2. Загальні рекомендації по виконанню роботи та її зміст

Курсову роботу оформлюють на стандартних аркушах формату А4, матеріал пишуть з однієї сторони аркуша зі стандартними відступами. При виконанні роботи з використанням ПЕВМ використовують шрифт Times New Roman, розмір 14, полуторним інтервалом. Загальні вимоги щодо оформлення роботи мають відповідати Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», на підставі «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (наказ Міністерства освіти України №161 від 2.06.93р.), «Рекомендацій про послідовність створення, організацію й роботу Державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України» (наказ Міністерства освіти України № 83-5/1259 від 29.12.93р.). Роботу зшивають і здають викладачеві на перевірку, після чого відбувається обов’язковий захист роботи. Для допомоги студентові у виконанні курсової роботи, викладачем проводяться необхідні консультації відповідно до графіку навчального процесу впродовж семестру.

Основні вимоги до змісту розділів курсової роботи

У вступу розглядається: актуальність даної теми, значення вибраного виду діяльності і продукту (послуги).

Опис продукту (послуги). Визначення конкурентоспроможності, етапу життєвого циклу (продукту в країні, в галузі).

Дати основні техніко-економічні показники товару (послуги). Для якого сегменту ринку призначений даний товар. До якої галузі відноситься діяльність підприємства. Основні напрямки розвитку галузі. Конкуренти на вітчизняному ринку. Оцінка конкурентоспроможності продукції.

Оцінка конкурентоспроможності продукції проводиться по одній з методик.

Оцінка товару може здійснюватися одиничними, комплексними й інтегральними показниками.

Якість - це головний фактор конкурентноздатності товару. Товар високої якості - високо конкурентний товар.

Відповідно до визначення міжнародної організації по стандартизації якість - це сукупність властивостей і характеристик продукту, що додають йому здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби. Будучи продуктом праці, якість товару пов'язана як з вартістю, так і з споживчою вартістю. Сукупність властивостей, властивому окремому продуктові, виділяють його з безлічі аналогічних товарів, тому, з економічної точки зору, якість товару - характеристика його здібностей задовольняти ту або іншу потребу. Сам предмет споживання являє собою набір корисних властивостей продукту праці, а сукупність визначених властивостей робить продукт предметом споживання. Кожен предмет споживання, крім здатності задовольняти визначену конкретну потребу, характеризується і тим, наскільки повно він це робить, тобто ступенем корисності.

Конкурентноздатність товару підрозділяється на кілька рівнів: конкурентноздатність товару, підприємства, галузі, регіону, країни.

Конкурентноздатність товару визначається сукупністю тільки тих його властивостей, що становлять інтерес для споживача і забезпечують задоволення даної потреби і визначаються здатністю продукції бути проданої на конкретному ринку, тепер , у максимальному-можливому обсязі і без збитків для виробника.

З позиції якості порівнянні лише однорідні товари, а з позиції оцінки конкурентноздатності, де за базу порівняння береться конкретна потреба, можливі зіставлення з неоднорідними товарами, якщо вони надають інші можливості і способи задоволення однієї й тієї ж потреби.

Методи визначення конкурентноздатності можуть бути розглянуті з трьох точок зору:

- комерційної ;

- нормативно-правовий;

- техніко-економічної .

Інтегральний показник відносної конкурентноздатності визначається таким засобом:

Kr

I = ---------- ,

Kэ

де І - інтегральний показник конкурентноздатності товару;

Kr - параметричний індекс;

Kэ - індекс конкурентноздатності по економічних параметрах.

m Pэi

Кn (Kэ) = ---------- * di,

i=1 Pki

де Pэі - величина і-го параметра оцінюваного товару;

Pkі - величина і-го параметра товару-конкурента;

dі - вага і-го параметра;

m - число аналізованих параметрів.

Оцінка потенціалу підприємства.

На рис 1. представлені деякі методи визначення конкурентноздатності підприємства. Треба провести оцінку одним із представлених методів.

Яка доля вітчизняного ринку. Основні конкуренти (вітчизняні та зарубіжні).

Далі треба визначити для якого сегмента ринку виробляється цій товар, які канали розподілу використовуються на своєму ринку.

Аналіз вітчизняного середовища: аналіз мікро і макро середовища.

Аналіз провадиться з точки зору впливу факторів вітчизняної середи на діяльність підприємства, його розвиток, прогноз змін. Виявляються загрози та можливості, мотиви виходу на зарубіжний ринок. Аналіз мікро середовища: інфраструктура ринку, постачальники, споживачі.

Рис.1 Деякі методи оцінки конкурентноздатності підприємства

Аналіз макро середовища робиться по слідуючим факторам: економічне, демографічне, політико-правове, соціально-культурне, НТП, природне середовище (ресурси, екологія, и т.п.).

Для прогнозування розвитку ринку аналіз робиться за кілька років (3-5), щоб визначити динаміку. Динаміка дається у графічному та іншому вигляді.

Зробити висновки про перспективи розвитку діяльності підприємства на вітчізняному ринку.

Мотиви початку експортної діяльності.

На основі аналізу зробити висновки і вказати аргументи «за» і «проти» рішення виходу на зарубіжний ринок.

Крім того визначити на які ринки може виходити підприємство с точки зору рівня конкурентноздатності, життєвого циклу його товару і потенціалу.

Аналіз зарубіжного середовища. Аналіз спочатку проводиться двох-трьох країн потім вибір найкращого ринку збуту для нашої продукції.

Аналіз зарубіжного середовища проводиться спочатку по мікро потім макро середи кожного ринку. Потім йде етап вибору ринка.

Аналіз макро середовища включає аналіз факторів зовнішньої середи спочатку оцінка ринку потім розглядається фірма на цьому ринку її можливість роботи на цьому ринку.

Аналіз макро середовища включає аналіз слідуючих факторів: економічне, демографічне, політико-правове, соціально-культурне, НТП, природне середовище (ресурси, екологія, и т.п.).

Аналіз проводиться на основі динаміки показників за 3-5 років. Прогноз змін.

Аналіз глобальної середи та його вплив на діяльність підприємства дає можливість визначити як впливають ці фактори на діяльність фірми на цьому ринку, які ризики, як їх запобігти.

Далі на основі бальної оцінки та коефіцієнта вагомості по факторам визначається найпривабливіший ринок.

Потім уточнюється сегмент ринку та позиціонування товару.

Визначення моделі виходу на зовнішній ринок (стратегія проникнення). Етапи інтернаціоналізації. Організаційна структура управління зарубіжною діяльністю підприємства.

Стратегії проникнення: шаблонний, прагматичний, стратегічний підходи. Вибір на заснові аналізу ринка і потенціалу фірми.

Експортні стратегії: непрямій, прямій експорт, торгівельна компанія, франчайзинг, контрактне виробництво, ліцензування, сувмістна діяльність, інвестування і т.п.

Які наміри фірми подальшому розвитку.

Організаційна структура управління зарубіжною діяльністю підприємства, на вибір якої впливає етап розвитку підприємства, модель виходу.

Розробка програми маркетингу до вибраного ринку.

Насамперед слід вирішити о ступіні стандартизації чи адаптації міжнародного комплексу маркетингу.

Основні елементи комплексу маркетингу:

- Товарна пропозиція (товарна стратегія). Конкурентоспроможність на зарубіжному ринку. Позиціонування товару.

• Стратегія ціноутворення.

• Стратегія розподілу.

• Вибір методів просування.

Далі висновки по ефективності виходу на цей ринок на аналізі витрат та результату діяльності.