1. Предметом договору найму може бути:

а) будь-яка річ, яка визначена родовими ознаками;

б) річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка не зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні;

в) річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні;

г) річ, яка визначена родовими ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.

2. Договір найму є:

а) двостороннім, сплатним та консенсуальним;

б) одностороннім, безоплатним та консенсуальним;

в) двостороннім, безоплатним та реальним;

г) одностороннім, сплатним та реальним.

2. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на:

а) один рік;

б) невизначений строк;

в) на три роки;

г) на шість місяців.

3. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться:

а) наймачем;

б) наймодавцем;

в) спільно наймачем і наймодавцем;

г) наймачем тільки у разі, коли вартість ремонту речі перевищує 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

4. Предметом договору прокату є:

а) нерухоме річ;

б) цілісний майновий комплекс;

в) рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб;

г) рухома річ, яка використовується для виробничих потреб.

5. Нотаріальному посвідченню підлягає:

а) договір найму будівлі строком на один рік і більше;

б) договір найму будівлі строком понад один рік;

в) будь-який договір найму будівлі;

г) договір найму будівлі строком на три роки і більше.

6. До договору лізингу застосовуються загальні положення про:

а) купівлю-продаж;

б) ренту;

в) постачання;

г) найм.

7. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються:

а) постановою Кабінету Міністрів України;

б) законом;

в) актами Державного комітету України по земельних ресурсах;

г) актами органів місцевого самоврядування.

8. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе:

а) постачальник;

б) лізингоодержувач;

в) лізингодавець;

г) лізингоодержувач за законом з подальшим відшкодуванням лізингодавцем.

Рекомендована література:

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. – Ст.356.

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 1. – Ст.144.

3. Житловий кодекс Української РСР: від 30 червня 1983 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983 р. – Додаток до № 28. – Ст. 573.

4. Про оренду землю: закон України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 46-47. – Ст.280.

5. Про оренду державного та комунального майна: закон України від 23 грудня 1997 року № 2269-XII (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 30. – Ст.416.

6. Про фінансовий лізинг: закон України від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 16. – Ст.68.

7. Про захист прав споживачів: закон України від 12 травня 1991 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 30. – Ст.379.

8. Про методику розрахунку і використання плати за оренду державного майна: постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року (із змінами, внесеними згідно з Постановами) від 4 жовтня 1995 року // Збірник постанов Уряду України. – 1996. - № 2. – Ст.57.

9. Про затвердження положення про порядок і умови надання пільг щодо орендної плати орендарям майна державних підприємств: постанова Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року // Урядовий кур’єр від 28 березня 1996 року.

10. Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів: постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 // Збірник постанов Уряду України. – 1995. - № 12. – Ст.276.

11. Про затвердження договорів оренди: наказ Фонду державного майна України від 21 грудня 2000 року // Офіційний Вісник України. – 2001. - № 52. – Ст.2281.

12. Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України: наказ Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року [Електронний ресурс] // http://zakon.rada.gov.ua.

13. Тарасенко Л. Л. Форма договору найму (оренди) транспортного за участю фізичної особи / Л. Л. Тарасенко // Часопис Академії адвокатури України . – 2010. - № 7. - С.1-4.

14. Логвинчук Р. П. Стадії укладення договору лізингу / Р. П. Логвинчук // Держава і право. – 2010. - № 47. – С.360-364.

15. Тарасенко Л. Л. Передання транспортного засобу в користування за договором найму транспортного засобу / Л. Л. Тарасенко // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 497–501. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010- 2/10tllntz.pdf.

16. Корнийчук Г. А. Договоры аренды и лизинга / Г. А. Корнийчук. – Договоры аренды, найма и лизинга. – М.: Дашков и К, 2009. – 157 с.

17. Лебедик Г. Особливості операційної оренди рухомого майна / Г. Лебедик // Економічний аналіз. – 2008. - № 19. – С.105-107.

18. Уханьова О. О. Договір оренди у порівнянні з іншими господарськими договорами / О. О. Уханьова // Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка та право. – Вип.1. – С.526-533.

19. Доронін Д. Орендодавець – птах вільний (Оренда земельних ділянок) / Д. Доронін // Юридична газета.- 2004.- № 5.- С. 13.

20. Московченко М. Суборенда нерухомого майна / М. Московиченко // Юридичний вісник України. - 2004.- № 15.- С.10.

21. Сєліванова І. Майновий найм (оренда): Господарський чи Цивільний кодекс? / І. Селіванова // Юридична газета.- 2004.- №2.- С.10.

22. Попов Ю. Лізинг змінюється... Лізинг стає “фінансовим” (Нова редакція Закону України “Про лізинг”) / Ю. Попов // Юридична газета. - 2004. - №5. - С.18.

