Тема 48

Комерційна концесія

(2 Години)

Питання для обговорення

1. Поняття договору комерційної концесії.

2. Предмет, сторони, форма та державна реєстрація договору комерційної концесії.

3. Договір комерційної субконцесії.

4. Права та обов'язки сторін за договором комерційної концесії.

5. Особливі умови договору комерційної концесії.

6. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії.

1. Фірма „Макдональдс” (нерезидент) вирішила розширити свою мережу на території України і з цією метою уклала договір комерційної концесії з зареєстрованим в виконкомі міста Харкова ТОВ „Орхідея”. Відповідно до цього договору ТОВ „Орхідея” було надано право на використання 17 торговельних марок, комерційного досвіду та ділової репутації Фірми „Макдональдс”. Крім того, правоволоділець взяв на себе обов’язок по організації бізнесу користувача, навчанню персоналу, наданню необхідної технології та консультацій.

Договір комерційної концесії був укладений в письмовій формі. Юрист ТОВ „Орхідея” вважав, що оскільки за договором було надано право на використання торговельних марок, то договір набуває чинності лише з моменту його реєстрації в Державному департаменті інтелектуальної власності і наполягав на реєстрації договору. Представник Фірми „Макдональдс” вважав, що в цьому випадку мова йде не про ліцензійний договір, а про договір комерційної концесії, а тому достатньо простої письмової форми договору. Юрист ТОВ „Орхідея” наполягав на тому, що договір комерційної концесії є комплексним договором, а тому для дотримання необхідної форми достатньо зареєструвати дозвіл окремо стосовно кожного об’єкту інтелектуальної власності. На думку користувача, при наявності такої реєстрації не буде потреби інформувати покупців (замовників) про використання торговельних марок за договором комерційної концесії.

Як повинна бути вирішена справа?

2. АТ „Монарх” уклало договір комерційної концесії з ТОВ „Каблучок”. Відповідно до умов договору ТОВ „Каблучок” було надано право користуватися комерційним найменуванням „Монарх”, винаходом, двома промисловими зразками, комерційним досвідом та діловою репутацією АТ „Монарх”. При цьому користувач мав можливість реалізувати як виготовлену правоволодільцем продукцію, так і самостійно виготовляти та реалізувати взуття під комерційним найменуванням „Монарх”.

У процесі діяльності ТОВ „Каблучок” з’ясувалося, що певне взуття було реалізовано з недоліками. Споживачі звернулися з позовом безпосередньо до правоволодільця. Однак АТ „Монарх” вважає, що воно буде нести відповідальність лише за недоліки товару, виготовленого самим правоволодільцем. Що ж стосується недоліків взуття, виготовленого ТОВ „Каблучок” за договором комерційної концесії, то відповідати перед споживачами повинен безпосередньо виробник.

Як повинна бути вирішена справа?

3. Фірма „Піца-хат” уклала договір комерційної концесії з АТ „Індивідуал”, відповідно до якого останньому було надано право на користування комерційним найменуванням „Піца-хат”, торговельною маркою, промисловим зразком, комерційним досвідом та діловою репутацією Фірми „Піца-хат”. Користувач завдяки цьому налагодив досить вдалий бізнес. Розуміючи, що на ринку є можливість розширення сфери зазначеного бізнесу, АТ „Індивідуал” уклав договір комерційної субконцесії з ТОВ „Анжела”. Незабаром фірма „Піца-хат” через публікації, які завдали шкоди її діловій репутації, дізналася про укладення договору комерційної субконцесії. Як з’ясувалося, ТОВ „Анжела”, використовуючи торговельну марку та комерційне найменування „Піца-хат”, реалізовувало неякісні товари і неналежним чином надавало послуги споживачам.

