3 .Етап. Побудова матриці квадратів і встановлення рейтингової оцінки систем, що оцінюються

В сі елементи матриці підносяться до квадрату і для визначення рейтингу їх значення додаються по кожному підприємству . За необхідності кожному показнику встановлюється коефіцієнт вагомості (значущості).

Назва підприємства	Коефіцієнт автономії	Рентабельність капіталу	Оборотність активів	Сума	Місце в рейтингу
Альфа	0,53	1	0,42	1,95	3
Сігма	0,85	0,18	1	2,03	2
Омега	1	0,48	0,76	2,24	1

1. Характеристика основних принципів економічного аналізу.

2. Зміст та риси методу економічного аналізу.

3. Сутність системного підходу і сфера його застосування в економічному аналізі.

4. Суть, значення та сфера використання евристичних прийомів дослідження.

5. Сутність прийомів «мозкового штурму» та «експертних оцінок».

6. Характеристика прийому порівняння в економічному аналізі.

7. Основні бази порівняння та способи приведення показників до зіставного виду.

8. Особливості використання абстрактно-логічних прийомів аналізу.

9. Види групувань та методика їх побудови.

10. Механізм моделювання факторних систем.

11. Основні типи детермінованих факторних моделей і способи перетворення їх.

12. Способи виміру впливу факторів у детермінованому факторному аналізі.

13. Особливості використання прийомів елімінування в економічному аналізі для визначення впливу факторів.

14. Основні види відносних і середніх величин.

15. Основні аналітичні показники, що використовуються при дослідженні рядів динаміки.

16. Мета, завдання і сфера застосування кореляційно-регресійного аналізу.

17. Сутність та методика використання прийому абсолютних різниць.

18. Мета та особливості використання прийому порівняння в економічному аналізі.

19. Сутність та особливості використання балансового прийому в економічному аналізі.

20. Сутність та методика використання прийому ланцюгових підстановок.

21. Сутність та методика використання прийому відносних різниць.

22. Сутність та методику використання прийому пропорційного ділення.

23. Зміст значення коефіцієнту кореляції і детермінації.

24. Сутність, методика використання та сфера застосування матричного аналізу.

25. Види графіків та сфера їх використання.

26. Особливість використання SWOT- аналізу. Назвіть приклади сильних та слабких сторін діяльності підприємства.

27. особливість використання евристичних прийомів в економічному аналізі.

28. Види математичних прийомів, що використовуються в економічному аналізі.

29. Алгоритм застосування інтегрального методу, його переваги і недоліки.

30. Стохастичні функціональні залежності та використовувані для них види кореляційно-регресійних моделей.

Тема 3. Інформаційне забезпечення та організація економічного аналізу на підприємстві

3.1. Інформаційні ресурси аналізу.

3.2. Загальні підходи до організації економічного аналізу

3.3. Методичне забезпечення проведення економічного аналізу діяльності суб’єктів господарювання.

3.4. Оформлення результатів економічного аналізу

3.5. Організація аналітичних досліджень в умовах застосування інформаційних технологій.

У своїй розвинутій формі інформація має вигляд певного «знання», «повідомлення». Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. В економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових. Більшість інформаційних джерел, які використовуються в аналізі, мають форму показників. Глибина аналізу та обґрунтованість висновків і заходів за його результатами значною мірою залежать від добору показників, які у своїй сукупності формують цілі ланцюги, окремі групи і комплекси даних. Уся система показників дає кількісні та якісні характеристики різних сторін господарської діяльності підприємства або окремих економічних явищ і процесів.

Інформація має велике значення для оцінювання роботи підприємства, а це зумовлює відповідне ставлення до неї з боку працівників та акціонерів підприємств, банківських установ, потенційних інвесторів та інших користувачів аналітичної інформації. Особливо важливі питання якості інформації. Підібрана для аналізу інформація і, насамперед, показники обліку і звітності мають бути ретельно перевірені за формою і змістом.

Цілеспрямованість аналітичного дослідження, вагомість його висновків та обґрунтованість пропозицій значною мірою залежить від добору виконавців та організації робіт. Виконавцями аналізу на підприємстві є економісти, контролери, бухгалтери, економісти-аналітики, а також працівники інших професій, які мають відповідний досвід і схильність до аналітичних досліджень.

Вивчивши матеріал за темою студент повинен:

знати:

• основні інформаційні джерела, що використовуються в аналізі господарської діяльності підприємства;

• порядок класифікації основних видів інформації;

• основні вимоги до аналітичної інформації;

• методи перевірки якості даних, що використовуються в аналітичному дослідженні;

• порядок організації аналітичної роботи на підприємстві та складові елементи окремого напряму аналізу;

• основні етапи проведення аналізу та їх зміст;

• сучасні обліково-аналітичні програми та їх функціональні можливості залежно від завдань та цілей аналізу;

уміти:

• добирати необхідну для аналізу інформацію;

• перевіряти якість бухгалтерських даних та звітності;

• створювати необхідні аналітичні таблиці та будувати графіки;

• складати програму та календарний план аналітичних досліджень;

• організовувати співпрацю з іншими співробітниками підприємства для досягнення цілей аналізу;

• обирати потрібний порядок оформлення результатів аналітичної роботи та реалізації конкретних заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства.

«Данные могут для кого-то не представлять ценности оттого, что он либо не имеет возможности их применить, либо не знает, как ими пользоваться…»

У. Дж. Рейхман. Применение статистики.- М.:Статистика, 1969.- с.18

«При рассмотрении публикуемых статистических данных в первую очередь следует выяснить следующее: кто это сказал, что он сказал, что он не сказал… Иногда возникает соблазн, кроме того, спросить знал ли он, что говорит.»

Там же с.39.

Інформація — це певним чином чином упорядковані повідомлення, сигнали про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них.

П ерша –якість, вірогідність даних

Д руга – повнота і різнобічність даних

Т ретя — оперативність, своєчасність і безперервність інформації

Ч етверта— порівнюваність даних за складом, у часі й просторі

П ’ята– доступність, гласність даних

Види перевірки якості інформації

Перевірка за формою Перевірка інформації за змістом

П

Під час перевірки інформації за змістом, а вона може бути здійснена лише на підприємстві, встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку, а достовірність самого обліку перевіряють за його відповідністю реальному стану речей та процесів на підприємстві. Ця перевірка більш складна і є елементом ревізії або аудиту

ід час перевірки за формою встановлюється правильність оформлення документів і звітів з погляду повної наявності й заповнення всіх реквізитів, таблиць, підписів, арифметичних сум, підсумків; відповідність і спадкоємність цифр, перенесених з інших документів та попередніх років; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних величин. Проводячи таку перевірку, користуються засобами логічного та арифметичного контролю

Помилки репрезентативності, пов’язані з недостатнім обсягом вибірки в процесі статистичної обробки великої сукупності даних.

Систематичні помилки більш поширені і виникають внаслідок недосконалої методики та організації обліку. Вони можуть бути як на стадії первинної реєстрації, так і наступного опрацювання та узагальнення даних обліку.

Найнебезпечнішими є постійні викривлення інформації в одному напрямі (зловмисні). Вони виникають через свідоме спотворення даних з метою збільшення обсягів виконаних робіт (приписки) чи навпаки, приховування доходів (для ухилення від оподаткування) тощо.

Організація економічного аналізу – це система раціональних, скоординованих дій в процесі вивчення об’єкта спостереження відповідно до визначених завдань