4. Система наукової роботи університету
Наукова робота у сучасному університеті – це один із головних напрямів роботи, тим більше у національному університеті.
Цю роботу очолює проректор із наукової роботи (у нац. ун-ті це має бути обов’язково доктор наук). Йому підпорядковуються заступники з наукової роботи в інститутах або тпросто відповідальні особи (на факультетах). Інколи є ще окремо відповідальні за науково-дослідну роботу студентів. У свою чергу, на кожній кафедрі є викладачі, відповідальні за наукову роботу. В університеті діє відповідна Рада з наукової роботи.
В університеті існує студентське наукове товариство. Воно, до речі, досить активно працює. Так, наприклад, кілька останніх років студенти самі організовують Всеукраїнську наукову конференцію, присвячену Дню науки (у травні), а також іще цілий ряд заходів.
Щодо планування наукової роботи і відповідної документації. У загальному навантаженні викладача (1548 годин) не менше 200 годин відводиться на наукову роботу (для доктора, професора – більше). Можуть плануватись такі види роботи:
робота над канд. чи докт. дисертацією;
підготовка монографій або посібників;
написання наукових статей або тез;
реєстрація авторського права або патента на винахід, оформлення інноваційного проекту;
керівництво студентським науковим гуртком;
підготовка студентів до участі в конференціях, олімпіадах, конкурсах наукових праць;
учас ть у наукових держбюджетних темах;
організація і проведення наукових конференцій і семінарів різного рівня;
підготовка матеріалів для отримання ліцензії та акредитації;
редагування і видавництво фахових наукових збірників та ін.
Планування наукової роботи здійснюється викладачами і кафедрами на кожний календарний рік. У кінці року складаються відповідні звіти.
Із сучасних наукових нововведень (діє останні 3 роки): кожна кафедра (а їх в університеті близько 40) щороку складає та поновлює Науковий паспорт кафедри, до якого вноситься інформація по кожному викладачу: його освіта, науковий ступінь, вчене звання, які дисципліни викладає, які має відповідні публікації, наукова тематика, підвищення кваліфікації.
Вся наукова тематика, що виконується в університеті, має чітку структуру. Наукові теми можуть бути:
міжнародного рівня (на рівні отриманих грантів або просто договірних зв’язків;
всеукраїнського рівня (держбюджетні теми, або ті, що виконуються за напрямками НАПН та інших академій України);
напрями досліджень кандидатських та докторських дисертацій (за планами інших установ);
регіонального або університетського рівня.
Участь викладачів або цілих колективів у розробці наукових тем має обмеження в часі. Так, держбюджетна тема виконується 2-3 роки, кандидатська дисертація – 3-4 роки; докторська – 5 років.
Результатом виконаної наукової роботи може бути:
дисертація;
монографія, посібник, методичні рекомендації;
науковий звіт;
виступи на конференціях, публікації у науковій періодиці.