Тема 6. Облік довгострокових активів Методичні поради до вивчення теми Перелік питань

1. 1.   Суть, класифікація, оцінка й облік придбання основних засобів.

2. 2.   Методи розрахунку та облік амортизації основних засобів.

3. 3.   Облік списання і реалізації основних засобів.

4. 4.   Облік модернізації і ремонту основних засобів.

1. 6.   Облік природних ресурсів та їх виснаження.

2. 7.   Облік нематеріальних активів та їх амортизації.

1. Суть, класифікація, оцінка й облік придбання основних засобів

Вивчаючи дану тему, слід мати на увазі, що до довгострокових відносяться активи, які:

• –   використовуються в бізнесі більше одного року;

• –   не призначені для продажу;

• –   придбані для використання в бізнесі.

Види довгострокових активів різні і їх класифікація залежить від видів діяльності. Вони об’єднуються за такими ознаками (рис. 6.1).

• –   наявністю матеріальної форми;

• –   нарахуванням амортизації (зносу);

• –   процесом відтворення.

Крім цього, кожний вид довгострокових активів поділяється за функціональним призначенням і складом.

При визначенні фактичної собівартості активу повинні включатися всі витрати, пов’язані з придбанням, встановленням і доведенням об’єкта основних засобів до робочого стану, за вирахуванням знижок при придбанні.

Рис. 6.1. Класифікація довгострокових активів

Приклад 1. Фірма замовила обладнання за довідниковою ціною 5 000 дол. і при умові оплати за готівку. Фірма продає за готівку із знижкою 2 %; податок з продажу 4 %, витрати на транспортування 200 дол., встановлення – 350 дол. Собівартість обладнання стано­витиме (дол.).

Довідникова ціна – 5 000

Мінус знижка 2 % (5 000 × 0,02) – 100

Ціна при закупівлі – 4 900

Податок з продажу (4 900 × 0,04) – 196

Транспортні витрати – 200

Витрати зі встановлення – 350

Разом облікова ціна: 5 646

На оприбуткування цього обладнання буде складено такий бухгалтерський запис (дол.):

Дебет рахунку «Обладнання» 5 646

Кредит рахунку «Грошові кошти» 5 646

2. Методи розрахунку та облік амортизації основних засобів

Довгострокові активи в процесі їх використання у бізнесі втра­чають свою якість. Відповідно до принципу погодженості витрат і доходів, купівельна вартість довгострокових активів (крім землі) розподіляється між тими обліковими періодами, в яких експлуатація цих активів сприяла отриманню доходів шляхом їх систематичного та раціонального розподілу. Розподіл купівельної вартості довгостро­кового активу необхідний для визначення реального доходу. Є дві причини нарахування амортизації: фізичний і моральний знос основ­них виробничих засобів.

Фізичний знос відбувається як в наслідок їх експлуатації (механічне зношення), так і під впливом сил природи (кліматичних факторів, сонця і вітру тощо).

Моральний знос – це процес старіння довгострокових активів в наслідок розвитку технічного прогресу.

При розподілі купівельної вартості довгострокового активу протя­гом облікового періоду фірми визначають ліквідаційну вартість активу та строк корисного використання.

Ліквідаційна вартість активу – це сума коштів, яку власник надіється отримати, за вирахуванням витрат на передачу, демонтаж чи продаж цього активу, тобто це слід розглядати як вартість активу для іншого потенційного покупця на дату, коли власнику знадобиться продати цей актив. Визначення ліквідаційної вартості не є обов’яз­ковим.

Строк корисного використання активу визначається кожним власником самостійно згідно з особистими планами відносно цього активу, а не відповідно до можливого чи прийнятого строку корисного використання активу усіма його потенційними власниками.

Приклад 2.

Купівельна (фактична) вартість основного засобу – 26 000 дол.

Мінус: визначена ліквідаційна вартість – 2 000 дол.

Вартість, що підлягає розподілу – 24 000 дол.

Визначений строк корисного використання – 4 р.

Річна сума зносу (24 000 : 4) – 6 000 дол.

Річна норма зносу (6 000 : 24 000) – 25 %.

Для систематичного і раціонального розподілу купівельної вартості довгострокового активу існує декілька альтернативних методів, а саме:

• –   пропорційний (рівномірний) метод або метод лінійної аморти­зації;

• –   прискорений метод нарахування амортизації (метод подвійної норми) або метод подвійного зменшеного залишку;

• –   пропорційно кількості випущеної продукції або одиниці продукції (виробничий метод);

• –   пропорційно сумі чисел років використання активу або спе­ціальний метод.

Фірма має право використовувати різні методи для визначення амортизації різних видів основних засобів. Так, фірма може викорис­товувати метод нарахування рівномірної амортизації для будівель, а метод прискореної амортизації для машин і обладнання.

При цьому, методи нарахування амортизації, які використовує фірма для складання фінансової (бухгалтерської) звітності, можуть відрізнятися від методів, що використовуються для складання декларацій для податкових органів.

Нарахування амортизації здійснюється окремо по кожній групі основних засобів, що необхідно для того, щоб зробити відповідний розподіл між функціональними схемами діяльності такими як купівля, продаж, виробництво.

