УКРАЇНСЬКий державний університет фінансів та міжнародної торгівлі

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни

«Економіка праці й соціально трудові відносини»

для підготовки бакалаврів напряму:

“Міжнародна економіка”

Київ – 2012

Укладач:

ст. викладач Цесаренко С.І.

Рецензент:

К.е.н., доц. Пугачова К.М.

К.е.н., проф. Костюк Т.Й.

Розглянуто та ухвалено кафедрою світового господарства та міжнародної економічної інтеграції 6 вересня 2012 р. Протокол № 2

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів 4	Галузь знань 0305 - Економіка та підприємництво	Нормативна
	Напрям підготовки 6.030503 "Міжнародна економіка"
Модулів 2	Спеціальність (професійне спрямування): міжнародна економіка	Рік підготовки:
Змістових модулів 4		3-й	3-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання		Семестр
Загальна кількість годин 144		5-й	5-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних 4 самостійної роботи студента 4	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	34 год.	год.
		Практичні, семінарські
		38 год.	год.
		Лабораторні
		- год.	год.
		Самостійна робота
		58 год.	год.
		Індивідуальні завдання: 14 год.
		Вид контролю: Форма поточного контролю – модульний контроль з формуванням на підсумковій атестації сумарної модульної оцінки в межах 100-бальної шкали. Форма семестрового контролю: іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання -

для заочної форми навчання -

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни: формування у студентів системи знань в сфері раціональної та ефективної організації праці, планування оплати праці, стимулювання підвищення її ефективності, регулювання соціально-трудових відносин.

Завдання навчальної дисципліни: навчити методів планування та аналізу показників трудової діяльності підприємств, прищепити навички дослідження і використання способів збільшення ефективності мотивації праці, постійного пошуку резервів підвищення її продуктивності.

Предмет навчальної дисципліни – це соціально-економічні відносини, що виникають в процесі праці під впливом різноманітних факторів, технічного, організаційного, кадрового чи іншого характеру.

Після опанування даного курсу студенти будуть знати:

• нормативну базу, правове та інформаційне забезпечення організації й нормування праці;

• основні принципи та функції нормування й організації праці;

• загальні вимоги до розробки і впровадження режимів праці та відпочинку;

• методичні основи аналізу витрат робочого часу;

• класифікацію методів нормування праці;

• форми організації праці;

• зарубіжний досвід з питань організації праці, нормування та раціоналізації трудових процесів;

• теоретичні основи матеріальної мотивації трудової діяльності як складової соціально-трудових відносин;

• фактори, що впливають на рівень матеріальної мотивації;

• організаційно-економічний механізм забезпечення диференціації та оптимальних співвідношень у рівні і структурі заробітної плати;

• нові підходи до побудови тарифних умов оплати праці;

• «технологію» розроблення положень про преміювання;

• традиційні та нетрадиційні підходи до організації матеріального стимулювання персоналу;

• систему планів з праці;

• теоретичні та методичні основи проведення аналізу ресурсів праці, продуктивності праці, оплати праці;

• теоретичні аспекти та методичні підходи планування ресурсів праці, продуктивності праці, оплати праці.

За підсумками вивчення цієї навчальної дисципліни студенти будуть уміти:

• проводити аналіз і проектувати раціональний трудовий процес;

• розробляти проект заходів щодо зниження монотонності та покращання змістовності праці;

• планувати робоче місце відповідно до вимог наукової організації праці;

• проводити аналіз та обґрунтовувати проект заходів щодо поліпшення умов праці;

• визначати рівень трудомісткості продукції та послуг;

• оцінювати стан матеріальної мотивації в організації та проектувати заходи щодо її посилення;

• обґрунтовувати найраціональніші підходи до організації заробітної плати на підприємстві з урахуванням зарубіжного досвіду;

• застосовувати традиційні та нетрадиційні підходи до організації матеріального стимулювання персоналу;

• проводити аналіз ресурсів праці, продуктивності праці, оплати праці;

• здійснювати планування ресурсів праці, продуктивності праці, оплати праці.