- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Лекція 1 наукові засади раціонального природокористування
- •1.1. Екологія як комплексна міждисциплінарна наука: історія становлення, методи та основні завдання
- •1.2. Вчення в.І. Вернадського про біосферу і ноосферу
- •1.3. Екосистеми і їх роль в організації біосфери і ноосфери
- •1.4. Принципи раціонального природокористування
- •1.5. Природні ресурси як основна категорія природокористування. Значення та види оцінки природних ресурсів
- •Класифікація природних ресурсів
- •1.6. Джерела та екологічні наслідки забруднення атмосфери
- •Атмосферні викиди від стаціонарних джерел за основними видами економічної діяльності, тис. Т за рік (станом на 01.01.2004)
- •1.7. Еколого-економічні проблеми використання водних ресурсів
- •Динаміка скидання забруднюючих речовин, тис. Т
- •1.8. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів
- •Показники екологічної деструкції ґрунтів в Україні
- •2.2. Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні
- •2.3. Основи екологічного нормування
- •Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •Форми еколого-економічних інструментів та напрямки їх застосування
- •Продовж. Табл. 3.1
- •Продовж. Табл. 3.1
- •Продовж. Табл. 3.1
- •3.2. Платежі за ресурси, їх види і нормативи нарахування
- •Нормативи платежів за земельні ресурси України
- •Базові нормативи плати за використання надр для видобутку окремих корисних копалин
- •Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об’єктів
- •Нормативи плати за спеціальне використання підземних вод
- •Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів
- •3.3. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від кількості жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу
- •Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Значення маси шкідливих речовин, які надходять в атмосферу
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Класифікація відходів за токсичністю
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів
- •Коефіцієнт, що враховує характер обладнання сховища для відходів
- •3.4. Структура природоохоронних витрат та методи нарахування еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища
- •Величина коефіцієнта к1
- •Продовж. Табл. 3.19
- •Величина коефіцієнта к2 (залежно від висоти викиду)
- •Питомі збитки від викиду 1 т забруднюючої речовини в атмосферу
- •Питомі збитки, завдані населенню і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Питомі збитки, завдані сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів), залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •Шкала еколого-господарського значення земель
- •Індекс поправки
- •4.2. Показники економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів
- •4.3. Визначення економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів
- •4.4. Економічна і соціальна ефективність безвідходних і маловідходних технологій
- •5.2. Досвід зарубіжних країн у сфері природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •5.3. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля
- •Література: 14, 21, 24, 25, 27, 31. Список літератури
- •Курс лекцій
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Регіональні (басейнові) коефіцієнти
Басейни морів і річок |
Значення коефіцієнта l |
Азовське море |
2 |
Чорне море |
2 |
Дунай |
2,2 |
Тиса |
3 |
Прут |
3 |
Дністер |
2,8 |
Дніпро (кордон України – до м. Києва) |
2,5 |
Дніпро (Каховський гідровузол до Чорного моря) |
1,8 |
Західний Буг та ріки басейну Вісли |
2,5 |
Десна |
2,5 |
Південний Буг |
2,2 |
Річки Кримського півострова |
2,8 |
Сіверський Донець |
2,2 |
Міус |
2,2 |
Кальміус |
2,2 |
Таблиця 3.27
Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти
Забруднюючі речовини |
Питомі збитки, грн./т |
Амонійний азот |
35 |
Завислі речовини |
1 |
Органічні речовини |
14 |
Нафтопродукти |
206 |
Нітрати |
3 |
Нітрити |
172 |
Сульфати |
1 |
Фосфати |
28 |
Хлориди |
1 |
За наявності наднормативних скидів у гідросферу з порушенням водоохоронного законодавства збитки в національній валюті (Знад) визначаються за формулою:
Знад = V · Т (С· Сд) · ∑(0,003Аі · n) · γ · 103
де V – витрати поворотних вод, м3/год.;
Т – тривалість наднормативного скиду, год.;
С – середня концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/м3;
Сд – дозволена концентрація для скиду забруднюючих речовин (ГДС), г/м3;
0,003 – базова ставка відшкодування збитків, у частках мінімальної заробітної плати за одиницю маси речовини;
Аі – показник відносної небезпечності речовин, визначений згідно з переліком ГДК шкідливих речовин;
n – величина мінімальної заробітної плати, грн.;
γ – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта;
103 – коефіцієнт, що враховує розмірність величин.
Збитки, які завдаються земельним ресурсам. Обсяг економічних збитків від забруднення земельних ресурсів (Згр) визначається за формулою:
Згр = ∑ q · Зdгр · Мв · α · γ,
де q – коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів;
Зdгр – питомі збитки від викиду 1 т забруднюючих речовин на ґрунт;
Мв – маса викиду на ґрунт;
α – коефіцієнт, що враховує зону розміщення відходів;
γ – коефіцієнт, що враховує характер місця розміщення відходів.
Ця формула використовується для підрахунків економічних збитків за використання землі під побутові, органічні відходи. Якщо відходи пов’язані з небезпечними речовинами, Міністерство екології і природних ресурсів України використовує методику визначення економічних збитків з урахуванням якості ґрунтів, токсичності речовин та глибини її просочування у ґрунт.
Основою для розрахунків величини збитків від забруднення земельних ресурсів є грошова оцінка конкретної земельної ділянки, яка на підставі Закону України “Про плату на землю” визначається та уточнюється Держкомземом України. Витрати на здійснення заходів щодо зменшення або ліквідації забруднення земельних ресурсів зростають залежно від глибини просочування забруднюючих речовин у співвідношенні 10׃3, тобто зі збільшенням глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення зростають утричі. Весь вплив забруднюючих речовин на земельні ресурси розподіляється на чотири групи небезпечності, основою яких є показники граничнодопустимих рівнів (ГДР) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин у ґрунті, мг/кг.
Отже, розмір відшкодування збитків (Рв.з.) визначається за формулою:
Рв.з. = А · Гд · Кз · Кн · Шегз,
де А – питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, визначені як 0,5 Гд;
Гд – грошова оцінка земельної ділянки до забруднення, грн.;
Кз – коефіцієнт, що характеризує вміст забруднюючих речовин (м3) в об’ємі забрудненої землі (м3) залежно від глибини просочування;
Кн – коефіцієнт небезпечності забруднюючих речовин;
Шегз – показник шкали еколого-господарського значення земель (табл. 3.28).
Таблиця 3.28