки вимагають вдосконалення інформаційно-пропагандистського забезпечення, впровадження активних форм та ефективних методик організації гуманітарної підготовки,суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України.
ПРОПОНУЮ:
1. Керівникам органів військового управління, командирам (начальникам) військових частин, військових навчальних закладів та організацій, заступникам з гуманітарних питань ( заступникам по роботі з особовим складом) вважати гуманітарну підготовку одним з предметів підготовки особового складу. Організувати її проведення відповідно до призначення та завдань військових частин. Повною мірою використовувати потенціал гуманітарної підготовки, забезпечувати її дієвий вплив на морально-психологічний стан особового складу с метою якісного виконання завдань бойової готовності, служби і навчання, підтримання організованості і дисципліни в органах військового управління, військових частинах, військових начальних закладах, установах та організаціях (далі – військових частинах).
Головним завданням гуманітарної підготовки вважати:
виховання у військовослужбовців патріотизму, вірності та відданості українському народові, готовності обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність;
формування спрямованості особистості на сумлінне і чесне служіння Батьківщині, неухильне додержання Конституції України та законів України;
підвищення інформованості офіцерського складу щодо внутрішньої, зовнішньої та воєнної політики України, суміжних держав, Європейського Союзу, НАТО;
підвищення обізнаності складу Збройних Сил України з питань євроатлантичної інтеграції України;
роз’яснення завдань Збройних Сил України з урахуванням сучасних викликів та загроз ;
розвиток у військовослужбовців інтелекту, непохитного бойового духу, психологічної стійкості;
формування у кожного військовослужбовця чіткого розуміння мети особистого бойового навчання та психологічної готовності до бойових дій, миротворчих операцій, служби у віддалених гарнізонах;
утвердження у військових колективах високоморальних взаємовідносин.
Гуманітарну підготовку проводити згідно з типовими тематичними планами на навчальний рік, які розроблюються у Генеральному штабі Збройних Сил України згідно з методичними рекомендаціями Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України, погоджуються начальником генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України та затверджуються заступником Міністра оборони України за підпорядкованістю.
Органам з гуманітарних питань під час опрацювання календарних планів враховувати особливості та характер поставлених завдань, спосіб комплектування військової частини, рівень освіти та професійної підготовленості особового складу, ступінь психологічних та фізичних навантажень. За необхідності змінювати черговість вивчення тем, передбачених тематичними планами.
Відповідно до планів підготовки військових частин, особливостей поставлених завдань, важливих подій в Україні та в світі, заступником командуючих, командирів (начальників) з гуманітарних питань (заступником по роботі с особовим складом) дозволяється включати до типових тематичних планів додаткові теми в рамках резерву часу та визначати методику проведення занять.
Групи гуманітарної підготовки створювати переважно у складі штатних підрозділів. Численність слухачів у групах має становити до 25 осіб. Керівниками груп, як правило, призначати командирі (начальників) цих підрозділів.
Заняття з гуманітарної підготовки організовувати і проводити з усіма категоріями особового складу Збройних Сил України ер важно активними формами (науково-практичні конференції, круглі столи, дискусії, диспути, семінари, співбесіди, рольові тренінги, конкурси рефератів, діалоги, тощо) та з періодичністю :
з офіцерами – щомісячно до чотирьох годин лекційним методом (до 1 години) із подальшим обговоренням у ході активних форм занять у дні, коли не проводяться заняття з гуманітарної підготовки х іншими категоріями військовослужбовців. Залежно від форми передбачити проведення занять у масштабі частини. Активно розвивати у офіцерів уміння логічно мислити, самостійно робити висновки і знаходити шляхи вирішення проблем, переконувати і вести за собою підлеглих;
з прапорщиками (мічманами) – один раз на тиждень по дві години методом розповіді-бесіди із подальшим обговоренням у ході активних форм занять у складі визначених груп. Заняття з найбільш складних тем типового тематичного плану можуть проводитися одночасно з усіма прапорщиками (мічманами) військової частини;
з військовослужбовцями військової служби за контрактом та військовослужбовцями строкової військової служби – один раз на тиждень по дві години методом розповіді-бесіди із подальшим обговоренням у ході активних форм занять у складі визначених груп.
