Лекція № 3. Виховна робота у вищій школі План
Зміст і особливості виховання молоді в сучасних умовах.
Методи виховання у ВНЗ.
Форми виховання у АНЗ.
Функції і завдання куратора академічної групи.
1. Зміст і особливості виховання молоді в сучасних умовах.
Виховання сучасної студентської молоді суттєво відрізняється від того, яким воно було ще 10-15 років тому. Складний хід соціально-економічних реформ у державі, що зумовив зниження рівня життя, формування ринкових відносин, нівелювання звичної системи цінностей та міжлюдських стосунків, криміналізація суспільства, поширення наркоманії, підвищення ризику зараження на різні інфекційні хвороби, у тому числі СНІД – все це вимагає пошуку нових шляхів виховання молоді. Вимагає формування у молодої людини такої системи цінностей (громадянських, гуманістичних, моральних тощо), яка б не лише допомагала їй протистояти негативним впливам соціального середовища, а й свідомо, активно втілювати в життя власну життєву стратегію: будувати кар’єру, досягати громадської, професійної та особистої самореалізації.
Український педагогічний словник (автор – С.У.Гончаренко) визначає виховання як процес цілеспрямованого систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів.
До об’єктивних факторів належать: соціально-історичні особливості, культурні традиції країни, прийнята в ній система освіти. До суб’єктивних факторів належать: особистісні якості педагогів, рівень їхньої педагогічної майстерності, психологічні особливості та ціннісні орієнтації учасників виховного процесу.
Метою виховання є формування всебічно й гармонійно розвиненої особистості громадянина України. Реалізація мети виховання передбачає єдність усіх видів виховання з урахуванням індивідуальності та наявності відповідних умов.
Виховання має стосуватись всіх сфер особистості вихованця: інтелектуальних, емоційно-почуттєвих, вольових, мотиваційних, фізичних, психо-фізіологічних тощо. Тому традиційно виділяють такі напрямки виховання: розумове, моральне, трудове, економічне, естетичне, екологічне, фізичне.
Все більшої ваги у сучасному вихованні набуває аксіологічний підхід. Згідно нього основою змісту виховання у ВНЗ виступає система певних цінностей - загальнолюдських, національних, громадянських, родинних, особистого життя. Студенти цілеспрямовано залучаються до різноманітних видів діяльності – пізнавальної, науково-дослідної, громадсько-корисної, правової, трудової, естетичної, екологічної, спортивно-оздоровчої тощо, спрямованих на засвоєння системи цінностей.
Навчально-виховний процес у ВНЗ спрямований на дорослу людину. Тому його основним завданням є створення умов для саморозвитку, самовираження і самореалізації особистості. Виховання студента в університеті розглядається не як окремі і випадкові педагогічні впливи, а як цілісну систему педагогічного супроводу його життєдіяльності. Воно реалізується як в аудиторній (виховуюче навчання), так і у позааудиторній (створення умов для раціональної самоорганізації студентської діяльності, культури, праці та дозвілля) роботі.
Процес виховання передбачає певну послідовність етапів:
Визначення сукупності рис і якостей особистості (певний ідеал), які слід сформувати у студента.
Вивчення індивідуальних особливоствй студента (колективу), його позитивних рис, недоліків у характері і поведінці, визначення якостей, які ще не сформовані.
Реалізація програми виховання шляхом залучення студентів до різних видів діяльності, участь у яких сприяє формуванню досвіду поведінки відповідно до ідеалу.
Самотійна робота студентів над собою (самоосвіта і самовиховання).