11.1. Мета і завдання роботи
11.1.1 Вивчення процесу волочіння металів і сплавів, зміну основних величин, які характеризують деформацію, ознайомлення з обладнанням і інструментами, які використовуються для волочіння.
11.1.2 Дослідження впливу відносного обтискання на збільшення деформації при волочінні металів і сплавів.
11.2. Основні теоретичні положення
Волочінням називається процес протягування металічної заготовки через отвір спеціального інструменту - волоки (філь’єри), (рис. 11.2), розміри якого менші розмірів перерізу вихідної заготовки.
Волочіння використовують для виготовлення тонкого дроту, тонкостінних труб, фасонних профілів і різних деталей (шпонок, шліцевих валиків, повзунів і ін.). Після процесу волочіння виріб має точні розміри, чисту і гладку поверхню, задану геометричну форму.
Волочінню піддаються вуглецеві і леговані сталі, кольорові метали і їх сплави. При волочінні площа поперечного перерізу заготовки зменшується, а довжина заготовки збільшується.
Основними величинами, що характеризуються процес волочіння є: коефі- цієнт витяжки і відносне обтискання.
Коефіцієнт витяжки визначається із співвідношення:
де: Lo - початкова довжина, мм
L - кінцева довжина, мм
Fo - площа поперечного перерізу вихідної заготовки, мм2
F - площа поперечного перерізу одержаної заготовки, мм2
Коефіцієнт витяжки при волочінні становить 1,5-1,25; при волочінні високопластичних металів і сплавів він може становити 1,3-1,45.
При однократному волочінні відносне обтискання становить 30-35%. При багаторазовому волочінні сумарне відносне обтискання досягає 90-99%. Вели- чина сумарного відносного обтискання залежить від хімічного складу металу, його вихідного стану, умов деформації, а також від заданих кінцевих власти- востей заготовки.
Волочіння здійснюється на волочильних станах, які за принципом роботи поділяються на стани з прямолінійним рухом тягнучих пристроїв (ланцюгові, гвинтові та ін.) і стани барабанні.
11.3. Основні теоретичні положення
При підготовці до виконання роботи необхідно вивчити теоретичний матеріал, який поданий у цій методичці, а також у відповідних розділах під- ручників, список яких поданий у кінці методичних вказівок.
При вивченні теоретичного матеріалу необхідно звернути увагу на понят- тя суті процесу волочіння металів і сплавів, вивчити інструмент, обладнання. технологію волочіння і зміну при цьому параметрів, які характеризують дефор- мацію при волочінні.
11.4. Обладнання, інструменти і матеріали, які використовуються при виконанні роботи
11.1. Прес гідравлічний вертикальний (може бути і з іншим приводом) - як волочільний стан (рис. 11.3).
11.2. Динамометр для вимірювання зусиль волочіння.
11.3. Набір волок (фільтр) з різними розмірами отворів.
11.4. Штангенциркуль.
1 1.5. Заготовки алюмінієвого, мідного, стального дроту.
1
- волока ( I - вхідна зона; II - змащувальна
зона; III- деформуюча зона; IV - калібруюча
зона; V – вихідна зона), 2 - обойма.
Рисунок 11.1 - Схема волоки (повздовжній переріз).
Рисунок 11.2 - Схема процесу волочіння.