23. Домбругова А. Загальні положення про договір найму в новому Цивільному кодексі України / А. Домбругова // Юридична Україна. - 2003. - № 10. - С.78-87.

24. Мусієнко В. Відповідальність орендаря / В. Місієнко // Вісник прокуратури.- 2003. - № 9.- С.14.

25. Братель О. Г. Цивільне право України: посіб. для підготов. до іспитів / Братель О. Г., Пилипенко С. А. – К.: ФОП Ліпкан, 2010. – 254 с.

26. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та доп. / за заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Х.: Одіссей, 2009. – 1208 с.

27. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. Друге вид., перероб. та доп. / за заг. ред. Е. О. Харитонова, О. І. Харитонової. – К.: Правова єдність, 2009. – 744 с

28. Луць В. В. Договірне право України: сучасний стан і тенденції розвитку / В. В. Луць // Юридичний вісник. – 2009. - № 11. – С.52-55.

29. Цивільне право України: підручник. 2-ге вид. переробл. і доповн. / за ред. Є. О. Харитонова, О. В. Старцева. – К.: Істина, 2009. – 816 с.

30. Договірне право України. Особлива частина / за ред. О. В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1200 с.

31. Майданик Н. І. Договірне право. Загальні положення: навчальний посібник / Н. І. Майданик. - : К.: Юрінком Інтер, 2008. -896 с.

32. Київець О. В. Договірне право: навчальний посібник / О. В. Київець. – К.: КНЕУ, 2008. – 452 с.

33. Бичкова С. С. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов’язання: підручник / С. С. Бичкова. – К.: КТН. – 2008. - 498 с.

34. Берестова І. Е. Цивільне право України. Особлива частина. Договірні зобов'язання / І. Е. Берестова, С. С. Бичкова, І. А. Бірюков, В. І. Бобрик, О. Г. Братель. –К.: Нац. акад. внутр. Справ України, 2005. – 105 с.

35. Цивільне та сімейне право України: підручник / за ред. О. В. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К.: Правова єдність, 2009. – 968 с.

36. Ватрас В. А. Цивільне право України: навчальний посібник / Ю. В. Білоусов, В. А. Ватрас, С. Д. Гринько, В. І. Нагнибіда. – К.: Правова єдність, 2009. – 536 с.

37. Братель О. Г. Цивільне право України: посібник для підготовки до іспитів / О. Г. Братель, В. П. Мироненко, Н. В. Павловська, С. А. Пилипенко. – К.: Текст, 2008. – 256 с.

38. Старцев О. В. Цивільне право України: підручник / О. В. Старцев, Є. О. Харитонов. – К.: Істина, 2007. - 816 с.

39. Бабаскін А. Ю. Цивільне право: академічний курс. У двох томах: підручник. Т. 2: Особлива частина / А. Ю. Бабаскін, Ю. Л. Бошицький, Венецька М. В. та ін. – К.: Ін Юре, 2006. – 513 с.

Заняття № 31

ТЕМА № 36.

Договір найму (оренди) житла

(2 години)

Питання для обговорення

1. Поняття житлового законодавства та договору найма житла.

2. Права наймача житла і членів його сім'ї.

3. Зміна і розірвання договору найму житла.

4. Приватизація житла.

5. Договір піднайму житла.

6. Правові наслідки розірвання договору найму житла.

Практичні заняття:

1. Сідоров (наймодавець) уклав договір найму житла з комерційним банком “АВЕК” (наймачем) строком на п’ять років. Останній передав це житло у користування своєму працівнику Смирнову. Через деякий час Смірнов за згодою банку вселив у житло свою дружину та її сина від першого шлюбу. Минуло три роки і Сідоров звернувся з позовом до комерційного банку “АВЕК” і до Смірнова про розірвання договору найму житла і відшкодування збитків у звязку з тим, що Смірнов та члени його сім’ї псують житло, власником якого являється Сідоров. При розгляді справи Сідоров заявив, що на вселення Смірнова та членів його сім’ї комерційний банк “АВЕК” повинен був отримати його згоду.

Яке рішення повинен винести суд?

2. Федорчук (наймодавець) і Новіков (наймач) уклали договір найму житла, предметом якого був житловий будинок. З часом Новіков за згодою Федорчука перевлаштував та реконструював житловий будинок і частину його став використовувати, як офіс приватного нотаріуса.

Чи правомірні дії Новікова? Який існує порядок переведення житлових будинків і житлових приміщень у нежилі?

3. Нестеренко уклав договір найму житла з подружжям Климчук без зазначення строку. Через півтора року подружжя звернулося до наймодавця з проханням дати згоду на вселення у житло усиновленої ними малолітньої дитини та матері Климчука, яка буде здійснювати догляд за дитиною. Нестеренко відмовив. Подружжя Климчук звернулося з позовом до суду про вселення зазначених осіб, мотивуючи свої вимоги, по-перше, положеннями, які закріплені у ч.4 ст. 29 ЦКУ, відповідно до якого місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів), по-друге, тим, що дитина страждає тяжким хронічним захворюванням і потребує постійного догляду.

