1. Виведення обліку з поняття капіталу.

Економісти, які наполягали на тому, що предметом вивчення бухгалтерського обліку як розділу політичної економії є капітал, намагалися також ввести в облік понят­тя людського капіталу, передбачити окремі рахунки для його відображення.

2. Предметом обліку г оцінка і вартість.

Ж.Б. Дюмарше вважав, що оцінка допомагає об'єднати предмети, які потрапляють в коло уваги бухгалтерського обліку. При цьому оцінка - це не вартість, а ціна - диферен­ціальна похідна вартості та часу. За допомогою ряду регулюючих рахунків (контрарних і додаткових) в обліку не­обхідно передбачати дві оцінки кожного предмета:

1) за собівартістю;

2} за продажними цінами поточного дня.

Ж. Б. Дюмарше був переконаний, що всі рахунки бух­галтерського обліку можна вивести з рахунку капіталу. Бух­галтер відкриває і описує нові рахунки, а не конструює їх.

3. Предметом обліку є господарські операції.

Представники цієї школи вважали, що бухгалтерія - це наука рахунків, які застосовують для реєстрації, групування і класифікації господарських операцій з метою отримання інформації для будь-якої науки, що використовує облікові дані. При цьому рахунок виконує дві функції:

• класифікація операцій за видами вартостей;

• статистичний розрахунок вартості.

4. Підприємство - центральне поняття обліку.

Ж. Фламмінк, вивчивши історію розвитку бухгал­ терського обліку, дійшов висновку, що еволюція обліку неминуче приведе до злиття бухгалтерського обліку з економікою підприємства. Ж. Фламмінк та його послідов­ники розглядали облік як засіб, інформаційний інструмент управління підприємством. Він підкреслював, що в роботі бухгалтера не менш важливими, поряд з грошовим, є натуральні вимірники. Особливо це стосується інвентар­ного обліку. Представники цієї школи були переконані, що бухгалтерський облік е засобом економічного спостереження за допомогою рахунків.

5. Позитивізм в обліку.

Позитивісти розглядали бухгалтерський облік з точки зору вдосконалення:

• методів процедури;

• засобів реєстрації;

• логіки подвійного запису.

Бухгалтерський облік вони вважали частковим випад­ ком статистики. Автори, які дотримувалися позитивістської орієнтації, велику увагу надавали процедурі організації" бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік вони розглядали як окремий організм, відділи бухгалтерії — як органи цього організму.

П'єр Гарньє у поняття організації обліку включив три елементи:

• метод - вибір методологічних прийомів; і

• система - структура апарату, документооборот, форма рахівництва;

• процедура - порядок вибору тих фактів, які підлягають реєстрації.

П. Гарньє підкреслював значення аналізу. Він наголо­шував, що проблема ефективності бухгалтерського обліку полягає не в економії часу на вирішення облікових завдань, ав поданні адміністрації максимально можливої інформації і необхідною точністю і в мінімально можливі терміни. Звідси, закон /7. Гарньє: "Цінність бухгалтерської інфор­мації зменшується пропорційно до квадрата часу, витра­ченого на її отримання".