У миротворчих контингентах, під час тривалих військових навчань, у морських походах заняття з гуманітарної підготовки проводити один раз на тиждень по одній годині.
В органах військового управління оперативно-стратегічної ланки заняття з офіцерами проводити щомісячно по одній годині лекційним методом із залученням до проведення лекцій фахівців відповідних галузей знань.
Лекції для працівників Збройних Сил України проводити з найбільш актуальних тем державного та військового будівництва, визначених типовими тематичними планами на навчальний рік.
Керівникам груп гуманітарної підготовки надавати не менше 2 годин службового часу та тиждень для підготовки до занять. У підготовчий період заняття з гуманітарної підготовки не проводити. Активно залучати до проведення занять та навчання керівників груп, представників державних установ, вищих навчальних закладів, громадських, ветеранських, релігійних організацій, використовувати можливості музеїв, бібліотек та закладів культури. Забезпечити максимально ефективне використання в гуманітарній підготовці сучасних цифрових та інших технічних засобів виховання. Наполегливо вести пошук та використовувати найбільш ефективні методи та форми проведення занять. Постійно вивчати, узагальнювати та розповсюджувати передовий досвід кращих керівників груп гуманітарної підготовки. Порядок залучення лекторів до занять з гуманітарної підготовки здійснювати згідно з діючою нормативно-правовою базою.
Планування та організацію гуманітарної підготовки здійснювати в загальній системі підготовки військ на навчальний рік. Від занять дозволяється звільняти слухачів заочної форми навчання вищих військових навчальних закладів, слухачів університетів українознавства при будинках офіцерів, науково-педагогічних працівників.
У підготовчий період в з’єднання (гарнізонах) з керівниками груп гуманітарної підготовки проводити одноденні методичні збори. Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України:
спільно з структурними підрозділами з гуманітарних питань Збройних Сил України організувати підготовку методичних розробок з кожної теми типового тематичного плану;
забезпечити висвітлення досвіду ефективних форм проведення занять через військові засоби масової інформації.
Організація фінансового та матеріально-технічного забезпечення гуманітарної підготовки визначається наказом начальником Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України.
2. Під час інспектувань і показових перевірок військових частин рівень знань з гуманітарної підготовки перевіряти в групах слухачів усіх категорій. При цій перевірці підлягають усі групи офіцерів. Загальна кількість перевірених груп має бути не менше 10 % загальної кількості груп. Кількість слухачі у групах – не менше 70% спис очної численності. Індивідуальні оцінки з гуманітарної підготовки слухачів, оцінки груп, підрозділів, військових частин визначити згідно з критеріями оцінки гуманітарної підготовки (додаток до директиви).
Тестові методики для контролю слухачів розробляються генеральним штабом Збройних Сил України.
Командирам військових частин в розпорядках дня передбачити проведення суспільно-політичного інформування:
офіцерів, прапорщиків (мічманів), військовослужбовців військової служби за контрактом – щомісяця по одній навчальній годині;
військовослужбовців строкової військової служби – щотижня по 30 хвилин.
У ході тактичних навчань, морських походів, під час виконання інших військово-бойових завдань у польових умовах суспільно-політичне інформування проводити щоденно, переважно з використанням технічних засобів трансляції. Правове інформування для військовослужбовців строкової військової служби за контрактом, прапорщиків (мічманів) проводити щотижня по 30 хвилин. Форма проведення інформування визначається командирами військових частин. У військових частинах тематику суспільно-політичного та правового інформування відображати в розкладах занять (добових планах) підрозділів.
Щоденно у підрозділах організовувати перегляд особових складом вечірніх випусків українських телевізійних новин. Час перегляду визначають командири військових частин, виходячи із особливостей діяльності та відображати у розкладі занять (добових планах).
4. Директиву Міністра оборони України від 20 грудня 1993 року № Д-40 «Про гуманітарну підготовку та інформаційне забезпечення особового складу Збройних Сил України» та директиву Міністра оборони України від 12 вересня 2000 року № Д-11 «Про організацію гуманітарної підготовки особового складу Збройних Сил України» вважати такими, що втратили чинність.
5.Контроль за виконанням директиви покласти на відповідного заступника Міністра оборони України.
6.Директиву розіслати до окремої військової частини.