
- •Методи навчання
- •Активні методи навчання
- •Спостереження – провідний метод вивчення природи
- •1. Цілі спостереження.
- •2. План спостереження.
- •3. Безпосереднє цілеспрямоване сприймання предметів і явищ природи.
- •Структура досліду
- •Види дослідів
- •Методика проведення дослідів
- •Розповідь
- •1. Вступна.
- •2. Основна.
- •3. Заключна.
- •Види розповіді
- •Практична робота
- •Види практичних завдань
- •Гра як метод навчання
- •Значення гри :
- •Дидактичні ігри – різновид ігор за правилами
- •Взаємозв‘язок компонентів ігрової технології зі структурними елементами гри такий :
- •Етапи гри
- •Методи проблемного навчання
- •Прийоми створення проблемних ситуацій
- •Критерії вибору навчального матеріалу
- •Методи проблемного навчання
Значення гри :
навчальна гра створює умови для пізнавальної та розумової
діяльності її учасників ;
в процесі гри поєднуються знання та вміння;
розвиток ігрової творчості сприяє вихованню у дітей
необхідних рис : цілеспрямованості, винахідливості,
наполегливості, самостійності;
ігрова діяльність активізує психічні процеси , викликає
живий інтерес до пізнання навколишнього світу;
гра допомагає зробити навчальний процес захоплюючим,
створює радісний настрій , полегшує процес засвоєння знань;
гра виконує роль емоційної розрядки, запобігає втомі дітей,
знижує гіподинамію;
дидактична гра сприяє формуванню партнерських
взаємовідносин між учителем та учнями, що сприяє
демократизації й гуманізації навчального процесу.
Визначення місця й ролі ігрової технології в навчальному процесі великою мірою залежить від розуміння вчителем функцій і класифікації дидактичних ігор.
Дидактичні ігри – різновид ігор за правилами
Дидактична гра відрізняється від гри взагалі суттєвою ознакою – наявністю чітко поставленої мети навчання й відповідного їй педагогічного результату. Відокремлено такі компоненти ігрової технології : мотиваційний, орієнтаційно – цільовий, змістово – операційний , ціннісно – вольовий , оцінковий. Ці компоненти тісно взаємопов‘язані й у сукупності визначають технологічну структуру гри, до якої входять такі елементи : настанова на гру, завдання, правила гри, ігрові ситуації, ігровий стан, сюжетно – ігрові дії, результат гри.
Взаємозв‘язок компонентів ігрової технології зі структурними елементами гри такий :
Компонент ігрової технології Структурні елементи гри
Мотиваційний Настанова на гру
Ігрова ситуація
Орієнтаційно – цільовий Завдання гри
Змістовно – операційний Правила гри, ігрові дії
Ціннісно – вольовий Ігровий стан
Оцінковий Результат гри
Настанова на гру сприяє формуванню позитивної мотивації учнів, активізує їхнє мислення, уяву. Її форма має бути захоплюючою. Ігрова ситуація може розгортатися в уявному просторі. Завдання гри можуть бути ігрові та навчальні, а для їх поєднання розробляються правила гри, які реалізуються у вигляді ігрових дій. Під час гри учнів виникає ігровий стан, який супроводжується певними емоційними переживаннями, актуалізацією уяви, містить елементи змагання. Результат гри для вчителя полягає в показниках рівня знань і вмінь, норм поведінки , а для учнів – у досягненні певних цілей.
Є чимало класифікацій дидактичних ігор. За особливостями прояву в них рольової діяльності та правил гри розрізняють ігри з правилами й творчі. До ігор з правилами належать настільні ігри, ігри – змагання та рухливі ігри на місцевості.
Настільні ігри мають чіткі правила й ставлять перед учнями конкретні завдання, наприклад, : «Складіть кросворд на тему «Природні зони України», «Розв‘яжіть кросворд на тему «Грунт».
Ці ігри використовуються для організації індивідуальної , групової та фронтальної роботи. До них належать кросворди, ребуси, чайнворди, лото, доміно тощо. Цей вид дидактичних ігор використовується в основному як метод навчання на уроках різних типів.
Іграм – змаганням належить особливе місце в навчальному процесі з курсу «Я і Україна» : різні їхні види можуть використовуватись як окремі форми навчання. Важливим моментом цих ігор є колективне та індивідуальне змагання. До таких ігор належать різноманітні турніри, вікторини, інтелектуальні ігри (КВК, «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Поле чудес», «Найрозумніший» тощо). Вони можуть успішно застосовуватись для узагальнення й систематизації, контролю та корекції знань учнів.
До творчих належать рольові ігри, ключовим моментом яких є перевтілення учнів, виконання ними певних ролей, що створює можливості для імпровізації, стимулює розвиток реконструктивного й творчого мислення.
Рольова гра має такі особливості : умовність ( учасники діють у рамках умовної реальності), символічний, не утилітарний характер (кожний учасник може виявляти власну ініціативу) , невизначеність ( рольова гра не передбачає однозначного розвитку й результату), діалогічний характер.
Дії учасників рольової гри суворо не регламентуються, тому її хід може відхилятися від наміченого й не завжди дає очікувані результати.
Різновидом даного виду ігор є ситуаційно – рольові ігри, учасники яких потрапляють у заздалегідь сплановані ситуації й приймають певні рішення.
Імітаційні ігри передбачають моделювання життєвих ситуацій , в яких учні беруть на себе певну роль і приймають рішення відповідно до умов, що склалися.
В імітаційно – рольових іграх може бути розіграно безліч
ситуацій :
інсценування якоїсь історії , що описана в періодичній пресі та має відношення до охорони природи;
розробка ситуації, пов‘язаною з якоюсь екологічною катастрофою;
перенесення в конкретну ситуацію ( наприклад, засідання компетентної комісії, що вирішує питання про будівництво дороги );
безпосереднє вивчення соціальних ситуацій ( знищення квітів на клумбі, негуманне ставлення до тварин, тощо);
моделювання різних ситуацій « А що станеться якщо …»
Методика підготовки та проведення сюжетно – рольової гри.