Амортизація відрізняється від інших витрат тим, що вона не потребує розрахунків готівкою в момент відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Для нарахування зносу бухгалтеру необхідно знати:

• –   первісну (фактичну) купівельну вартість довгострокового активу;

• –   визначену його ліквідаційну вартість;

• –   строк корисного використання.

Розглянемо послідовно методи нарахування та відображення в обліку зносу (амортизації) основних засобів, які використовуються зарубіжними країнами.

Пропорційний (рівномірний) метод є найпростішим з точки зору розрахунку сум і тому найбільш поширеним. Суть цього методу полягає в тому, що на витрати поточного періоду припадає однакова частина первісної вартості активу протягом визначеного строку його користування.

Для ілюстрації використаємо дані прикладу 2. Причому, за цим методом сума зносу (амортизації) розраховується від первісної вар­тості активу за мінусом ліквідаційної вартості (якщо вона виз­начається).

Таблиця 6.1

Графік нарахування амортизації на весь період експлуатації основного засобу за прямолінійним методом (дол.)

Роки	Норма і розрахунок суми амортизації	Сума нара­хованої аморти­зації за кожний звітний період	Нарахована амортизація з початку експлуатації	Облікова вартість 26 000
1-й	24 000 × 0,25	6 000	6 000	20 000
2-й	24 000 × 0,25	6 000	12 000	14 000
3-й	24 000 × 0,25	6 000	18 000	8 000
4-й	24 000 × 0,25	6 000	24 000	2 000
	×	24 000	×	×

Бухгалтерський запис на рахунках обліку за кожний рік буде в однаковій сумі:

Дебет рахунку «Витрати на знос (амортизацію)» 6 000

Кредит рахунку «Накопичена амортизація» 6 000

За чотири роки експлуатації накопичена сума становитиме 24 000 дол., що дорівнює вартості, яка підлягає розподілу.

Особливості цього методу:

• –   сума нарахованого зносу, яка віднесена на витрати, залишається постійною із року в рік;

• –   сума накопиченого зносу зростає із року в рік на однакову величину;

• –   облікова вартість зменшується із року в рік на таку ж суму.

Таким чином, цей метод доцільно застосувати при умові, що сту­пінь експлуатації активу у кожному обліковому періоді залишається постійним і характеризує рівномірний спад економічної користі активу із року в рік.

Використовуючи цей метод – слід пам’ятати, що якщо основні засоби куплені не з початку фінансового року а, наприклад, 31 жовтня, то вони використовується всього 3 місяці року або 3/12 року, сума амортизації на 31 грудня становитиме (3/12 × 6 000) 1,500 дол., тобто норма амортизації залежить від строку експлуатації.

Прискорений метод нарахування амортизації застосовується як правило, до активної частини основних засобів (устаткування, маши­ни, обладнання).

Термін «прискорена амортизація» означає, що в перші роки експлуатації обладнання передбачається нарахування більшої суми амортизації, ніж в останні.

Для застосування цього методу необхідно розрахувати норму рівномірної амортизації та застосувати підвищуючий коефіцієнт.

У різних зарубіжних країнах підвищуючий коефіцієнт різний. Так, у США єдиний і становить – 2, а у Франції залежить від строків експлуатації обладнання і становить:

1,5 при строку експлуатації 3–4 роки;

2,0 при строку експлуатації 5–6 років;

2,5 при строку експлуатації більше 6 років.

Використаємо дані прикладу 2 та коефіцієнт 2. Прямолінійна норма 25 % × 2 = 50 %.

Таблиця 6.2

Нарахування амортизації на весь період експлуатації за прискореним методом (дол.)

Ро­ки	Норма і роз­рахунок суми амортизації	Сума нарахованої амортизації за кожний звітний період	Нарахована амортизація з початку експлуатації	Облікова вартість 26 000
1-й	26 000 × 0,50	13 000	13 000	13 000
2-й	13 000 × 0,50	6 500	19 500	6 500
3-й	6 500 × 0,50	3 250	22 750	3 250
4-й	не розраховується	1 250	24 000	2 000
	×	24 000	×	×

Користуючись цим методом, слід пам’ятати, що за останній рік експлуатації основних засобів списується тільки та сума, якої не вистачає до повної амортизації. У нашому прикладі за четвертий рік, відповідно до формули, необхідно було б списати 1 625 дол. (3 250 × 0,50), але у зв’язку з тим, що ліквідаційна вартість становить 2 000 дол., за четвертий рік слід списати суму амортизації, визначену як різницю:

26 000 – 13 000 – 6 500 – 3 250 – 2 000 = 1 250.

Застосування цього методу дозволяє окупити вартість основних засобів, у нашому прикладі, за перші два роки (загальна сума 19 500 дол.) їх експлуатації, що становить 81 % загальної суми.

Використовуючи цей метод, фірма отримує пільги по оподаткуван­ню, тобто фірма наче «страхує» себе від можливих збитків у майбут­ньому, коли будуть потрібні кошти на модернізацію основних засобів та їх оновлення.

Таблиця 6.3