Яке рішення повинен винести суд?

4. У договорі найму житла з Петровим серед осіб, які проживатимуть разом з ним, були вказані дружина та два повнолітніх сина. Після звільнення з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства Петров став вносити плату за користування житлом з затримкою понад три-чотири місяця. Наймодавець Кирилько звернувся з позовом до суду про розірвання договору найму житла та стягнення заборгованості з Петрова та його синів.

Яке рішення повинен винести суд?

5. За три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець Петренко попередив наймача Гончарова про відмову від укладення договору на новий строк, оскільки останній неналежно виконував свої обов’язки за договором найму – несвоєчасно сплачував за житло. На думку Гончарова він має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк відповідно до положень ч. 1 ст. 822 ЦКУ.

Розгляньте доводи сторін.

6. Клименко і четверо членів його сім’ї проживали на умовах найму у житловому будинку, що належав на праві власності Новікову. Після смерті Клименка наймачем житла бажає стати один з його синів. Однак наймодавець своєї згоди не дає.

Син Клименка звернувся з позовом до суду про визнання його наймачем житлового будинку.

Яке рішення повинен винести суд?

Тестові завдання:

1. Сторонами у договорі найму житла можуть бути:

а) фізичні та юридичні особи;

б) тільки фізичні особи;

в) повнолітні фізичні особи;

г) фізичні та некомерційні юридичні особи.

2. Плату за комунальні послуги зобов'язаний (і):

а) самостійно вносити наймач;

б) самостійно вносити наймодавець;

в) спільно вносити наймач і наймодавець;

г) наймодавець, з подальшим відшкодуванням наймачем.

3. Поточний ремонт житла, переданого у найм, зобов'язаний (і) здійснювати:

а) наймач;

б) наймодавець;

в) спільно наймач і наймодавець;

г) наймач тільки у разі, коли вартість ремонту не перевищує 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

6. Строк договору піднайму житла:

а) повинен дорівнювати строку договору найму;

б) не може перевищувати строку договору найму;

в) не може перевищувати половини строку договору найму;

г) не може перевищувати трьох місяців.

7. Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі:

а) руйнування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає;

б) невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази;

в) псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає;

г) будь-якої із обставин, передбачених п. "а" - "в".

8. За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк для відновлення житла не більше:

а) одного року;

б) трьох років;

в) п'яти років;

г) шести місяців.

Рекомендована література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (із змінами, внесеними згідно з Законом) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст.141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. – Ст.356.

3. Житловий кодекс Української РСР: від 30. червня 1983 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983 р. – Додаток до № 28. – Ст. 573.

4. Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги: закон України від 13 листопада 1996 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 52. – Ст.304.

5. Про приватизацію державного житлового фонду: закон України від 19 червня 1992 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 36. – Ст.524.

6. Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку: закон України від 29 грудня 2001 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 10. – Ст.78.

7. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: закон України від 19 червня 2003 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 52. – Ст.377.

8. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: закон України від 11 грудня 2003 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 15. – Ст.232.

9. Про службові жилі приміщення: постанова Ради Міністрів Української РСР від 4 лютого 1988 року // Збірник постанов Уряду України. – 1 988. - № 2. – Ст.8.

10. Про затвердження Правил бронювання жилих приміщень в Українській УРСР: постанова Ради Міністрів Української РСР від 9 вересня 1985 року // Право України. – 1997. - № 14.

11. Про реалізацію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»: постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2002 року // Офіційний Вісник України. – 2002. - № 42. – Ст.1938.

12. Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР: постанова Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року // Право України. – 1997. -№ 4.

13. Про затвердження Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР: постанова Ради Міністрів Української РСР від 31 січня 1986 року // Право України. – 1997. -№ 4.

14. Про затвердження Правил обліку громадян, які вступили в житлово-будівельний кооператив: постанова Ради Міністрів Української РСР і Професійних Спілок від 5 червня 1985 року // Право України. – 1997. -№ 4.

15. Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями: постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року // Право України. – 1997. -№ 4.

16. Про затвердження Примірного положення про гуртожитки: постанова Ради Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 року // Право України. - 1997. - №4.

17. Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу: постанова Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1985 року // Право України. - 1997. - №4.

18. 4-рп/2004. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Ярового Сергія Івановича та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення статей 1, 10 цього закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) (02.03.2004) // Офіційний Вісник України. – 2004. - № 10. – Ст.624.

19. Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи: постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. - К. - Юрінком. - 1995. – 472 с.

20. Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу Української РСР: постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року // Право України. - 1997. - №4.

21. Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок: постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. - К. - Юрінком. - 1995. – 472 c.

22. Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року // Право України. - 1996. - №4.

23. Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право): роз’яснення Верховного Суду України від 26 травня 2001 року [Електронний ресурс] // http://judgment.leschishin.org/jud026.php.

24. Шипунова Е. Особенности договора найма жилого помещения в доме системы социального обслуживания / Е. Шипунова // Жилищное право. – 2010. - № 7. – С.53-68.

25. Протас А. М. Проблематика правового регулювання виселення з житла за житловим законодавством України / А. М. Протас // Право і суспільство. – 2010. -№ 3. – С.84-87.

26. Васькин В. В. Изменение договора найма жилого помещения по требованию члена семи нанимателя / В. В. Васькин, Р. Р. Мустафин // Жилищное право. – 2009. - № 4. – С.33-38.

27. Фоміна К. Особливості найму (оренди) житла / К. Фоміна // Правовий тиждень. – 2008. - № 12. – С.4-8.

28. Міщенко І.В. Окремі законодавчо-правові аспекти обмеження права користування житлом // Форум права. - 2007. -№ 1. –С.119-124 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-1/07mivpkz.pdf.

29. Горбунова Л. М. Найм (оренда) житла / Л.М.Горбунова, С.В. Богачов, Д.С.Йора. – К.: Поліграф-Експрес, 2006. – 25 с.

30. Меркулова Т. А. Зарубежное законодательство о договорах найма жилых помещений /Т. А. Меркулова // Журнал российского права. -2003. - № 2. - С. 128 – 135

31. Братель О. Г. Цивільне право України: посіб. для підготов. до іспитів / Братель О. Г., Пилипенко С. А. – К.: ФОП Ліпкан, 2010. – 254 с.

32. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та доп. / за заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Х.: Одіссей, 2009. – 1208 с.

33. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. Друге вид., перероб. та доп. / за заг. ред. Е. О. Харитонова, О. І. Харитонової. – К.: Правова єдність, 2009. – 744 с

34. Луць В. В. Договірне право України: сучасний стан і тенденції розвитку / В. В. Луць // Юридичний вісник. – 2009. - № 11. – С.52-55.

35. Цивільне право України: підручник. 2-ге вид. переробл. і доповн. / за ред. Є. О. Харитонова, О. В. Старцева. – К.: Істина, 2009. – 816 с.

36. Договірне право України. Особлива частина / за ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1200 с.

37. Майданик Н. І. Договірне право. Загальні положення: навчальний посібник / Н. І. Майданик. - : К.: Юрінком Інтер, 2008. -896 с.

38. Київець О. В. Договірне право: навчальний посібник / О. В. Київець. – К.: КНЕУ, 2008. – 452 с.

39. Бичкова С. С. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов’язання: підручник / С. С. Бичкова. – К.: КТН. – 2008. - 498 с.

40. Берестова І. Е. Цивільне право України. Особлива частина. Договірні зобов'язання / І. Е. Берестова, С. С. Бичкова, І. А. Бірюков, В. І. Бобрик, О. Г. Братель. –К.: Нац. акад. внутр. Справ України, 2005. – 105 с.

41. Цивільне та сімейне право України: підручник / за ред. О. В. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К.: Правова єдність, 2009. – 968 с.

42. Ватрас В. А. Цивільне право України: навчальний посібник / Ю. В. Білоусов, В. А. Ватрас, С. Д. Гринько, В. І. Нагнибіда. – К.: Правова єдність, 2009. – 536 с.

43. Братель О. Г. Цивільне право України: посібник для підготовки до іспитів / О. Г. Братель, В. П. Мироненко, Н. В. Павловська, С. А. Пилипенко. – К.: Текст, 2008. – 256 с.

44. Старцев О. В. Цивільне право України: підручник / О. В. Старцев, Є. О. Харитонов. – К.: Істина, 2007. - 816 с.

45. Бабаскін А. Ю. Цивільне право: академічний курс. У двох томах: підручник. Т. 2: Особлива частина / А. Ю. Бабаскін, Ю. Л. Бошицький, Венецька М. В. та ін. – К.: Ін Юре, 2006. – 513 с.

Заняття №32

ТЕМА № 37

Договір позички

(2 години)

Питання для обговорення

1. Поняття договору позички.

2. Форма договору позички.

3. Сторони та зміст договору позички.

4. Розірвання договору позички.

5. Припинення договору позички.

6. Правові наслідки неповернення речі після закінчення строку користування нею.

Практичні завдання:

1. Порівняйте договір позички з загальними положеннями про договір найму (оренди):

• за суб’єктним складом;

• за об’єктами;

• за порядком укладення та формою договору;

• за змістом;

• за підставами та наслідками зміни та припинення договору.

2. Визначте особливості суб’єктного складу договору позички. Які обмеження існують щодо суб’єктного складу договору позички?

Тестові завдання: