Тема 2. Характеристика осередків ядерного, хімічного та біологічного ураження.

1.Нові види зброї масового знищення.

Ці види базуються на новітніх досягненнях людства.

Інфразвукова зброя – інфразвукові коливання впливають на нервову систему – сіють страх, паніку, люди втрачають контроль за своїми діями. Викликає головний біль, блювоту, біль внутрішніх органів, запаморочення, втрату свідомості, неадекватність дій.

Радіочастотна зброя – базується на використанні електромагнітних випромінювань надвисоких або надзвичайно низьких частот. Вона теж діє на психіку людини-порушує сприйняття, виникає різного роду галюцинація.

За деяких умов – порушує роботу серцево-судинної системи, виникає рефлекторну зупинку серця, параліч дихального центру.

Геофізична зброя – це сукупність різних методів, які дозволяють використовувати штучний вплив на живу природу, провокуючи природні процеси, які мають руйнівну силу та неабиякий психологічний вплив на людину.

Там, у сейсмічних зонах викликаються штучні землетруси, обвали, зсуви, ґрунту, схід снігових лавин, цунамі.

Діючі на процеси процеси в нижніх шарах атмосфери, можна викликають тумани, зливу, град.

Вивчаються інші невикористані можливості пироди – досить інтенсивний вплив на шар озону, можливість зміни t°, зменшуючи кількість спадів.

2. Характеристика ядерної зброї.

Ядерною називають зброю, уражуюча дія якої базується на використанні енергії, що виділяється у вигляді вибуху при ядерних перетвореннях.

За характером вибухових реакцій ядерні боєприпаси поділяються на три види:

• ядерні заряди, уражаюча дія яких базується на використанні енергії ділення ядер РР.

• термоядерні заряди, які базуються на енергії реакції «ділення – синтезу», «ділення – синтез – ділення».

• нейтронні ядерні боєприпаси з підвищеним виходом нейтронного потоку в складі проникної реакції.

Ядерна зброя складається з ядерних боєприпасів, засобів доставки їх до цілі (носіїв) і засобів управління.

Потужність ядерних боєприпасів прийнято вимірювати тротиловим еквівалентом, тобто кількістю звичайної вибухівки при вибуху який, викидається стільки ж енергії, як і при вибухові ядерного боєприпасу.

Масштаби можливих уражень залежать від потужності і виду вибуху, ступеня захищеності об’єкта, місця розташування. За видами ядерний вибух ( 10 км.), повітряний вибух, при якому зона світіння не торкається поверхні землі, але не вище 10 км., надземний (надводний) вибух здійснений на поверхні землі або на такій висоті. при якій вогнева куля торкається поверхні землі, підземний (підводний) вибух можливий на глибині проникнення боєголовки або завчасного закладання ядерного боєприпаси у землю (воду).

Основним уражаючим фактором ядерного вибуху є: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне забруднення території та електромагнітний імпульс.

Енергія, що виділяється при повітряному вибухові, розподіляється між уражаючими факторами таким чином: витрачається приблизно 50% всієї енергії, 35% у вигляді світового випромінювання. 10% - на радіоактивне забруднення. 5% - на проникаючу радіацію та електромагнітний імпульс.

Ядерні вибухи мають комбіновану дію. тобто всі уражаючі фактори вибуху діють майже однаково.