Фірма „Піца-хат” звернулася з позовом до АТ „Індивідуал” про дострокове розірвання договору комерційної концесії та відшкодування збитків, завданих ТОВ „Анжела”, вважаючи, що користувач не мав права укладати договір комерційної субконцесії. АТ „Індивідуал” проти позову заперечував на підставі того, що оскільки збитки завдані ТОВ „Анжела”, то саме воно і повинно їх відшкодувати. До того ж, на думку користувача, він міг укладати договір комерційної субконцесії, оскільки в договорі не було заборони на вчинення таких дій.

Як повинна бути вирішена справа?

4. ТОВ „Лілея” уклало договір комерційної концесії з АТ „Планета” на п’ять років. Відповідно до умов договору ТОВ „Планета” було надано право користуватися комерційним найменуванням „Лілея”, комбінованою торговельною маркою, яка включала слово „Лілея”, промисловим зразком, комерційним досвідом та діловою репутацією ТОВ „Лілея”. Завдяки цьому користувач в досить короткий час налагодив вдалий бізнес. Свої обов’язки за договором він виконував належним чином і організовував свою підприємницьку діяльність так, щоб в подальшому мати переважне право на укладення договору комерційної концесії на новий строк. Однак через три роки правоволоділець повідомив користувача, що згідно рішенню суду торговельна марка визнана недійсною і на нього покладено обов’язок змінити комерційне найменування. У зв’язку з цим ТОВ „Лілея” було перейменовано у ТОВ „Орхідея”, обрало комерційне найменування „Орхідея” і подало заявку на отримання відповідної торговельної марки.

Користувач звернувся за консультацією до юриста з метою дізнатися про можливі варіанти виходу з цієї ситуації.

Як повинна бути вирішена справа?

Рекомендована література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. // ВВР. 2003. № 40-44. ст.356.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. // ВВР, № 18-22, ст.144.

3. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року // ВВР. 1991. №29. Ст. 337.

4. Закон України "Про режим іноземного інвестування” від 19.03.1996р. // ВВР. 1996. № 19. ст.80.

5. Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України від 28 квітня 1995 року “Про деякі питання вирішення спорів, пов’язаних з укладенням та виконанням договорів про сумісну діяльність” // Арбітражний процесуальний кодекс України. ІВА. Ужгород. 1997.

6. Володимир Коссак. Іноземні інвестиції в Україні (цивільно-правовий аспект). Львів. Центр Європи. 1996.

7. Зобов’язальне право. За ред. Дзери О.В. К. Юрінком Інтер. 1998.

8. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. К. Юрінком Інтер. 1999.

9. Луць В. Кодифікація договірного права // Українське право. 1997. №1.

10. Луць В.В. Окремі види договірних зобов’язань (текст лекцій). Львів. ЛДУ. 1992.

11. Мосляев А.И., Мосляев Н.А. Договоры о совместной деятельности в советском гражданском праве. М. 1988.

12. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України // за ред. проф. Коссака В.М., Київ, 2004.

13. Цивільний кодекс України. Коментар // за ред. Шевченко Я.М.

14. Цивільне право України. Академічний курс. Ч.2 // за ред. Шевченко Я.М.

15. Гражданское право. // под ред. Толстого Ю.К., Ч.2., М., Проспект, 1997.

16. Цивільне право України. Кн. 2 // За ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової, К. Юрінком Інтер, 2004.

17. Договір комерційної концесії та договір франчайзингу. Співвідношення понять та правова природа / В.С. Дмитришин // Часопис Київського університету права. — 2010. — № 3. — С. 199-203.

18. Сидоров Я. О., Шеховцова Л.І. Порівняльно-правова характеристика договору комерційної концесії (франчайзингу) та суміжних договорів // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. - № 4. – С.118-125.

19. Сидоров Я. О. Договір комерційної концесії: підстави ат особливості припинення // Вісник Запорізького національного університету. – 2009. - № 2. – С.120-126.

20. Сидоров Ярослав Олексійович. Становлення інституту комерційної концесії в Україні (цивільно-правовий аспект): дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2004