3. Характеристика уражаючих факторів ядерного вибуху та осередку ядерного ураження.

Ударна хвиля – це область сильного стиснення повітря. що поширюється з надзвичайною швидкістю в радіальному напрямку від центру вибуху.

Тривалість дії вимірюється секундами.

Характер руйнувань від ударної хвилі залежить від потужності і виду вибуху, рельєфу місцевості, щільності забудов, міцності будівель.

Територія, на якій під впливом уражаючих фокторів ядерного вибуху виникли руйнування будівель і споруд, пожежі, радіоактивне забруднення територій. ураження людей і тварин називається осередком ядерного ураження.

Зовнішньою межою вважається умовна лінія на місцевості де надмірний тиск ударної хвилі 10кПа.

Осередки умовно поділяють на чотири зони руйнувань метою визначення характеру руйнувань і встановлення обсягу рятувальних та інших невідкладних робіт.

Зона повних руйнувань характеризується руйнуванням всіх споруд утворенням суцільних завалів. до 75% герметичних сховищ і до 90% підземних комунікацій зберігається.

Зона сильних руйнувань – руйнується більшість будівель.

Зона середніх руйнувань зберігається більша частина несучих конструкцій, вони лише частково деформуються, руйнуються другорядні конструкції. Герметичні сховища і частини ППУ не пошкоджені.

У зоні слабких руйнувань руйнується вікна. двері. зявляються тріщини. Незначні руйнування на комунікаціях.

Світлове випромінювання ядерного вибуху – це поток променистої енергії, який включає ультрафіолетові інфрачервоні і видемі промені.

В осередку ядерного ураження внаслідок дії світового випромінювання і ударної хвилі виникають пожежі і зона пожеж у завалах. зона суцільних пожеж, зона окремих пожеж.

Проникаюча радіація – це потік гамма-випромінювання і нейтронів, який утворюється при ядерному вибухові, внаслідок ядерної реакції. тривалість дії 10-15 с.

Електромагнітний імпульс уражеє радіоелектрону і радіотехнічну апаратуру.

під час ядерного вибуху утворюється велика кількість РР, які випадають із радіоактивної хмари на поверхню землі, забруднюють повітря. місцевість, воду, тощо.

РР, які випадають із хмари, утворюють радіоактивний слід. який як правило, має форму еліпса.

Слід хмари поділяється на чотири зони радіоактивного забруднення.

Зона А – помірного забруднення рівня радіації через годину після вибуху на зовнішній межі зони 8 Р/год. Площа цієї зони 78-805 площі всієї території сліду.

Зона Б – сильного забруднення. Рівень радіації через годину після вибуху на зовнішній межі зони 80 Р/год. Площа зони 10-12% площі радіоактивного сліду.

Зона В – небезпечного забруднення через годину після вибуху на зовнішній межі зони рівня радіації 240 Р/год. Ця зона займає 8-105 площі сліду хмари вибуху.

Зона Г – надзвичайно небезпечного забруднення, за годину після вибуху на зовнішній межі рівня радіації – 800 Р/год.

Закономірність спаду рівня радіації за час кратний 7, рівень радіації зменшується в 10 разів.

4. Характеристика осередку хімічного ураження.

Характеристика хімічної зброї – це ОР та засоби їх доставки.

Осередок хімічного ураження це територія. в межах якої в результаті впливу хімічної зброї або аварійного викиду СДОР в навколишнє середовище викликає масові ураження людей. с/г тварин та рослин.

Розміри осередку залежать від кількості СДОР. їх властивостей метеоумов, рельєфу місцевості. щільності забудов тощо.

Всі території осередку можна поділити на дві зони: зону безпосереднього викиду СДОР і зону їх поширення. Осередку хімічного ураження характеризується концентрацією, щільністю забруднення і стійкістю.

Концентрація – це кількість хімічної речовини в одиниці об’єму повітря. чка вимірюється в мг/л.

Щільність зараження – це кількість хімічної речовини на одиницю площі, вимірюється в г/м2 (поверхні).

Стійкість СДОР – на місцевості це тривалість їх вражаючої дії на людей, с/г тварин, рослин.

Крім властивостей СДОР стійкість залежить від метеоумов. Так, взимку СДОР зберігаються на місцевості значно довше чим в літку.

У сонячний день хмара зараженого повітря розсіюється швидше ніж вночі та похмурого дня. Також сприяє розсіюванню хмари сильний вітер.

Створюється зона тривалого зберігання СДОР у лісі, на полях з високими сільськогосподарськими культурами.

Сніг створює умови тривалого зберігання СДОР, а великий дощ, виливаючи їх, значно знижує щільність зараження.